• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Наукові конференції і семінари

Наукові конференції проводяться з питань, які складають пріоритетні галузі сучасних досліджень, коли виникає необхідність узагальнити отримані результати.

Конференції, як правило проводяться кількома організаціями. Організаційний комітет складає програму, теми виступів і повідомлень, плануються доповідачі. Програма конференції висвітлює тему, місце проведення, порядок денний і години роботи, теми доповідей і повідомлень, регламент роботи, а також додаткові відомості, наприклад, про транспорт, порядок реєстрації, одержання матеріалів, екскурсій тощо.

Програма, тези доповідей і запрошення розсилаються всім учасникам за 1-2 тижні до початку роботи конференції. Попередньо складається перелік організацій за яким висилаються всі матеріали: запрошення, програми, тези доповідей.

Для того, щоб взяти участь у конференції треба подати відомості про себе, статтю, що пропонується як текст доповіді. Відомості про автора подаються у довільній формі, допускається написання від їх від руки: прізвище, ім’я, по батькові; місце роботи (навчання), посада, вчене звання; робочий телефон, адреса закладу, де працює чи навчається учасник; домашній телефон, адреса.

При обговоренні декількох питань, об’єднаних загальною темою, основні доповіді заслуховуються на пленарних засіданнях, а поглиблені окремі питання на засіданнях секцій. Рішення, прийняті на засіданнях секцій, виносяться для затвердження на кінцевому пленарному засіданні. Часто в програмах конференцій плануються різного роду екскурсії в заклади аналогічного або суміжного профілів.

Семінари розділяють на навчально-методичні із проведенням їх на основі тематичних виставок, наукових бібліотек і на науково-практичні із проведенням їх у наукових інститутах, вищих навчальних закладах.

Учасники семінарів отримують різні матеріали, рекомендації для їх подальшого впровадження в науковий чи викладацький процес.

Семінари проводяться для ознайомлення широкого кола працівників з передовим досвідом. Семінари можуть бути короткотерміновими (2-3 дні), періодичними (1 раз на квартал) і постійними (щомісячними).

Підготовка семінарів ведеться за такими напрямками визначення теми: розробка програми, підбір доповідачів, рецензентів, наукових редакторів, консультантів, методистів для виставок, розробка тематичних планів виставок і їх організація, підготовка і видання конспектів доповідей, розроблення проектів рекомендацій, організація виробничих екскурсій.

ТЕМА № 3: Методологія і методи наукових досліджень

1. Методологічна культура науки.

2. Методологія наукових досліджень.

3. Основні методи досліджень у філології

У науковому дослідженні необхідно розрізняти методологію, метод і методику. Під методикою розуміється спосіб знаходження нового матеріалу, тобто сукупність прийомів спостереження, експерименту й опису.

Метод — це підхід до досліджуваного матеріалу, його. систематизація й теоретичне осмислення (теорія). Методологія — це застосування до процесу пізнання принципів світогляду, тобто співвіднесення отриманих даних з іншими фундаментальними науками й у першу чергу з філософією.

Діяльність людини в будь-якій сфері передбачає використання різноманітних методів опанування дійсності. На практиці метод реалізується як сукупність прийомів, операцій, спрямованих на теоретичне відображення або практичне опанування об'єкта пізнання, діяльності. У процесі наукових досліджень використовуються різноманітні методи пізнання, вивчення яких здійснює спеціальна наука — методологія.

Методологія— вчення про способи організації і побудови теоретичної й практичної діяльності людини.

Методологія досліджує загальну систему прийомів, способів, операцій пізнання і перетворення дійсності. Кожна сфера людської діяльності має разом з універсальними і специфічні особливості й відповідну методологію. Специфічними особливостями наділена і методологія науки — сфера розумової діяльності людства.

Методологія науки — вчення про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання. ЇЇ завдання полягає в забезпеченні пізнавальної, теоретичної діяльності людини найефективнішими прийомами, способами опанування дійсності з метою ефективного продукування матеріальних і духовних вартостей.

Для дослідників-початківців дуже важливо мати уявлення про методологію та методи наукової творчості, оскільки саме на перших кроках до оволодіння навичками наукової роботи найбільше виникає питань саме методологічного характеру. Передусім бракує досвіду у використанні методів наукового пізнання, застосуванні логічних законів і правил, нових засобів і технологій. Тому є сенс розглянути ці питання докладніше.

Для дослідника недостатньо встановити новий факт, важливо дати йому пояснення з позицій сучасної науки, розкрити його загальнопізнавальне, теоретичне або практичне значення.

Виклад наукових фактів має здійснюватися в контексті загального історичного процесу, історії розвитку певної галузі, бути багатоаспектним, з урахуванням як загальних, так і специфічних особливостей.

Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми приводять до необхідності її вивчення в системі координат, що задається різними рівнями методології науки.

Методологія виконує такі функції:

v визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища;

v направляє, передбачає особливий шлях, на якому досягається певна науково-дослідницька мета;

v забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;

v допомагає введенню нової інформації до фонду теорії науки;

v забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці;

v створює систему наукової інформації, яка базується на об’єктивних фактах, і логіко-аналітичний інструмент наукового пізнання.

Ці ознаки поняття "методологія", що визначають її функції в науці, дозволяють зробити такий висновок: методологія - це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об’єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.

Під методологічною основою дослідження слід розуміти основне, вихідне положення, на якому базується наукове дослідження. Методологічні основи даної науки завжди існують поза цією наукою, за її межами і не виводяться із самого дослідження.

Методологія - вчення про систему наукових принципів, форм і способів дослідницької діяльності - має чотирирівневу структуру. Нині розрізняють фундаментальні, загальнонаукові принципи, що складають власне методологію, конкретнонаукові принципи, що лежать в основі теорії тієї чи іншої дисципліни або наукової галузі, і систему конкретних методів і технологій, що застосовуються для вирішення спеціальних дослідницьких завдань.

Конкретнонаукова (або частковонаукова) методологія - це сукупність ідей або специфічних методів певної науки, які є базою для розв'язання конкретної дослідницької проблеми; це наукові концепції, на які спирається певний дослідник.

Пошуки методологічних основ дослідження здійснюються за такими напрямами:

v вивчення наукових праць відомих учених, які застосовували загальнонаукову методологію для вивчення конкретної галузі науки;

v аналіз наукових праць провідних учених, які одночасно із загальними проблемами своєї галузі досліджували питання даної галузі;

v узагальнення ідей науковців, які безпосередньо вивчали дану проблему;

v проведення досліджень специфічних підходів для вирішення цієї проблеми професіоналами-практиками, які не лише розробили, а й реалізували на практиці свої ідеї;

v аналіз концепцій у даній сфері наукової і практичної діяльності українських учених і практиків;

v вивчення наукових праць зарубіжних учених і практиків.

Отже, виходячи з методологічних основ наукового дослідження, необхідно чітко відповісти на запитання про: передбачувану провідну наукову ідею, сутність явища (об’єкта, предмета дослідження), суперечності, що виникають у процесі чи явищі, стадії, етапи розвитку (або тенденції). Це і складає наукову концепцію дослідження.

Концепція – це система поглядів, система опису певного предмета або явища, стосовно його побудови, функціонування, що сприяє його розумінню, тлумаченню, вивченню головних ідей. Концепція має надзвичайне значення, оскільки є єдиним, визначальним задумом, головною ідеєю наукового дослідження.

Стратегічні методологічні положення і принципи знаходять своє тактичне втілення в методах дослідження.

Метод – спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя. Це також сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вивченню конкретного завдання. Різниця між методом та теорією має функціональний характер: формулюючись як теоретичний результат попереднього дослідження, метод виступає як вихідний пункт та умова майбутніх досліджень.

У найбільш загальному розумінні метод – це шлях, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження. Він відповідає на запитання: як пізнавати.

Вибір конкретних методів дослідження диктується характером фактичного матеріалу, умовами і метою конкретного дослідження. Методи є упорядкованою системою, у якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним і фактичним матеріалом у заданій послідовності.

В одній і тій же науковій галузі може бути кілька методик (комплексів методів), які постійно вдосконалюються під час наукової роботи. Найскладнішою є методика експериментальних досліджень, як лабораторних, так і польових. У різних наукових галузях використовуються методи, що збігаються за назвою, наприклад, анкетування, тестування, шкалювання, однак цілі і методика їх реалізації різні.

Досить поширеним є поділ основних типів методів за двома ознаками: мети і способу реалізації.

3а першою ознакою виділяються так звані первинні методи, що використовуються з метою збору інформації, вивчення джерел, спостереження, опитування та ін. Вторинні методи використовуються з метою обробки та аналізу отриманих даних - кількісний та якісний аналіз даних, їх систематизація, шкалювання та ін. Третій тип представлений верифікаційними методами і прийомами, що дають можливість перевірити отримані результати. Вони зводяться також до кількісного та якісного аналізу даних на основі виміру співвіднесення постійних і змінних чинників.

3а ознакою способу реалізації розрізняють логіко-аналітичні, візуальні та експериментально-ігрові методи. До перших належать традиційні методи дедукції та індукції, що різняться вихідним етапом аналізу. Вони доповнюють один одного і можуть використовуватися з метою верифікації - перевірки істинності гіпотез і висновків.

Візуальні, або графічні, методи - графи, схеми, діаграми, картограми та ін. дають можливість отримати синтезоване уявлення про досліджуваний об’єкт і водночас наочно показати його складові, їхню питому вагу, причинно-наслідкові зв'язки, інтенсивність розподілу компонентів у заданому об’ємі. Ці методи тісно пов'язані з комп'ютерними технологіями.

Експериментально-ігрові методи безпосередньо стосуються реальних об’єктів, які функціонують у конкретній ситуації, і призначаються для прогнозування результатів. З ними пов'язаний цілий розділ математики - "теорія ігор"; з їх допомогою вивчаються ситуації в політичних, економічних, воєнних питаннях. Вони використовуються у психології ("трансакційний аналіз"), соціології ("управління враженнями", "соціальна інженерія"), в методиці нетрадиційного навчання.

У прикладних аспектах гуманітарних наук доцільно використовувати математичні методи. Математичний апарат теорії ймовірностей дає можливість вивчати масові явища в соціології, лінгвістиці. Математичні методи відіграють важливу роль при обробці статистичних даних, моделюванні. Однак при цьому слід зважати на різницю в природі об'єктів і категорій гуманітарних, природничих і математичних наук. Проблема полягає у визначенні конкретної гуманітарної сфери, у якій застосування математичних методів дає результати.

Читайте також:

1. Болонський процес в Україні офіційно розпочався 19травня 2005 р.із підписанням декларації на Бергенській конференції.
2. БУТТЯ У СУЧАСНІЙ НАУКОВІЙ КАРТИНІ СВІТУ
3. Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди А. Монкрет’єна
4. Вітчизняні наукові психологічні школи
5. ВСТУП Коротка історія латинської мови та її значення у міжнародній науковій термінології
6. Деякі наукові концепції сучасної держави
7. Економіко-математичне моделювання в науковій роботі
8. З резолюції конференції Української соціал-демократичної робітничої партії 4 квітня 1917 р.
9. За своєю спрямованістю ДЦП поділяються на економічні, наукові, науково-технічні, соціальні, національно-культурні, екологічні, оборонні, правоохоронні та ін.
10. Загальнонаукові методи дослідження
11. Загальнонаукові методи наукового пізнання
12. Загальнонаукові методи.

Переглядів: 1087