МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Теоретичні положення
Кожного року з урожаєм сільськогосподарських культур з ґрунту виноситься 100–120 млн. тонн азоту. З мінеральними азотними добривами повертається в ґрунт лише 15–25 % від зазначеної кількості. При такому співвідношенні запас азоту в ґрунтах міг би вичерпатися за 50–75 років, однак цього не відбувається внаслідок біологічної фіксації азоту атмосфери. Процес біологічної фіксації молекулярного азоту й утворенням з нього органічних азотистих сполук мікробних клітин називається азотфіксацією. Останню здійснюють азотфіксуючі мікроорганізми. Азотфіксатори бувають вільноживучі (живуть у ґрунті самостійно) і симбіотичні (живуть у симбіозі з вищими рослинами). Головними представниками вільноживучих азотфіксаторів є аеробні бактерії родів Azotobacter, Beijerinckia, анаеробні бактерії роду Clostridium, а також багато видів ціанобактерій (синьо-зелені водорості). Типовий представник анаеробних азотфіксаторів – Clostridium pasteurianum – належить до маслянокислих бактерій. В молодій культурі Clostridium pasteurianum клітини мають форму паличок з перитрихіальним розташуванням джгутиків, потім клітина утворює спору, яка може розташовуватися ближче до краю, а частіше всередині клітини. Спори овальні, покриті оболонкою. Клітини мають клостридіальну форму, накопичують гранульозу, яка зафарблюється при дії розчину Люголя в синьо-фіолетовий колір. В період утворення спор гранульоза зникає. Зустрічаються в ґрунтах, забруднених водоймах тощо. Усі представники роду Azotobacter – аеробні, грамнегативні, великі клітини, можуть окислювати органічні сполуки, живуть лише при нейтральній реакції середовища (рН не нижче 6,0). Найпоширеніший вид – Azotobacter chroococcum. У молодому віці – це паличкоподібні, рухомі клітини, з віком заокруглюються й розташовуються попарно («вісімки»). Клітини назовні оточені товстою слизовою капсулою. Бактерії цього виду утворюють темний пігмент меланін, який надає колоніям характерне буре забарвлення. За рік азотобактер фіксує 20–30 кг/га азоту. Бактерії роду Beijerinсkia sp. відрізняються від роду Azotobacter sp. більшою стійкістю до кислотності ґрунтів і можуть розмножуватися при рН 3,0 Бульбочкові бактерії живуть на коренях бобових рослин (рід Раріlіопасеае). Проникаючи всередину кореневих волосків, вони утворюють нарости – бульбочки різної форми, розмірів і забарвлення. Рід Rhizobium – це група аеробних, грамнегативних, неспороутворюючих бактерій. Мають складний цикл розвитку. Рухомі паличкоподібні клітини з віком гублять джгутики, нерівномірно фарбуються, а потім перетворюються у потовщені, роздуті грушоподібні або розгалужені утворення – бактероїди, які мають розпадатися на клітини кулястої форми. Бульбочкові бактерії відрізняються специфічністю – кожний вид бактерій утворює бульбочки лише на коренях певних культур: люпину, сої, гороху, вики, квасолі, конюшини та інших; вірулентністю, тобто здатністю швидко проникати у кореневі волоски рослин, та активністю – здатністю фіксувати азот атмосфери. Неактивні штами бульбочкових бактерій утворюють на коренях дрібні зеленуваті бульбочки, в яких фіксація азоту не відбувається. Активні штами утворюють великі рожеві бульбочки, в яких азотфіксація відбувається дуже інтенсивно. Нітрагін готують з високо вірулентних та високоактивних штамів. Бульбочкові бактерії у симбіозі з бобовими рослинами можуть зв'язати за рік азоту: під люцерною – 500, під конюшиною – 300, під люпином – 150, під зернобобовими – 60–90 кг/га.
Читайте також:
|
||||||||
|