1. При постановці ситуації задаються зміни параметрів економічного розвитку по шкалі позитивних і негативних змін (тенденції до плюса чи мінуса).
2. Вибираються не більш як п’ять рішень. Цього досить для зміни ситуації, представлення позиції групи і відбиття інтересів у змісті рішень. Така кількість пропонованих рішень полегшує також пошук згоди.
3. Умови узгодження рішень: одне рішення повинне бути схвалене трьома групами, два рішення схвалене двома групами, одне рішення може бути схвалене однією групою, одне рішення є резервом держави. Воно приймається без схвалення і тільки в останній момент. У цьому виражається пріоритет держави у керуванні економікою.
4. Пропоновані рішення фіксуються в спеціальних картках чи на дошці. Їх аналіз є імпульсом для боротьби думок, пошуку згоди, одержання підсумкового набору рішень.
5. Голосування при неможливості досягнення згоди проводиться індивідуально всіма учасниками гри.
6. По прийнятому варіанті управлінських рішень групи заново оцінюють ситуацію і визначають своє поводження в цій ситуації. Реакція різних соціальних груп подається в переліку факторів поводження, що вибираються в кількості не більш як три із запропонованих спеціальних карток.
7. Підсумок гри підбиває викладач, можливо, за участю спеціальної, обраної зі слухачів, групи експертів. Підсумки формулюються у вигляді принципів розробки управлінських рішень, захисти й обґрунтування інтересів соціальних груп, пошуку позитивної й ефективної взаємодії, уміння знаходити головне, оцінювати інтереси опонентів і т. ін.
Тривалість гри
Залежить від розміру групи, активності і кваліфікації слухачів, а також від заданої ситуації, що коригує діяльність викладача. Досвід показує, що для проведення гри необхідно не менш як шість годин.
Модифікація гри
Гра може мати безліч різних варіантів: диференціація груп, що беруть участь, масштаби розгляду проблем управління (макроекономіка, фірма, малий бізнес і т. ін.), використання комп’ютера, різні сфери діяльності (промисловість, торгівля, транспорт, культура тощо).