Поняття валюти.

Тема 10. Валютні відносини та валютні системи

Небанківські фінансово-кредитні установи.

Спеціалізація небанківських посередників здійснюється за двома критеріями:

· за характером залучення вільних грошових коштів кредиторів;

· за тими додатковими послугами, які надають фінансові посередники своїм кредиторам.

Всі посередники поділяються на:

- договірних фінансових посередників, які залучають кошти на підставі договору з кредитором (інвестором),

- інвестиційних фінансових посередників, які залучають кошти через продаж кредиторам (інвесторам) своїх акцій, облігацій, паїв тощо.

Класифікуються :

1) договірні фінансово-кредитні установи: страхові компанії, пенсійні фонди, ломбарди, лізингові та факторингові компанії.

2) інвестиційні фінансово-кредитні установи: інвестиційні фонди, фінансові компанії, кредитні товариства, кредитні спілки.

Валюта – це грошова одиниця, що використовується як світові гроші, тобто як міжнародна розрахункова одиниця, засіб обігу і платежу.

Види валют:

1)залежно від емітента валютних коштів:

· Національна валюта – платіжний засіб (грошова одиниця) певної держави (гривня, долар, марка, фунт стерлінгів…);

· Іноземна валюта – грошові знаки зарубіжних держав, а також кредитні та платіжні засоби (чеки, векселі) в іноземних грошових одиницях, що використовуються в міжнародних розрахунках;

· Колективна валюта – міжнародні грошові одиниці, емісію яких здійснюють міжурядові валютно-кредитні організації (євро, СПЗ).

2) залежно від режиму використання :

· Конвертована валюта (повно або частково);

· Неконвертована.

3) залежно від сфери і мети використання:

· Валюта оплати – валюта, якою здійснюють фактичну оплату товарів і послуг згідно із зовнішньоекономічною угодою чи погашення міжнародного кредиту;

· Валюта кредиту – валюта, якою за угодою кредитора та позичальника надається кредит;

· Валютні угоди (ціни) – валюта, в якій встановлюється ціна товару чи послуг у зовнішньоекономічному контракті або визначається сума надання міжнародного кредиту.

Міжнародна торгова валюта – це валюта, що використовується для оцінки мііжнародних торговельних операцій (експорт й імпорт товарів, послуг, капіталу), або валюта як товар, що є предметом купівлі-продажу.

Міжнародна резервна валюта – це валюта, що використовується для покриття дефіциту платіжного балансу, надання позик, кредиту, фінансування допомоги. Її головна функція – це створення валютних державних резервів.

Валютні відносини – це сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних відносин у міжнародній сфері. Вони включають :

· Укладання угод щодо купівлі-продажу валют;

· Отримання й надання з-за кордону різного роду позик;

· Надання економічної й технічної допомоги за кордон;

· Функціонування валюти у зовнішньоекономічній торгівлі.

Учасники валютних відносин : держави, міжнародні організації, юридичні особи, фізичні особи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.	\|	Валютний курс та конвертованість валют.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.