• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття політики. Специфіка політичного

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З КУРСУ «ПОЛІТОЛОГІЯ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ

СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

(МОДУЛЬ 1)

Затверджено на засіданні кафедри

соціології праці та управління.

Протокол № 6 від 10.03.2010.

Дніпропетровськ ДВНЗ «УДХТУ» 2010

Конспект лекцій з курсу «Політологія» (Модуль 1) для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання / Укл.: Л.Г. Московськіх, В.Б. Мягких. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УГХТУ, 2010. – 50 с.

Укладачі: Л.Г. Московськіх, канд. філос. наук

В.Б. Мягких, канд.соціол. наук

Відповідальний за випуск Л.Г.Московськіх, канд. філос. наук

Навчальне видання

Конспект лекцій

з курсу «Політологія» (модуль 1) для студентів усіх спеціальностей

денної та заочної форм навчання

Укладач: МОСКОВСЬКІХ Людмила Григорівна

МЯГКИХ Вероніка Борисівна

Редактор Л.М. Тонкошкур

Коректор Л.Я. Гоцуцова

Підписано до друку 23.03.10. Формат 60×84 1/16. Папір ксерокс. Друк різограф. Умовн.-друк. арк. 2,14. Облік.-вид. арк. 2,21. Тираж 100 прим. Зам. № 101. Свідоцтво ДК № 303 від 27.12.2000.

УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 8.

Видавничо-поліграфічній комплекс ІнКомЦентру

З М І С Т

ТЕМА 1.ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА.............4

1.1. Поняття політики. Специфіка політичного.................................................4

1.2. Предмет і функції політології. Структура політологічного знання..........7

1.3. Основні етапи розвитку вітчизняної і світової політології........................8

1.4. Політологія в системі соціально-гуманітарних дисциплін.......................10

ТЕМА 2. ВЛАДА ЯК СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЯВИЩЕ................................11

2.1. Поняття влади. Основні концепції влади. Структура влади.....................11

2.2. Функції політичної влади. Розділення властей..........................................14

2.3. Поняття легальності, легітимності і ефективності політичної влади......15

ТЕМА 3. ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ.....................................................................17

3.1. Особа як суб'єкт і об'єкт політики...............................................................17

3.2. Політична еліта як найбільш високий рівень суб'єкта влади,

політична еліта в Україні.................................................................................19

3.3. Політичне лідерство як категорія політології: соціальна роль,

функції і механізми формування політичного лідера..........................23

ТЕМА 4. ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ І ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА..................24

4.1. Політична свідомість: поняття й основні характеристики.......................27

4.2. Політична культура суспільства: суть, структура, функції, типологія...29

4.3. Політична культура сучасного українського суспільства...........................33

ТЕМА 5. СУЧАСНІ ПОЛІТИЧНІ ІДЕОЛОГІЇ..................................................................35

5.1. Поняття і функції політичної ідеології....................................................................35

5.2. Лібералізм.....................................................................................................................38

5.3. Консерватизм...............................................................................................................39

5.4. Соціалістична ідеологія..............................................................................................42

5.5. Націоналістична ідеологія.........................................................................................47

Список літератури....................................................................................................................49

ТЕМА 1.ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

Поняття політики. Специфіка політичного

Політологія, як видно вже із самої назви – це наука про політику. Тому наявність правильних, ясних уявлень про політику, її суть – найважливіша умова глибокого усвідомлення предмету політології, її особливостей і змісту.

«Політика» – одне з найбільш поширених і багатозначних слів у багатьох мовах. У повсякденному житті політикою часто називають будь-яку цілеспрямовану діяльність (чи то діяльність керівника підприємства, фірми, партії або поведінка дружини по відношенню до чоловіка, яка продиктована певною метою.)

Наукові трактування цього терміну різноманітні, іноді суперечливі.

Сам термін «політика» (politice)грецького походження. Він з'явився у античних греків для позначення спільної діяльності по управлінню суспільними справами, державою.

Не дивлячись на 2,5 тисяч років з моменту своєї появи, термін «політика» викликає спори і дискусії до цього дня.

У науковий обіг термін «політика» ввів старогрецький філософ Аристотель. За його визначенням термін «політика» – це цивілізована форма спільності, яка служить досягненню «загального блага» і «щасливого життя».

У 1515 році Н.Макіавеллівизначив політику як «сукупність засобів, які необхідні для того, щоб прийти до влади і з користю використовувати її. Отже, політика – поводження з владою, що задане обставинами і залежне від могутності володаря або народу, а також від поточних операцій».

Через чотири століття німецький соціолог М.Веберконстатував, що політика «має надзвичайно широкий зміст і охоплює всі сфери (види) діяльності по самостійному керівництву».

Відомі й інші визначення політики. Ленін В.І. визначав її як «концентрований вираз економіки», німецький канцлер Бісмарк О. – як «мистецтво можливого».

На даний час можна виділити три групи визначення політики:

– соціологічні;

– субстанціональні;

– науково-сконструйовані, пов'язані із специфічною інтерпритацією політики.

Соціологічні визначення політикиґрунтуються на соціологічному підході, тобто розглядають політику через інші суспільні явища – економіку, соціальні групи, право, мораль, культуру:

– економічнівизначення політики найбільш яскраво представлені у марксизмі та інших концепціях економічного детермінізму. Вони характеризують політику як надбудову над економікою, як концентрований вираз економіки її потреб та інтересів. В цілому політика визначається економічними законами, незалежними від волі політичних суб’єктів.

З точки зору науки правомірніше розглядати взаємовідносини економіки та політики як взаємодію рівнозначних та рівноправних галузей суспільного життя.

– стратифікаційні і правовівизначення політики трактують її як суперництво певних суспільних груп: класів і націй (марксизм) або зацікавлених групу реалізації своїх інтересів за допомогою влади (А. Бентлі, Д. Трумен). У сучасному суспільстві суперництво зацікавлених груп забезпечує баланс, рівновагу суспільних інтересів.

– правовіконцепції політики.

Політика, держава розглядаються як похідне від права, і перш за все від природних прав людини, які лежать в основі публічного права, законів, діяльності держави (теорії «суспільного договору» – Спіноза, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж-Ж. Руссо, И. Кант).

Суть цих теорій – трактування політики і держави як спеціалізованої діяльності з охорони, властивих кожній людині від народження, фундаментальних прав– на життя, свободу, безпеку, власність і так далі.

– етичні визначення– нормативно-ціннісні визначення – політика є діяльністю, спрямованою на досягнення спільного блага. Спільне благо включає такі цінності, як: справедливість, мир, свобода. Мета політики – служіння цьому загальному благу, норми – конкретні правила, закони, що ведуть до його досягнення.

З одного боку, в цьому підході виражається гуманістичний ідеал, відповідно до якого повинна будуватися політика. З іншого, – можливі різні трактування суспільного блага і звідси – створюються передумови для маскування, камуфляжу корисливих інтересів різних політичних сил.

Субстанціональне визначення політикиорієнтуються на розкриття тієї першооснови, тканини, з якої складається політика.

Найпоширеніші з них:

– трактування політикияк дій, спрямованих на владу: її отримання, утримання і використання. Політика, писав М.Вебер, – це «прагнення до участі у владі або до виявлення впливу на розподіл влади, чи то між державами, чи то всередині держави між групами людей, які вона в собі містить».

– інституційнівизначення політики, в яких вона характеризується через організації, інститути,де влада втілюється і матеріалізується, перш за все у державаі.

– антропологічні визначення політики– першооснова політики в природі самої людини. Політика – це форма цивілізованого спілкування людей на основі права, спосіб колективного існування людини.Людина – істота політична, оскільки вона – істота колективна (Аристотель).

– конфліктні визначення– акцентують увагу на суперечностях, які лежать в основі політики, що властиві суспільству. Тому політика – це діяльність по насильницькому і мирному дозволу конфліктів. Хоча загальне забарвлення політиці надає конфлікт, вона неможлива без консенсусу, згоди всіх учасників, їх спільної зацікавленості в громадському порядку, підкоренні закону і так далі.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. III ПОЛІТИКИ.
3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
4. А/. Поняття про судовий процес.
5. Аграрні відносини, їх специфіка та місце в економічній системі
6. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
7. Адміністративні правовідносини: поняття, ознаки,
8. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
9. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
10. АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РУХУ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
11. Активний характер соціальної політики.
12. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.

Переглядів: 608