Проблема вартості є чи не найскладнішою у теорії грошей.
Відомі наступні концепції походження вартості грошей:
1. Концепція державотворчого походження вартості грошей (представники: Г. Кнапп, Ф. Бендіксен, К. Ельстер та ін.), за якою вартість грошей встановлюється державою незалежно від їх субстанціональної вартості. Державна теорія вартості була досить поширеною, коли неповноцінні гроші, перебуваючи в обігу ще не втратили зв’язку з золотом, тобто до демонетизації золота.
2. Концепція трудового походження вартості (марксистська теорія грошей)визначала вартість грошей субстанціальною вартістю того товару, що функціонував як гроші, тобто абсолютизувала товарну природу грошей (К. Маркс: “Гроші за своєю природою - це завжди золото та срібло”).
3. Сучасна концепція походження вартості грошейрозрізняє два аспекти в питанні про вартість грошей: вартість грошей як грошей і вартість грошей як капіталу.
Гроші як капіталнабувають своєї вартості на грошовому ринку під впливом попиту і пропозиції, і виступає вона у формі процента.
Вартість грошей як грошейформується безпосередньо у сфері їх обігу, де гроші обмінюються на реальні блага, а вартість їх набуває форми купівельної спроможності.
Купівельна спроможність,або реальна вартість, грошей – це кількість товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.
Грошова одиниця– це встановлений у законодавчому порядку грошовий знак, який слугує для вимірювання та відбиття цін усіх товарів.
Цінає грошовим виразом вартості товарів. Маса товарів, які можна купити за одиницю грошей, визначається рівнем їх цін: чим ціни вищі, тим менше товарів та послуг можна купити на грошову одиницю, і навпаки. Отже, між вартістю (купівельною спроможністю) кредитних грошей та рівнем цін на товари існує обернена залежність. Тому зміну вартості грошей за певний період можна визначити за формулою:
D ВГ = ,
де D ВГ – зміна вартості грошей;
ІЦ – індекс середнього рівня цін за певний період.
Зниження вартової грошей називається інфляцією, а збільшення – дефляцією.