Підтоплюється до 45% усіх міст, близько 3 мільйонів гектар земель господарського призначення. Площі підтоплення за останні 15 років збільшилися на 50%. Розрізняють техногенні(як результат господарської діяльності людини) і природні(прояв природних процесів) підтоплення.
Техногенне підтоплення має прихований характер і тому найбільш небезпечне. Воно обумовлене:
- витоками з комунікацій, що водонесуть, місткостей;
- порушення природних умов поверхневого стоку води при розвитку міського господарства;
- ліквідацією природних систем дренажу, руйнування шляхів руху ґрунтових вод;
- підпір ґрунтових вод за рахунок підйому рівня води у водосховищах.
Природне підтоплення - результат повеней, розливів, явищ наганянь. Наслідками підтоплення можуть бути:
- забруднення підземних вод, джерел водопостачання;
- руйнування ґрунтів, погіршення якості земель;
- пригноблення і зміна водного складу флори і фауни;
- затоплення підвалів і технічних підтоплень, що приводить розмноженню комарів, руйнуванню комунікацій, захворюванню людей;
- деформація будівель, провалам, просіли;
- руйнування місткостей із-за процесів корозії;
- заболочування, засолення територій і звиродніння рослинності і лісів.
Повені відрізняються від інших видів стихійних лих тим, що в деякій мірі піддаються прогнозуванню, що дає можливість у багатьох випадках заздалегідь визначити час, характер і очікувані розміри повені, але запобігти йому неможливо.
Досвід показує, що там, де правильно і своєчасно використовують прогнози, катастрофічні наслідки повеней вдається уникнути.
Гідрометеорологам вдається передбачати весняні повені - повінь, т. е значний підйом води в річках від танення снігу складніше прогнозувати паводок короткостроковий, але стрімкий. Під'їм води із-за злив, коли за декілька годин випадає місячна, а то і більше, норма опадів.
Практично неможливо спрогнозувати катастрофічні повені через прорив гребель або гребель, тобто передбачити страшні наслідки багаторічної безвідповідальності і лиха місцевої влади і відповідних служб.