Економічна сутність виробничих фондів підприємства

Рис.5.1. Прискорення використання оборотних засобів

Припустимо, що час, який витрачається на виготовлення одного виробу t_1. Якщо цей час скоротити до t₂, то це дозволить отримати готовий виріб раніше на час . Це означає, що готовий виріб може бути раніше реалізований та процес П - Г’ буде раніше завершений.

Суспільне відтворення, яке розглядається в масштабах національної економіки, передбачає відтворення фондів відшкодування, накопичення та споживання.

Фонд відшкодування – це фонд суспільного відтворення, який забезпечує відновлення засобів виробництва, спожитих в процесі створення суспільного продукту. Фонд відтворення має бути еквівалентним спожитим засобам виробництва не за їх кількістю та формою, а за корисними властивостями (дієздатністю). Він може бути меншим матеріальних витрат на виробництво в попередньому періоді. Він слугує одним із джерел розвитку виробництва.

Фонд накопичення – це частина національного доходу, що використовується для розширення виробництва, будівництва об’єктів соціального та культурно-побутового призначення, а також для утворення суспільних резервів та страхових запасів.

За своїм матеріально-речовим змістом він складається із засобів виробництва (зверх тих, що входить в фонд відшкодування), а також предметів споживання, необхідних для робітників, які додатково задіяні у виробництво. Фонд накопичення – необхідна матеріальна умова нарощення економічного потенціалу країни на новій технологічній основі, прогресивних структурних зсувів у суспільному виробництві та підвищення його ефективності.

Фонд споживання – частина національного доходу, що використовується для задоволення матеріальних та культурних потреб членів суспільства. Фонд споживання включає особисте споживання населення країни, матеріальні витрати в наукових установах, що обслуговують населення; матеріальні витрати в наукових установах та управлінні. Фонд споживання складає основу росту реальних доходів населення.

Суспільне відтворення передбачає чотири фази: виробництво, розподіл, обмін та споживання.

Виробництво – це вихідний пункт, в якому створюється продукт, а точніше, матеріальні блага та послуги. Саме тому воно відіграє визначальну роль в житті суспільства.

Розподіл – фаза виробництва, де відбувається розподіл, по-перше, результатів суспільного виробництва, по-друге, ресурсів, або факторів виробництва.

Обмін означає обмін діяльністю між людьми та обмін продуктами праці. К. Маркс та його послідовники вважають продуктивними тільки галузі матеріального виробництва та підкреслювали невиробничий характер обміну. На думку інших економістів, обмін також продуктивний та збільшує багатство, якщо останнє не зводиться тільки до матеріальних речей.

Споживання – використання продукту в процесі задоволення потреб, заключна фаза відтворення. Розрізнюють особисте та виробниче (продуктивне споживання. При першому відбувається зменшення або знищення цінностей, споживаються продукти. При другому споживаються засоби виробництва та робоча сила, в результаті чого створюються продукти праці.

Всі фази відтворення взаємопов’язані, взаємодіють та знаходяться в єдності. Визначальна роль в цій єдності належить виробництву. Без виробництва неможливі усі інші фази відтворення. У той же час розподіл, обмін та споживання обернено впливають на виробництво.

Розподіл залежить безпосереднього процесу виробництва у трьох відношеннях: за змістом, бо розподілити можна лише те, що виготовлено; за кількістю, бо розподілити можна стільки благ та послуг, скільки їх створено; за формою, бо характер виробництва визначає характер розподілу. Відношення розподілу, що знаходиться в залежності від відношень виробництва, у свою чергу за прямим зв’язком діють на обмін та споживання і за оберненим – на виробництво.

Виробництво визначає як обмін діяльністю, так і обмін продуктами. В умовах переходу ринку зростає значення відношень обміну. Сам ринок є система відносин обміну (продавець - покупець). Важлива функція обміну - стимулювання ефективності виробничо-економічної діяльності.

Без виробництва не може бути споживання, бо виробництво створює об’єкт для споживання. Виробництво головує над споживанням. Це проявляється не тільки в тому, що воно створює продукти для споживання, але й в тому, що породжує потреби та веде за собою споживання, що визначає в кінці його рівень та структуру. Разом з тим при всій його важливості виробництво лише тоді має сенс, коли слугує споживанню. Саме споживання є одночасно і метою, і мотивом виробництва. Воно диктує соціальне замовлення виробництву, визначає обсяг та структуру продукту, що виготовляється.

Термін "фонди" походить з латині і дослівно означає "основа". Це дійсно основа продуктивної діяльності підприємства, так як виробниче підприємство не може діяти, не маючи засобів виробництва. В процесі виробництва здійснюється поєднання робочої сили і засобів виробництва. Засоби виробництва складаються із засобів праці та предметів праці. У вартісному виразі вони становлять виробничі фонди (засоби) підприємства, які поділяються на основні та оборотні (рис. 5.1).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відтворення та кругообіг капіталу	\|	Основні виробничі фонди

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.