• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Склад SQL

SQL – це мова, спеціально розроблена для створення і підтримки даних в реляційних базах. Розвиток мови визначається і контролюється стандартом ISO/ANSI, який переглядався у 2003 році і доповнювався у 2005 році.

SQL не є мовою програмування загального призначення, але містить ряд потужних засобів. Всі необхідні дії зі створення, зміни, підтримки бази даних і забезпечення її безпеки виконуються за допомогою трьох мов, з яких складається SQL:

· Мова визначення даних (DDL) – це частина SQL, яка використовується для створення бази даних, зміни її структури і видалення бази після того, як вона стає непотрібною;

· Мова маніпулювання даними (DML) – призначена для підтримки бази даних. За її допомогою можна чітко вказати, що саме потрібно зробити з даними, які містяться в базі, а саме: додати, змінити або здобути;

· Мова керування даними (DCL) – призначена для захисту бази даних від різноманітних пошкоджень.

2. Імена об’єктів баз даних

В стандарті ANSI/ISO визначено, що імена маються у таблиць, стовпців і користувачі. У багатьох діалектах SQL підтримуються також додаткові іменовані об’єкти, такі як іменовані відношення, форми для введення даних та деякі інші.

Відповідно до стандарту ANSI/ISO, в SQL імена повинні містити від 1 до 18 символів, починатися з букви і не містити пропуски або спеціальні символи пунктуації. У стандарті SQL2 максимальне число символів в імені збільшене
до 128, при цьому на практиці в різних СУБД дозволено використання в іменах таблиць спеціальних символів. Тому, краще створювати імена порівняно короткими і уникати використання в них спеціальних символів.

Якщо в якому-небудь операторові вказано ім'я таблиці, SQL припускає, що відбувається звернення до однієї з власних таблиць користувача. Маючи відповідний дозвіл, можна звертатися до таблиць, власниками яких є інші користувачі, за допомогою повного імені таблиці.

Повне ім’я складається з імені власника таблиці і власне її імені, розділених крапкою. Наприклад, повне ім’я таблиці STUDENTS, власником якої є користувач на ім’я PETRENKO, має наступний вигляд:

PETRENKO.STUDENTS

Повне ім’я можна використовувати замість простого імені таблиці у всіх операторах SQL. Якщо в операторові задається ім’я поля, SQL сама визначає, в якій з вказаних в цьому ж операторові таблиць міститься дане поле. Проте, якщо до оператора потрібно включити два поля з різних таблиць, але з однаковими іменами, необхідно вказати повні імена, які однозначно визначають їх місцезнаходження. Повне ім’я поля складається з імені таблиці, що містить стовпець, і імені поля, розділених крапкою. Наприклад, повне ім’я поля OCENKA з таблиці STUDENTS має наступний вигляд:

STUDENTS.OCENKA

Якщо поле знаходиться в таблиці, власником якої є інший користувач, то в повному імені слід також вказати ім’я користувача. Наприклад, повне ім’я поля OCENKA з таблиці STUDENTS, власником якої є користувач PETRENKO, має наступний вигляд:

PETRENKO.STUDENTS.OCENKA

Повне ім’я поля можна використовувати замість простого імені у всіх операторах SQL(за винятком конкретних операторів).

3. Основні типи даних мови

В різних реалізаціях SQL підтримуються різні типи даних, що склалися історично. Взагалі в специфікації SQL визнані лише шість заздалегіть визначених загальних типів:

· Числовий;

· Рядковий;

· Логічний;

· Дата-Час;

· Інтервальний;

· XML.

Усередині кожного з цих типів може існувати декілька підтипів (точний числовий; приблизний числовий; символьний рядковий; бітовий рядковий; рядковий для великих об’єктів). Окрім вбудованих, зумовлених типів, в SQL також підтримуються сконструйовані і визначувані користувачем типи.

Стисло розглянемо призначення і склад основних типів даних мови SQL.

ТОЧНІ ЧИСЛОВІ ТИПИ

Точністю числа називається максимальна кількість цифр, яку вономоже містити. Точні числові типи – це номери з десятковою крапкою або без такої. До такої категорії належать п’ять типів:

· INTEGER;

· SMALLINT;

· BIGINT;

· NUMERIC;

· DECIMAL.

Тип integer

У даних типу INTEGER (цілочисельний) немає дробовій частині, і їх точність залежить від конкретної реалізації SQL. Таким чином, точність не може бути встановлена розробником бази даних.

Тип SMALLINT

Тип SMALLINT (малий цілочисельний) також призначений для цілих значень, але його точність в конкретній реалізації не може бути більше точності типу INTEGER, що існує в ній. У реалізаціях, що працюють на комп’ютерах IBM System/370, типи SMALLINT і INTEGER зазвичай представлені відповідно 16- і 32-бітовими двійковими числами. В той же час в багатьох реалізаціях SMALLINT і INTEGER є одним і тим же типом.

ТИП BIGINT

Тип даних BIGINT (великий цілочисельний) визначається як тип, точність якого може бути не менше, ніж точність даних типу INTEGER, або перевищувати її. Межа точності даних типу BIGINT залежить від конкретної реалізації.

ТИП NUMERIC

У даних типу NUMERIC (числовий), окрім цілого компоненту, може бути і дріб. Для цих даних можна вказати точність і масштаб. Точність, як було зазначено раніше, – це максимально можлива кількість цифр в числі.

Масштаб – це кількість цифр після коми. Масштаб не може бути негативним або перевищувати точність числа.

При визначенні типу NUMERIC необхідно встановити потрібні значення точності і масштабу; якщо вони не визначені явно (тобто просто NUMERIC), будуть прийняті значення за умовчанням. Якщо ж встановити NUMERIC (р), то отримаємо необхідну точність і значення масштабу за умовчанням. Вираз NUMERIC (р, s) дозволяє безпосередньо задати і точність і масштаб. При визначенні даних замість параметрів р і s треба ввести відповідно потрібні значення точності і масштабу.

Тип даних NUMERIC призначений для таких значень, як, наприклад, 595,72. Точність цього значення рівна 5 (загальна кількість цифр), а масштаб – 2 (кількість цифр праворуч від десяткової коми). Для чисел, таких, як це, подходить тип даних NUMERIC (5,2). Однак, слід пам’ятати, що синтаксис SQL вимагає використовувати для розділення цілої і дробової частини числа не кому, як прийнято в Росії, а десяткову крапку, як це прийнято в США і країнах Європи.

ТИП DECIMAL

Тип даних DECIMAL (десятковий) схожий на NUMERIC. У нім може бути дробова частина, і для нього можна вказати точність і масштаб. DECIMAL відрізняється від NUMERIC тим, що якщо точність наявної реалізації SQL буде більше вказаного значення, то в реалізації використовуватиметься велика точність. А якщо точність або масштаб не вказані, то, як і при використанні типу NUMERIC, в реалізації застосовуються значення за умовчанням.

НАБЛИЖЕНІ ЧИСЛОВІ ТИПИ

Наближені числові типи –це номери в показовому записі. Для інших типів даних відмінності не є істотними.

У деяких величин такий великий діапазон можливих значень (тобто амплітуда), що комп’ютер з даним розміром регістра не може представити всі ці значення в точності. (Розмірами регістра є, наприклад, 32 біти, 64 біти і
128 бітів.) Зазвичай в таких випадках точність не є істотною, і досить мати близьке наближення. Для роботи з такими даними стандарт SQL визначає три наближені числові типи.

ТИП REAL

Тип даних REAL (дійсне число) дає можливість зберігати числа одинарної точності з плаваючою комою, точність яких залежить від реалізації. Число з плаваючою крапкою(floating-point number) – це число з десятковою комою. Десяткова кома «плаває» або з’являється в різних частинах числа, залежно від його значення. Прикладами чисел з плаваючою комою є 3,1, 3,14 і 3,14159. Але, взагалі, точність визначається використовуваним обладнанням. Наприклад, 64-розрядна машина дає велику точність, чим 32-розрядна.

ТИП DOUBLE PRECITION

Тип даних DOUBLE PRECISION (подвійна точність) дає можливість задавати числа подвійної точності з плаваючою крапкою, точність яких знову-таки залежить від реалізації. Арифметика подвійної точності в основному застосовується в наукових цілях, при цьому для різних наукових дисциплін потрібна різна точність. Деякі реалізації SQL обслуговують одну категорію користувачів, а інші реалізації – відповідно, інші категорії.

Специфікація SQL жорстко не визначає, що означає DOUBLE PRECISION. Вона тільки вимагає, щоб точність числа типу DOUBLE PRECISION була більша, ніж точність числа типу REAL.

ТИП FLOAT

Тип даних FLOAT (плаваючий) є самим відповідним, якщо база даних потенційно може перейти на апаратну платформу, в якій розміри регістрів відрізняються від розмірів регістрів платформи, для якої вона спочатку проектувалася. Використовуючи тип даних FLOAT, можна указувати точність – наприклад, FLOAT (5). Якщо обладнанняі підтримує вказану точність, використовуючи апаратну одинарну точність, то ваша система використовує арифметику з одинарною точністю. Якщо вказана точність вимагає арифметики з подвійною точністю, то система використовуватиме її.

Отже, якщо ви не упевнені, чи використовувати точні числові типи даних (NUMERIC/DECIMAL) або наближені (FLOAT/REAL), то вибирайте точні. Точним типам даних потрібно менше системних ресурсів, до того ж вони дають точні, а не наближені результати.

СИМВОЛЬНІ РЯДКИ

Типами даних, які доводиться використовувати найчастіше, не вважаючи, звичайно, числових, є типи символьних рядків. Є три головні типи символьних даних: фіксованих символьних даних (CHARACTER або CHAR), змінних символьних даних (CHARACTER VARYING або VARCHAR) і даних для великих символьних об’єктів (CHARACTER LARGE OBJECT або CLOB). Крім того, є ще три варіанти цих типів даних: NATIONAL CHARACTER (рядок з національними символами), NATIONAL CHARACTER VARYING (змінний рядок з національними символами) і NATIONAL CHARACTER LARGE OBJECT (великий об'єкт з національними символами).

ТИП CHARACTER

Якщо для визначення типу стовпця використовується тип даних CHARACTER або CHAR, то кількість символів, яка в ньому знаходитиметься, можна вказати, використовуючи синтаксис CHARACTER (x), де x – потрібна кількість. Наприклад, якщо тип даних стовпця був визначений як CHARACTER(16), то максимальна довжина будь-яких даних, які можна буде ввести в цей стовпець, дорівнює 16 символам. Якщо аргумент явно не вказаний (тобто немає значення в дужках), тоді для SQL це означає, що довжина поля дорівнює одному символу. Значення типу даних CHAR повинні бути поміщені в одиночні лапки, наприклад ‘text’. Дві поряд розташовані одиночні лапки (") в середині рядка розумітимуться як одна одиночна лапка (’).

ТИП CHARACTER VARYING

Тип даних CHARACTER VARYING дозволяє задавати рядки змінної довжини. Він корисний тоді, коли значення, що вводяться в стовпець, мають різну довжину, але ви не хочете, щоб поле доповнювалося пропусками. Цей тип даних дає можливість зберігати саме ту кількість символів, яку ввів користувач. Для типу CHARACTER VARYING не існує значення за умовчанням. Щоб вказати цей тип даних, використовують такий синтаксис: CHARACTER VARYING (х) або VARCHAR (х), де х – максимальна дозволена кількість символів.

ТИП CHARACTER LARGE OBJECT

Тип даних CHARACTER LARGE OBJECT (CLOB) вперше з’явився в SQL: 1999. Він використовується разом з величезними символьними рядками, які для типу CHARACTER дуже великі. Дані типу CLOB поводяться багато в чому так само, як і звичайні символьні рядки, але на дії, які можна з ними проводити, є ряд обмежень. Для типу CLOB не можна використовувати предикати PRIMARY KEY (первинний ключ); FOREIGN KEY (зовнішній ключ) або UNIQUE (унікальний). Більш того, ці дані не можна використовувати для порівняння, за винятком рівності або нерівності. Через те, що у даних CLOB дуже великі розміри, вони, зазвичай, завжди залишаються на сервері. Замість них на стороні клієнта використовується спеціальний тип даних, який називається локатор LOB (LOB locator). Це параметр, значення якого ідентифікує великий символьний об'єкт.

ТИПИ NATIONAL CHARACTER, NATIONAL CHARACTER VARYING і NATIONAL CHARACTER LARGE OBJECT

У різних мовах використовуються специфічні символи, які відсутні в інших. Наприклад, в німецькій мові є символи, яких немає в наборі символів англійської мови. Існують мови, такі, як, наприклад, китайська або японська, в яких набір ієрогліфів дуже сильно відрізняється від наборів символів інших мов. Якщо ви зробите в своїй системі англійську мову за умовчанням, то все одно зможете використовувати і інші символьні набори, оскільки типи даних NATIONAL CHARACTER, NATIONAL CHARACTER VARYING і NATIONAL CHARACTER LARGE OBJECT працюють точно так, як і CHARACTER, CHARACTER VARYING і CHARACTER LARGE OBJECT, за виключенням того, що визначуваний вами набір символів відрізняється від того, який використовується за умовчанням.

ЛОГІЧНІ ДАНІ

Тип даних BOOLEAN (булевий) має два певні логічні значення, true (істина) і false (брехня), а також невизначене значення unknown (невідоме). Якщо будь-яке з перших двох значень порівняти з NULL або з unknown, то в результаті вийде unknown.

ДАНІ ТИПУ ДАТА-ЧАС

У SQL визначено п’ять різних типів даних, що належать до дати і часу. Вони називаються типами даних дати-часу або просто датою-часом. Деякі з цих типів даних досить сильно перекривають один одного, тому в окремих реалізаціях всі п’ять типів, можливо, і не підтримуються.

ТИП DATE

Тип DATE (дата) призначений для зберігання значень дати в наступному порядку: рік, місяць і день. Значення року займає чотири цифри, а місяця і дня – по дві. Значення цього типу можуть представляти будь-яку дату, починаючи з 0001 року і закінчуючи 9999 роком. Довжина DATE рівна десяти позиціям, як, наприклад, для 1957-08-14.

ТИП TIME WITHOUT TIME ZONE

Тип TIME WITHOUT TIME ZONE (час без часового поясу) призначений для зберігання значень часу в наступному порядку: година, хвилина і секунда. Значення години і хвилини займають в точності по дві цифри. Секундне значення може займати дві цифри, але може бути і розширено, щоб мати необов’язкову дробову частину. Тому час 9 годин 32 хвилини і 58,436 секунд ранку представляється за допомогою цього типу даних як 09:32:58,436.

ТИП TIMESTAMP WITHOUT TIME ZONE

У даних типу TIMESTAMP WITHOUT TIME ZONE (штамп дати і часу без часового поясу) зберігається інформація як про дату, так і про час. У компонентів даних цього типу такі ж значення довжини і такі ж обмеження, як і для даних типу DATE і TIME WITHOUT TIME ZONE, якщо не рахувати однієї відмінності. Воно полягає в тому, що за умовчанням в даних типу TIMESTAMP WITHOUT TIME ZONE довжина дробової частини рівна шести цифрам, а не нулю. Якщо в значенні типу TIMESTAMP WITHOUT TIME ZONE немає цифр дробової частини, то довжина цього значення рівна 19 позиціям, займаним в наступному порядку: десять позицій – датою, один пропуск служить як роздільник, і вісім позиций – часом. Якщо цифри дробової частини все ж таки є (за умовчанням їх повинно бути шість), то довжина дорівнює 20 позиціям плюс кількість цих цифр. Двадцята позиція призначена для десяткової коми. Встановлювати для поля тип TIMESTAMP WITHOUT TIME ZONE можна або за допомогою двох видів синтаксису: TIMESTAMP WITHOUT TIME ZONE або TIMESTAMP WITHOUT TIME ZONE (p), де замість p повинне стояти число позицій, призначених для цифр дробової частини. Замість р не може стояти від’ємне число, а максимальне значення цього параметра залежить від конкретної реалізації SQL.

ТИП TIME WITH TIME ZONE

Тип даних TIME WITH TIME ZONE (час разом з часовим поясом) в точності такий же, як і TIME WITHOUT TIME ZONE, за винятком того, що в нім додатково присутня інформація про різницю між місцевим і усесвітнім часом (Universal Time — UTC), раніше відомим як середній час по Грінвічу (Greenwich Mean Time — GMT). Значення цієї різниці може знаходитися в діапазоні від -12:59 до +13:00. Така додаткова інформація займає за цифрами часу шість позицій: дефіс як роздільник, знак «плюс» або «мінус», а потім різниця в годиннику (дві цифри) і хвилинах (також дві цифри) і двокрапка між годинником і хвилинами. Значення типу TIME WITH TIME ZONE без дробової частини (як встановлено за умовчанням) займає 14 позицій. Якщо ж дробова частина вказана, то довжина поля дорівнює 15 позиціям плюс кількість цифр дробової частини.

ТИП TIMESTAMP WITH TIME ZONE

Тип даних TIMESTAMP WITH TIME ZONE (штамп дати і часу разом з часовим поясом) аналогічний типу даних TIMESTAMP WITHOUT TIME ZONE, за винятком того, що в нім додатково присутня інформація про різницю між місцевим і усесвітнім часом. Додаткова інформація займає за датою і часом шість позицій (про формат даних часового поясу див. в попередньому розділі). Для поля з даними часового поясу і без дробової частини потрібно 25 позицій, а для поля з дробовою частиною потрібно 26 позицій плюс кількість цифр дробової частини (ця кількість за умовчанням рівна шести).

ІНТЕРВАЛЬНІ ТИПИ

Інтервальні типи даних тісно пов’язані з типами даних дати-часу. Інтервал – це різниця між двома значеннями дати-часу. У багатьох додатках, що мають справу із значеннями дати, часу або з тими і іншими, іноді потрібно визначити інтервал між двома датами або значеннями часу.

SQL підтримує два різні типи інтервалів: рік-місяцьі день-час. Інтервал рік-місяць – це кількість років і місяців між двома датами. А інтервал день-час – це кількість днів, годин, хвилин і секунд між двома моментами в межах одного місяця. Не можна змішувати обчислення, де використовується інтервал рік-місяць, з обчисленнями, де використовується інтервал день-час, тому що в місяцях різна кількість днів (28, 29,30 або 31).

ТИП XML

Тип даних XML є найновішим із зумовлених типів. Дані XML мають три структури: таким чином, кореневий вузол може мати дочерні, які, у свою чергу, можуть мати власні дочірні вузли. Тип XML, вперше введений в стандарті SQL:2003, остаточну форму придбав в розширенні SQL:2005. У розширенні від 2005 року тип XML має п’ять підтипів, що параметризуються, все одно залишаючись типом XML. Значення XML можуть існувати як екземпляри двох або більше типів, тому що деякі підтипи є підтипами інших підтипів. Їх можна було б назвати "підпідтипами" або навіть "подподподтипами".

Розглянемо типи XML, починаючи з найпростішого і закінчуючи найскладнішим:

· XML (SEQUENCE). Будь-яке значення в XML є або порожнім (NULL), або послідовністю XQuery. Таким чином, будь-яке значення XML є екземпляром типу XML (SEQUENCE). Xquery – це мова запитів, спеціально призначена для здобуття інформації з даних XML. Це найпоширеніший тип XML. (XML (SEQUENCE) серед всіх типів XML має менше всього обмежень. Він може приймати навіть погано сформовані значення XML. Останні типи не володіють такою вседозволеністю).

· XML (ANY CONTENT). Цей тип трохи більш обмежує, ніж XML (SEQUENCE). Будь-яке значення XML, що виявляється або порожнім, або вузлом документа XQuery, або дочерним від цього вузла, є екземпляром цього типу. Будь-який екземпляр типу XML (ANY CONTENT) одночасно належить типу XML (SEQUENCE). Значення цього типу не обов’язково добре сформовані Вони можуть бути проміжними результатами запиту, які пізніше перетворюватимуться в добре сформований вигляд.

· XML (UNTYPED CONTENT). Цей тип ше більше обмежує, ніж XML (ANY CONTENT). Таким чином, екземпляри цього типу одночасно належать типам XML (ANY CONTENT) і XML (SEQUENCE). Якщо дані XML піддавалися будь-якій формі перевірки на відповідність схемі і хоч би одна з них отримала анотацію типу, тоді вони є екземпляром типу XML(ANY CONTENT), але не XML(UNTYPED CONTENT).

· XML (ANY DOCUMENT). Це ще один варіант типу XML. Він є підтипом типу XML (ANY CONTENT) і має додаткове обмеження: екземпляр цього типу обов’язково повинен мати рівно один дочірній елемент.

· XML (UNTYPED DOCUMENT). Цей тип є п’ятим, і останнім підтипом XML. Будь-яке значення, що є або порожнім (NULL), або вузлом документа XQuery, що має рівно один дочерний, є екземпляром цього типу. Всі екземпляри типу XML (UNTYPED DOCUMENT) одночасно належать типу XML (UNTYPED CONTENT) і є також екземплярами типу XML (ANY DOCUMENT). Тип XML (UNTYPED DOCUMENT) є найстрогішим серед решти всіх підтипів, розділяючи обмеження решти всіх підтипів. Будь-який документ, кваліфікований як тип XML (UNTYPED DOCUMENT), одночасно є екземпляром решти всіх підтипів.

ПОРОЖНІ ЗНАЧЕННЯ

Якщо в полі бази даних містяться будь-які дані, то у цьому полі існує певне значення. Якщо ж поле не містить ніяких даних, то говорять, що у нього порожнє (невизначене)значення. Порожнє значення (null) у числовому полі – це те ж саме, що й нуль. А у символьному полі порожнє значення – це одне і те ж, що порожній рядок. Тобто, нуль і порожній рядок є певними значеннями. Порожнє значення вказує на те, що у поле значення взагалі не занесено, тобто є невідомим.

Існує багато ситуацій, в яких поле може мати порожнє значення. Наприклад:

· Значення існує, але воно невідіме;

· Значення поки ще не існує;

· Значення виходить за межі встановленого діапазону та деякі інші.

4. Зарезервовані слова

Окрім команд, спеціальне значення в SQL мають і деякі інші слова. Разом з командами вони зарезервовані для спеціального використання. Ці слова не можна використовувати як імена змінних або будь-яким іншим способом, для якого вони не призначені. Зрозуміло, чому таблицям, стовпцям і змінним не можна давати імена із списку зарезервованих слів. До основних зарезервованих слів стандарту SQL:2003 належать: ABS, ALL, ALTER, AND, AVG, BETWEEN, CLOSE, COUNT, CREATE, CURSOR, DATE, DAY, DELETE, DROP, ELSE, FROM, GROUP, INSERT, LANGUAGE, MAX, MIN, NEW, NO, NOT, NULL, OF, OR, OUT, OVER, ROW, SELECT, SET, SQL, SORT, SUM, TABLE, THEN, TIME, TO, UNION, UPDATE, USER, VALUE, VALUES, WHEN, WHERE, WITH, XML, YEAR та багато інших.

Лекція 4. Створення баз даних засобами SQL

1. Опис навчальної бази даних

У подальшому будемо використовувати в якості приклада невелику базу даних, яка складається з двох таблиць.

Таблиця STUDENTS містить сім полів з інформацією про студентів:

· NUM – порядковий номер;

· FAM – прізвище студента;

· NAME – ім’я студента;

· STAT – стать студента;

· DATA – дата народження студента;

· TEL – номер мобільного телефону;

· STIP – розмір стипендії, яку отримує студент.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
8. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
9. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
10. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
11. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
12. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.

Переглядів: 1357