Створення баз даних

USP

Таблиця 1.2

STUDENTS

Таблиця 1.1

NUM	FAM	NAME	STAT	DATA	TEL	STIP
1.	Мовчан	Іван	ч	01/04/1990		531.68
2.	Пасько	Павло	ч	01/09/1990		0.00
3.	Іващук	Валентина	ж	05/07/1989		590.18
4.	Стрюк	Сергій	ч	10/04/1989		0.00
5.	Малько	Тетяна	ж	12/11/1991		530.27
6.	Костюк	Микола	ч	08/05/1989		530.75

Таблиця USP, яка складається з восьми полів, містить інформацію про успішність студентів з п’яти навчальних дисциплін. До її складу входять такі поля:

· NUM – порядковий номер;

· FAM – прізвище студента;

· NAME – ім’я студента;

· ALG – поточна успішність студента з алгебри;

· GEOM – поточна успішність студента з геометрії;

· INF – поточна успішність студента з інформатики;

· FIZ – поточна успішність студента з фізики;

· PED – поточна успішність студента з педагогіки.

NUM	FAM	NAME	ALG	GEOM	INF	FIZ	PED
1.	Мовчан	Іван
2.	Пасько	Павло
3.	Іващук	Валентина
4.	Стрюк	Сергій
5.	Малько	Тетяна
6.	Костюк	Микола

Для створення бази даних і зміни її структури в SQL передбачена мова визначення даних, абоDDL.

Звичайному користувачеві украй рідко доводиться створювати БД або таблиці усередині неї. Традиційно він працює з вже готовою структурою, яка вже розроблена і реалізована адміністратором БД. Проте, для повного розуміння особливостей роботи SQL розглянемо основні оператори DDL.

За допомогою цих операторів можна:

· створити нову БД;

· визначити структуру нової таблиці і створити цю таблицю;

· видалити існуючу таблицю;

· змінити визначення існуючої таблиці;

· визначити представлення даних;

· забезпечити умови безпеки БД;

· створити індекси для доступу до таблиць;

· керувати розміщенням даних на пристроях збереження.

Оператори DDL дозволяють користувачеві не вникати в деталі зберігання інформації в БД на фізичному рівні, оскільки оперують, наприклад, такими поняттями, як таблиці або поля. В той же час оператори DDL володіють можливістю маніпуляції з фізичною пам’яттю.

DDL базується на трьох командах SQL:

· CREATE – створити, яка дозволяє визначити і створити об’єкт БД;

· DROP – видалити, яка призначена для видалення існуючого об’єкту даних;

· ALTER – змінити, за допомогою якої можна змінити визначення об’єкту БД.

Використання команд DDL під час роботи дозволяє зробити структуру реляційної БД динамічною. Іншими словами, в СУБД можна створювати, видаляти або змінювати таблицю, одночасно забезпечуючи доступ користувачам до даним. У свою чергу, це означає, що з часом БД може зростати і змінюватися, а її експлуатація може продовжуватися і в той час, коли в БД додаються все нові таблиці і додатки.

Оператори DDL в СУБД можна використовувати як в інтерактивному, так і в програмному SQL. Наприклад, якщо програмі або користувачеві потрібна таблиця для тимчасового збереження результатів, то допускається створити цю таблицю, заповнити її інформацією, виконати необхідні маніпуляції з даними і потім видалити її. У серйозних СУБД за створення нових БД відповідає тільки адміністратор, хоча не виключена можливість того, що і окремим користувачам це може бути дозволено.

Методи створення БД, які застосовуються в провідних реляційних СУБД, мають ряд відмінностей Наприклад, в Microsoft SQL Server існує оператор CREATE DATABASE, який є частиною мови визначення даних і призначений для створення БД. Відповідно, оператор DROP DATABASE видаляє існуючи БД. Ці оператори можна використовувати як в інтерактивному, так і в програмному SQL.

Більшість багатокористувацьких БД мають достатньо нескладну організацію фізичної пам’яті, що забезпечує підвищення її продуктивності. Наприклад, в Microsoft SQL Server адміністратор БД може за допомогою оператора CREATE DATABASE задати один або декілька іменованих файлів:

CREATE DATABASE <NAME_DATABASE>

ON <FILE1>, <FILE2>,

Наступним кроком, услід за створенням порожньої БД, є заповнення її таблицями.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Склад SQL	\|	STAT CHAR (1),

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.