• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

Сторони кримінального процесу – це державні органи та їх посадові особи, громадські об’єднання та громадяни, які в ході порушення кримінального провадження, досудового розслідування, судового розгляду кримінальних справ та виконання постановлених у них рішень, здійснюючи певну функцію, вступають між собою в процесуальні правовідносини.

Готуючись до практичного заняття з цієї теми студенти мають з’ясувати, які чинники визначають класифікацію сторін, надати характеристику кожної групи сторін, і відповісти на наступні питання:

1. Поняття і класифікація сторін кримінального процесу.

2. Кримінально-процесуальні функції. Функції обвинувачення, захисту, правосуддя; сторони, що їх виконують.

3. Державні органи та посадові особи, які ведуть процес.

4. Суд як орган судової влади, його функції та повноваження. Судовий контроль за законністю та обґрунтованістю рішень і дії органів досудового розслідування. Форми здійснення правосуддя та їх особливості. Незалежність суддів, народних засідателів і присяжних та підкорення їх лише закону. Обставини, які виключають участь судді в кримінальному процесі. Відводи і самовідводи суддів. Суд присяжних.

5. Прокурор, його функції та повноваження у кримінальному процесі. Загальна характеристика функцій прокурора та його повноважень у різних стадіях процесу. Обставини, які виключають участь прокурора в кримінальному процесі.

6. Слідчий, його функції та повноваження. Процесуальна самостійність слідчого. Взаємовідносини слідчого та прокурора. Обставини, які виключають участь слідчого в кримінальному процесі.

7. Начальник слідчого відділу, його функції та повноваження.

8. Органи дізнання, їх функції та повноваження.

9. Обвинувачений, його процесуальне становище.

10. Підозрюваний, його процесуальне становище.

11. Захисник, його обов’язки і права. Особи, що допускаються як захисники. Порядок запрошення захисника. Момент допуску захисника до участі в справі. Відмова від захисника і його заміна. Випадки, в яких відмова від захисника не може бути прийнята. Обставини, що виключають участь захисника в справі. Усунення захисника від участі у справі.

12. Потерпілий. Підстави та порядок визнання особи потерпілою. Права потерпілого. Особливості процесуального становища потерпілого в справах публічного, приватно-публічного і приватного обвинувачення.

13. Цивільний позивач, його права та обов’язки. Цивільний відповідач, його права та обов’язки.

14. Законні представники обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого.

15. Представники потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача.

16. Особи, які відіграють допоміжну роль у кримінальному процесі: експерт, спеціаліст, перекладач, педагог, лікар, секретар судового засідання.

Письмове завдання: для кожної групи сторін кримінального процесу складіть таблицю за такою схемою:

Державні органи і посадові особи, що ведуть процес – це основні сторони, оскільки без них неможлива кримінально-процесуальна діяльність. До них віднесені суд (суддя), прокурор, слідчий, начальник слідчого підрозділу, орган дізнання, особа, що проводить дізнання.

Обговорюючи питання на семінарському занятті необхідно дати характеристику кожному суб’єкту. Рекомендується дотримуватися наступного порядку:

а) дати пояснення відповідного терміну (“суд”, “прокурор” і т. інше);

б) розповісти про порядок призначення (звільнення, обрання) відповідної посадової особи на посаду для чого слід ознайомитись з нормами законів “Про статус суддів”, “Про прокуратуру”, із Положенням про органи досудового слідства в системі МВС України (наказ № 1600 від 25.12.03);

в) дати перелік обставин, які виключають участь того чи іншого суб’єкту у конкретній кримінальній справі (глава 4 КПК), а також у якому порядку здійснюється відвід;

г) дати характеристику повноважень кожного суб’єкту, посилаючись на відповідні статті КПК.

До кримінально-процесуальної діяльності залучаються громадяни та юридичні особи, які мають свій особистий інтерес у кримінальній справі, або представляють інтереси інших зацікавлених у справі осіб (тобто, учасники процесу). Згідно із п. 8 ст. 32 КПК до цієї категорії належать обвинувачений, підозрюваний, захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, представники потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача. При обговоренні питання щодо цих суб‘єктів кримінального судочинства слід дати характеристику таким учасником процесу як обвинувачений, підозрюваний, захисник, потерпілий і його представник. Процесуальне положення цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників буде розглянуте у наступній темі № 5.

Насамперед, необхідно визначити кого кримінально-процесуальний закон визнає обвинуваченим (ст. 43 КПК), підозрюваним (ст. 43¹ КПК), захисником (ст. 44-48 КПК), потерпілим (ст. 49 КПК) і його представником (ст. 52 КПК). Крім того, дати характеристику їх процесуальних прав і обов’язків, назвати кримінально-процесуальну функцію, яку той чи інший учасник здійснює.

Під час вивчення питання слід звернути увагу на те, що громадяни набувають кримінально-процесуальний статус обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників після складання відповідного процесуального документу органом дізнання, слідчим, прокурором, судом (постанова про притягнення як обвинуваченого, постанова при визнання потерпілим та ін.). Особа набуває статус підозрюваного після: 1) затримання у порядку ст. 106 (115 КПК); 2) застосування відносно особи будь якого запобіжного заходу до складання постанови про притягнення як обвинуваченого.

При підготовці до третього питання слід також звернути увагу на правове становище цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників у кримінальному процесі. Передусім необхідно з’ясувати умови спільного розгляду кримінальної справи і цивільного позову. Не кожний цивільний позов може розглядатися разом із кримінальною справою. Тому обговорюючи друге питання, необхідно чітко визначити за яких обставин цивільний позов може бути розглянутий у кримінальному процесі. Слід також звернути увагу, що ці умови витікають зі змісту ст. 28 КПК.

Участь у кримінальному процесі цивільного позивача і цивільного відповідача обумовлена можливістю сумісного розгляду кримінальної справи і цивільного позову. Процесуальне положення цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників викладені у ст.ст. 50-52 КПК. Під час підготовки питання необхідно використати ті рекомендації, які були надані у попередній темі відносно учасників кримінального процесу. Крім того, слід визначити процесуальний статус цивільного позивача з потерпілим і процесуальний статус цивільного відповідача з обвинуваченим.

Під час відповіді на питання щодо інших суб’єктів кримінального процесу, слід охарактеризувати існуючі в теорії думки стосовно поділу таких суб’єктів на додаткові групи, а також їх характеристики. Слід навести характеристику та значення свідка, експерта, понятих, перекладача, спеціаліста в кримінальному процесі. Важливо також звернути увагу на тих осіб, які взагалі не мають жодних прав та обов’язків під час їх участі, а саме: статисти, секретар судового засідання тощо.

Особливу увагу слід приділити участі представників громадськості, служби у справах неповнолітніх під час судового розгляду кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми, визначити їх завдання в кримінальному процесі.

Важливим при з’ясуванні правового статусу всіх суб’єктів кримінального процесу є вирішення проблемних питань, які виникають у практичній діяльності, а також стосуються прогалин в законодавстві. Викладач на семінарському занятті повинен використовувати евристичний підхід, ставлячи проблемні задачі та формулюючи такі проблемні ситуації.

Завдання для практичного заняття

1.Під час проведення досудового слідства у кримінальному провадженні про незаконне поміщення особи у психіатричну лікарю (ст. 151 КК), яке вчинив слідчий прокуратури Давидов, прокурор району був присутній під час пред’явлення йому обвинувачення, а також брав участь у його допиті як обвинуваченого. Коли кримінальна справа розглядалась у суді то державне обвинувачення підтримував той же прокурор району. Підсудний Давидов заявив відвід обвинувачу у зв’язку з тим, що він брав участь у провадженні досудового слідства і не може бути об’єктивним.

Чи підлягає заявлений відвід задоволенню? Яке процесуальне положення прокурора на різних стадіях кримінального процесу.

2.Під час розслідування злочину передбаченого ст. 257 КК на адресу ст. слідчого прокуратури області Петрова неодноразово надходили анонімні листи з вимогами відмовитись від ведення справи та погрозами знищення його майна шляхом підпалення. Через деякий час слідчому Петрову повідомили з садового кооперативу, що на його садибі вночі сталася пожежа і згорів будинок. Слідчий виїхав на місце події, провів його огляд, про що склав протокол, а повернувшись до свого службового кабінету, порушив кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ст. 194 ч. 2 КК, прийнявши її до свого провадження.

Дайте оцінку діям слідчого та процесуальному значенню прийнятих рішень.

3.Під час розслідування кримінального провадження по обвинуваченню Курінного у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, слідчий прийняв рішення про закриття кримінального провадження у зв’язку із відсутністю в діях обвинуваченого складу злочину. Начальник СВ після вивчення кримінального провадження скасував постанову слідчого і дав слідчому письмові вказівки відносно провадження ряду слідчих дій. Але слідчий відмовився виконувати вказівки начальника СВ і звернувся до прокурора з письмовою скаргою, де зазначив, що начальник СВ перевищив свої повноваження.

Хто правий у цій ситуації? У чому виражається процесуальна самостійність слідчого?

4.Ващук, який довгий час під підтримував недоброзичливі стосунки зі своїм сусідом Ковтуном, знаходячись у стані сп’яніння, вирішив вистрілити в нього з мисливської рушниці, коли побачив, що той рубає у дворі дрова. Вийшовши на вулицю, він націлив рушницю у Ковтуна і вистрілив, але не влучив тому, що його відштовхнув Сіренко, який побачив, що Ковтун цілить у людину і підбіг до нього.

Чи можна визнати Ковтуна потерпілим у даному провадженні?

Змістовий модуль № 2: Доказове право та та заходи забезпечення кримінального провадження.

ТЕМА № 5. Докази і доказування у кримінальному процесі.

Практичне заняття:Докази і доказування у кримінальному процесі.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про докази і доказування у кримінальному процесі.

Час проведення 6 годин.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Доказове право-підгалузь кримінального процесуального права.

2. Поняття і значення доказів. Належність і допустимість доказів. Їх класифікація.

3. Поняття кримінального процесуального доказування та його значення. Збирання, перевірка, оцінка доказів .

4. Предмет та межі доказування

5. Загальна характеристика видів доказів.

Читайте також:

1. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
2. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
3. II. Організація і проведення спортивних походів
4. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
5. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
6. V. Рекомендації і розробки маркетинг-консалтингу.
7. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
8. VI. Проведення вступних екзаменів, фахових випробувань та творчих конкурсів
9. VІ. План та організаційна структура заняття
10. А. Підготуйте і запишіть висновки-рекомендації для автора, який перекладає текст з російської мови на українську.
11. Автоматичний розрахунок суми проведення.
12. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.

Переглядів: 359