Сутність та види інфляції

У найбільш загальному розумінні інфляціяозначає знецінення грошей у результаті перевищення кількості грошових знаків, що перебувають в обігу відносно суми товарних цін.

У докапіталістичну епоху знецінення грошей відбувалося в результаті втрати довіри до монет, при карбуванні яких закладалося менше металу (порівняно з офіційно встановленою кількістю), або внаслідок зниження вартості виробництва золота. Але така інфляція мала обмежений характер. З початку ХVІ ст. до останньої третини XIX ст. інфляція виникала лише під час воєн та повоєнної розрухи. У цей період держава могла вдатися до надмірної емісії паперових грошей і припинити їх обмін на золото. Після воєн XIX ст. рівень цін знижувався, тому наприкінці XIX ст. вони були на такому рівні, як і на початку століття.

На рубежі XIX – XX ст. інфляція набула постійного і загального характеру, охопивши майже всі розвинуті країни. При цьому її темпи стають високими, а у деяких країнах навіть стрімкими. Крім того, інфляція після 1914 р, відбувалася за умов відсутності в обігу золотих монет, а згодом і нерозмінності банкнот на золото (після кризи 1929-1933 рр.), у результаті чого замість золотих цін встановлюються паперові грошові ціни.

Від чого залежить кількість грошей, необхідна для забезпечення товарного обігу? Передусім від суми цін товарів, що підлягають реалізації протягом певного періоду, скажімо року. Кількість грошей в обігу залежить далі від швидкості обігу кожної грошової одиниці. Це пов’язане із тим, що одна і та ж сума грошей може обслуговувати більше чи менше число актів купівлі-продажу.

Перевищення кількості грошових одиниць, що знаходяться в обігу, над сумою товарних цін і поява внаслідок цього грошей, не забезпечених товарами, означає інфляцію. Інфляція – це переповнення фінансових каналів паперовими грошима, що призводить до їх знецінювання. Інфляція – це грошове явище, але вона не обмежується знецінюванням грошей. Вона проникає в усі сфери економічного життя і починає його руйнувати. Від неї страждає держава, виробництво, фінансовий ринок, але більше за все страждають люди. Під час інфляції має місце:

- знецінювання грошей по відношенню до золота;

- знецінювання грошей по відношенню до товару;

- знецінювання грошей по відношенню до іноземної валюти.

Виходячи з цього можна дати наступне визначення інфляції: інфляція – це підвищення загального рівня цін. Це не означає, що підвищуються обов’язково всі ціни. Навіть в періоди досить швидкого зростання інфляції деякі ціни можуть залишатися відносно стабільними, а інші падати. Перші підстрибують, другі підіймаються понад помірними темпами, а треті зовсім не підіймаються. Це означає, що інфляція має незбалансований характер унаслідок чого змінюються відносні ціни і деформується структура попиту. Тому інфляція є найбільш чутливим показником нестабільності економіки. Інфляція вимірюється за допомогою індексу цін.

Виходячи із темпів інфляції виділяють наступні види інфляції:

1) "повзучу" – коли ціни зростають у незначному обсязі (до 5% за рік);

2) "галопуючу" – коли ціни зростають за рік на 10% і дещо більше;

3) "гіперінфляцію" – коли ціни зростають на 1–2% щоденно.

Багато сучасних економістів, в тому числі сучасні послідовники економічного вчення Кейнса, вважають повзучу інфляцію необхідною для ефективного економічного розвитку. Така інфляція дозволяє ефективно корегувати ціни стосовно умов виробництва і попиту, що постійно змінюються. Але якщо інфляція перетворюється у галопуючу вона виявляє руйнівний вплив на економіку.

Коли ціни підстрибують різко і неймовірно, нормальні економічні відносини руйнуються. Власники підприємств не знають, яку ціну на товари слід призначити і промислові підприємства здебільшого переходять на інші, значно менш ефективні форми розрахунку, наприклад – бартер. Споживачі не знають, яку ціну сплачувати. Постачальники сировини бажають одержати реальні товари, а не гроші, що стрімко знецінюються. Кредитори намагаються уникати своїх боржників, щоб не одержувати повернутий борг в дешевих грошах. Гроші фактично втрачають ціну і перестають виконувати свої функції в якості міри вартості і засобу обміну. В окремих випадках з’являються паралельні валюти, зростає роль стабільних іноземних валют.

Існують інші види класифікації інфляції, наприклад, на очікувану і неочікувану; збалансовану і незбалансовану:

- очікувану інфляцію можна спрогнозувати на будь-який період часу і вона досить часто є прямим результатом дій уряду;

- неочікувана інфляція характеризується раптовим стрибком цін, що негативно впливає на систему оподаткування і грошового обігу. В разі наявності у населення інфляційних очікувань така ситуація викличе різке збільшення попиту, що саме по собі створює труднощі в економіці і викривляє реальну картину суспільного попиту;

- у разі збалансованої інфляції ціни різноманітних товарних груп відносно один одного не змінюються. Ціни підіймаються досить повільно і водночас на більшість товарів і послуг. В цьому випадку за результатами середньорічного зростання цін підіймається і процентна ставка державного банку і таким чином ситуація подібна ситуації із стабільними цінами;

- при незбалансованій інфляції співвідношення цін товарних груп змінюються в різних відсотках і по-різному на кожний тип товару.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні поняття	\|	Причини інфляції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.