Топографічні карти шельфу охоплюють вирівняну частину надводної окраїни материків. що прилягає до берегів суші і має з нею спільну геологічну будову. Ці карти призначені для загальногеографічного вивчення акваторії, проектування й проведення геофізичних та геолорозвідувальних робіт, експлуатації корисних копалин, будівництва тощо. Основою топографічних карт шельфу служать спеціальні морські знімальні роботи, при яких на березі створюється планова та висотна геодезична мережа, проводиться визначення координат точок та дешифрування матеріалів аерофототопографічного та гідролокаційного знімання. Карти шельфу відображають рельєф дна, ґрунти, поширення донних рослин і тварин, елементи навігації (навігаційні засоби, фарватери, небезпечні місця та предмети тощо), границі зон рибальства, морські заповідники. Особливо детально за допомогою горизонталей та умовних позначень відображаються форми донного рельєфу: банки, відмілини, бари, жолоби, зсуви, рифи, конуси виносу, вулкани, а також райони поширення мікроформ (піщаних хвиль, горбистих поверхонь тощо). Крім того, на картах шельфу показують швидкість придонних та вітрових течій, потужність льодового покриву, результати гравіметричних та магнітних знімань.
На картах внутрішніх водойм (великих озер, водосховищ). крім рельєфу дна та ґрунтів, показуються особливості берегів та прибережної охоронної зони, коливання рівнів води (смугу тимчасового затоплення й підтоплення), наносять гідротехнічні споруди, греблі, дамби, а також споруди з очистки води, водозабори і місця скидання стічних вод, об’єкти рибного та промислового господарства.