У викладанні шкільної географії.

У процесі викладання шкільної географії можуть використовуватися такі типи картографічних творів: географічні карти, географічні атласи, глобуси, рельєфні карти, блок-діаграми, профілі та розрізи. Використовуючи картографічні твори на уроках географії слід знати про спільні принципові ознаки, які притаманні зазначеним картографічним творам:

1) здатність передавати просторове розміщення об’єктів і явищ;

2) можливість відтворювати якісні та кількісні характеристики об’єктів та явищ на основі карто- й морфометричних робіт: характеристика клімату за картами кількості опадів, їх розподілу за сезонами, температура повітря, тиск повітря, напрям і швидкість вітру, протяжність атмосферних фронтів;

3) встановлювати і вивчати зв’язки та залежності між об’єктами і явищами. Зв’язки і залежності між об’єктами і явищами не мають видимих форм, вони ”проявляються“ аналітично. За картами Африки можна встановити, як впливають морські (теплі та холодні) течії на кількість опадів, формування рослинного покриву і природи загалом. Наприклад, холодна Бенгальська течія ”винна“ в формуванні пустині Наміб; тепла Гвінейська течія сприяє поширенню зони вологих екваторіальних лісів далеко на північ вздовж узбережжя Гвінейської затоки; тепла Мозамбіцька течія сприяє формуванню вологих тропічних лісів на Мадагаскарі. Таким чином, карта дозволяє комплексно представити знання про географічну дійсність, сприяє формуванню в учнів географічного мислення.

З цього приводу видатний російський географ М.М. Баранський зазначав, що географічне мислення – це таке мислення, яке прив’язане до карти і орієнтоване в своїх судженнях на карту, воно, це мислення, є комплексним, бо охоплює низку елементів природи та господарства у всіх їх взаємозв’язках і взаємовідношеннях.

З приводу сказаного важливо наголосити ще на тому, що карта розглядається як засіб інформації.

Карта як образно-знакова модель дійсності дає можливість учням вивчати об’єкти і явища, які недоступні для безпосереднього аналізу; це важлива функція карти. яку необхідно використати для формування в учнів уяви про територію чи акваторію;

В доповнення до сказаного слід наголосити на тому, що карта виступає критерієм географічності: все, що не можна нанести на карту, не має відношення до географії. При аналізі шкільних карт використовують різні класифікації. Як і всі географічні карти, шкільні карти поділяються за:

• змістом: загальногеографічні , тематичні та спеціальні;

• призначенням: для початкових класів. для середніх класів, для старших класів;

• масштабом: дрібномасштабні, середньомасштабні, крупномасштабні (великомасштабні);

• за способом використання: настінні, настільні, текстові.

Можливі й інші класифікації за однією чи двома ознаками.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 19	\|	Особливості шкільних карт

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.