Інструментарій управління грошовими потоками

Модель управління грошовими потоками суб’єкта господарювання є індивідуальною для кожного підприємства, оскільки має враховувати особливості його фінансово-господарської діяльності та специфічні умови зовнішнього і внутрішнього середовища її реалізації. Однак така індивідуальність досягається шляхом використання сукупності загальних підходів, прийомів та методів - інструментарію управління грошовими потоками, який і є предметом подальшого розгляду.

Фінансова спроможність підприємства забезпечити дотримання своєчасності виконання власних поточних зобов’язань шляхом формування на основі грошових потоків необхідного фонду коштів у визначений момент часу та із заданою абсолютною величиною визначається рівнем фінансового забезпечення (покрипя) потреби підприємства у капіталі. Результатом такої спроможності підприємства та її кількісним вираженням є рівень його ліквідності (можливість швидкого формування фонду грошових коштів без значних фінансових втрат) і платоспроможності (можливість своєчасного та повного погашення зобов’язань). Із вищесказаного випливає, що підтримання належного рівня платоспроможності та ліквідності суб’єкта господарювання досягається шляхом відповідної організації руху грошових потоків у часі та просторі - управлінням грошовими потоками такого суб’єкта господарювання.

Наведені вище детермінанти грошових потоків дають змогу визначити базові положення щодо організації управління грошовими потоками.

По-перше, грошові потоки не можуть виникати за пасивної економічної поведінки підприємства. Отже, необхідно здійснювати певні заходи щодо формування грошових потоків та впливу на їх параметри - управляти грошовими потоками.

По-друге, грошові потоки є невід’ємною складовою фінансового та операційного циклів, що вимагає узгодження фінансових рішень у сфері управління грошовими потоками із іншими напрямами управління фінансами суб’єкта господарювання.

По-третє, управління грошовими потоками потребує відповідного інформаційного наповнення системи прийняття управлінських фінансових рішень.

По-четверте, управління грошовими потоками передбачає однозначність трактування прийнятих фінансових рішень, чіткість їх доведення до виконавців та забезпечення адекватного зворотного зв’язку - моніторингу, перегляду та коригування фінансових рішень.

Сукупність методів та форм, що використовуються суб’єктом господарювання для організації руху грошових коштів у часі та просторі відповідно до визначених критеріїв та цілей, будемо називати моделлю управління грошовими потоками підприємства. Така модель формується підприємством самостійно, виходячи із специфіки його фінансово-господарської діяльності та окремих положень фінансової стратегії. Однак організація моделі управління грошовими потоками здійснюється із дотриманням певної сукупності загальних принципів, основними з яких є такі:

- інформаційна достовірність, яка передбачає своєчасне та повне надання фінансової інформації щодо операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, структурованої відповідно до потреб моделі або розгляду окремого управлінського фінансового рішення;

- збалансованість — обґрунтоване використання для потреб управління грошовими потоками критеріїв і методів групування, зведення та узагальнення грошових потоків суб’єкта господарювання;

- ефективність — визначення оптимального рівня розподілу грошових коштів у просторі та часі з метою мінімізації затрат на досягнення необхідного ефекту (наприклад, підтримання певного рівня ліквідності);

- принципи, які визначаються специфікою моделі управління грошовими потоками конкретного підприємства.

Грошові потоки підприємства є одним із об’єктів фінансового менеджменту, в рамках якого забезпечується адекватність моделі управління фінансами підприємства потребам мінливого ринкового середовища та ефективність досягнення корпоративних цілей, зокрема підтримання конкурентоспроможності у короткостроковому та довгостроковому періодах і максимізація добробуту власників.

Така адекватність та ефективність передбачає необхідність організації управління грошовими потоками відповідно до потреб фінансового менеджменту, що визначаються корпоративною та фінансовою стратегіями, — обгрунтування та реалізація політики управління грошовими потоками.

Політику управління грошовими потоками необхідно розглядати як комплексне поняття, у структурі якого можна виділити такі складові елементи (детермінанти політики):

- цілі та завдання управління грошовими потоками;

- основні напрями управління грошовими потоками;

- критерії прийняття управлінських фінансових рішень;

- методи кількісної оцінки грошових потоків;

- форми управління грошовими потоками.

Розглянемо детермінанти політики управління грошовими потоками детальніше. '

Відповідно до принципів організації моделі управління грошовими потоками суб’єкта господарювання остання включає такі основні функціональні елементи:

- формування та прискорення надходження вхідних грошових потоків суб’єкта господарювання;

- концентрація надходження грошових коштів;

- контроль за формуванням вихідних грошових потоків суб’єкта господарювання у часі;

- прогнозування та планування резерву ліквідності;

- формування системи моніторингу, управління та контролю резерву ліквідності підприємства;

- оптимізація використання тимчасового надлишку грошових коштів у розпорядженні підприємства.

Важливим елементом політики управління грошовими потоками є їх кількісна оцінка як базис інформаційного забезпечення моделі управління грошовими потоками.

Кількісна оцінка здійснюється на основі структурування сукупності грошових потоків і передбачає реалізацію таких цілей:

- аналіз особливостей формування грошових потоків на підприємстві;

- обґрунтування управлінських фінансових рішень;

- моніторинг виконання таких рішень, виявленню та аналізу відхилень;

- коригування рішень;

- оцінка ефективності управління грошовими потоками.

Для цього використовуються методи оцінки абсолютних та відносних характеристик грошових потоків.

Оцінка грошових потоків підприємства в абсолютних величинах здійснюється їх групуванням відповідно до структурних характеристик та визначенням арифметичної суми абсолютних величин такої сукупності грошових потоків. На окремих показниках, що визначають абсолютні характеристики грошових потків підприємства, базується його публічна фінансова звітність — чистий грошовий потік, операційний грошовий потік, інвестиційний грошовий потік та фінансовий грошовий потік. Однак у теоретичних працях та в практиці фінансового менеджменту для детальйвто аналізу фінансової інформації щодо грошових потоків підприємства використовуються додаткові показники абсолютної величини грошових потоків. Розглянемо показники абсолютної величини грошових потоків більш детально.

Важливою характеристикою ефективності діяльності підприємства є величина Free Cash Flow (приблизна інтерпретація — грошовий потік до фінансування), який визначає рівень фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування (за рахунок як позикового, так і власного капіталу).

; (3.2.)

де FCF— Free Cash Flow (грошовий потік до фінансування);

CF0 — операційний грошовий потік;

CFі — інвестиційний грошовий потік;

І— процентні платежі.

Завданням фінансового менеджера є забезпечення стабільності формування позитивної величини Free Cash Flow (далі — FCF).

Зважаючи, що величина FCF включає інвестиційний грошовий потік, допускається тимчасове відхилення »від визначеного завдання, яке пов’язане із необхідністю фінансування капітальних вкладень (технічної реструктуризації-). У такому випадку прийняття фінансових рішень та їх аналіз має узгоджуватися з інвестиційною стратегією підприємства та враховувати керованість і цільовий характер вихідних грошових потоків у межах інвестиційної діяльності.

FCF є джерелом не тільки самофінансування господарської діяльності підприємства, а й фінансового забезпечення обслуговування зовнішніх джерел фінансування. Потреба підприємства у капіталі для обслуговування залученого капіталу відповідає корпоративному Cash Flow і включає як процентні платежі за позиками, так і виплату грошових дивідендів. Слід зазначити, що приведення корпоративного Cash Flow до нуля виглядає проблематичним у зв’язку із об’єктивною необхідністю використання позикового капіталу і, відповідно, сплати процентів за користування ним. Отже, завданням фінансового менеджменту є мінімізація величини корпоративного Cash Flow шляхом пошуку компромісу в конфлікті інтересів підприємства як позичальника капіталу і власників та кредиторів як капіталодавців.

Важливим індикатором в управлінні грошовими потоками підприємства є нетто грошовий потік як абсолютна величина грошових коштів, акумульованих підприємством за певний період, що доступна власникам такого підприємства. Нетто грошовий потік включає як величину грошових потоків, реінвестованих у фінансово-господарську діяльність підприємства, так і безпосередньо грошовий потік на користь власників (виплата дивідендів). Нетто грошовий потік є інструментом реалізації в рамках фінансового менеджменту концепції максимізації достатку акціонерів (shareholder maximization). Пропорції розподілу нетто грошового потоку підприємства на реінвестовану та розподілену частини визначаються дивідендною політикою такого підприємства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
На основі непрямого методу	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.