• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проектування

Рис. 3 Схема формування банку даних Державного земельного кадастру

Рис. 1 Схема структури бази даних АС ДЗК

Для визначення обмежень щодо використання конкретної земельної ділянки застосовують засоби ГІС, за допомогою яких встановлюють просторову належність земельної ділянки (чи її частини) до однієї або кількох територіальних зон обмежувального типу з автоматичним формуванням відповідних кортежів у Реєстрі прав та обмежень. Згідно зі статтею 111 Земельного кодексу України державна реєстрація обмеження використання земельної ділянки є обов'язковою.

Реєстр територіальних зон

Під терміном "територіальна зона" розглядатимемо виділений за певними ознаками чи критеріями фрагмент території населеного пункту (або за його межами), який має визначені межі й являє собою сукупність земельних ділянок та їхніх частин. Не виключено, що територіальна зона може знаходитися і в межах однієї земельної ділянки (відносно великих розмірів). Територіальні зони характеризуються єдністю умов використання та забудови і можуть бути різного функціонального призначення. Територіальні зони мають чітко визначений юридичний характер і ті обмеження, які вони встановлюють щодо використання та забудови земельної ділянки в її межах, і є обов'язковими для реєстрації у Реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Згідно із Цивільним і Земельним кодексами України, Законами України "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону земель", "Про екологічну мережу України" та іншими законодавчими актами до територіальних зон обмежувального типу належать такі:

· охоронні зони;

· зони санітарної охорони;

· санітарно-захисні зони;

· зони особливого режиму використання земель;

· зони прибережних захисних смуг;

· зони з несприятливими для будівництва інженерно-геологічними умовами;

· зони дії сервітутів;

· "червоні" лінії.

Реєстр земельних ділянок

Реєстр земельних ділянок та об’єктів нерухомості в структурі баз даних реєстрації в автоматизованих системах державного земельного кадастру крім всього іншого включає в себе технічний опис земельної ділянки і містить наступні пункти:

1) ідентифікаційний код об’єкта;

2) кадастровий номер;

3) адреса земельної ділянки (об’єкта нерухомості);

4) тип власника (юридична/ фізична особа);

5) код власника (ЗКПО/ код в податковій адміністрації);

6) тип використання;

7) тип користувача (юридична/ фізична особа);

8) код користувача (ЗКПО/ код в податковій адміністрації);

9) форма (вид) власності;

10) правовстановлюючі документи;

11) номер правовстановлюючого документу;

12) площа згідно з правовстановлюючим документом;

13) спосіб вимірювання;

14) грошова (податкова, ринкова) оцінка;

15) площа забудованої території;

16) наявність співвласників;

17) кількість сервітутів;

18)опис сервітутів:

- ідентифікаційний код сервітуту;

- кадастровий номер ділянки або код суб’єкта (обмеження);

- кадастровий номер ділянки або код суб’єкта (розширення);

- тип сервітуту;

- тип документу;

- функціональне призначення;

- номер документу;

- початок і кінець дії сервітуту;

- площа дії сервітуту;

- грошова оцінка сервітуту;

19) кількість обмежень;

20) опис обмеження:

- ідентифікаційний код обмеження;

- тип обмеження;

- функціональне призначення обмеження;

- тип документу;

- номер документу;

- початок і кінець дії обмеження;

21) оренда:

- ідентифікаційний код оренди;

- код орендатора;

- тип документу;

- реєстраційний номер договору оренди;

- початок і кінець оренди;

22) закладні:

- ідентифікаційний код закладної;

- тип закладної;

- тип кредитора;

- код кредитора;

- тип документу;

- реєстраційний номер документу;

- початок і кінець користування;

- сума закладу;

23) пільги.

В якості ключового атрибуту для бази даних реєстрації у відношенні земельної ділянки або іншого об’єкту нерухомості використовується кадастровий номер.

Реєстр землевласників та землекористувачів

Реєстр землевласників та землекористувачів у структурі баз даних реєстрації в автоматизованих системах державного земельного кадастру містить наступні пункти:

1) реєстр фізичних осіб:

- ідентифікаційний код особи;

- код в податковій адміністрації;

- прізвище, ім’я, по-батькові;

- дата народження;

- паспортні дані;

- місце постійного проживання;

- способи контакту (телефон, факс, e-mail);

- склад сім’ї (прямі спадкоємці);

- пільги щодо оподаткування землі;

2) реєстр пільг фізичних осіб:

- код виду пільг фізичних осіб;

- назва виду пільг, що надаються фізичній особі;

- ідентифікаційний код особи ;

- примітка;

3) реєстр юридичних осіб (резидентів):

- ідентифікаційний код особи (код ЄДРПОУ);

- повна назва юридичної особи;

- адреса розміщення;

- організаційно-правова форма господарювання (код КОПФ);

- орган управління ( код СООГУ);

- види економічної діяльності (код ОКОНХ);

- форма власності;

- способи контакту (телефон, факс, e-mail);

- пільги щодо оподаткування землі;

4) реєстр пільг юридичних осіб (резидентів):

- код виду пільг юридичних осіб;

- назва виду пільг, що надаються юридичній особі;

- ідентифікаційний код особи (код ЄДРПОУ);

- примітка;

5) реєстр юридичних осіб (нерезидентів):

- ідентифікаційний код особи (нерезидента);

- повна назва юридичної особи;

- код держави нерезидента;

- адреса розміщення постійнодіючого офісу;

- способи контакту (телефон, факс, e-mail);

- додаткові дані.

Ключовим атрибутом для бази даних реєстрації у відношенні фізичних осіб є ідентифікаційний код даної особи. Як ключовий атрибут для бази даних реєстрації стосовно юридичних осіб виступає ідентифікаційний код особи (код ЄДРПОУ).

Юридичні особи України називаються резидентами, відповідно юридичні особи іноземних держав називаються нерезидентами.

Реєстр правових документів

Реєстр правових документів у структурі баз даних реєстрації в автоматизованих системах державного земельного кадастру для загального випадку містить наступні пункти:

1) ідентифікаційний код документу;

2) тип документу;

3) ідентифікаційний код об’єкта;

4) дата реєстрації документу;

5) дата вступу в дію і дата закінчення дії;

6) тип операції (трансакції).

Реєстр державних актів на право приватної власності на землю і на право постійного користування землею містить наступні пункти:

1) код типу документу;

2) код державного акту;

3) серія та номер державного акту;

4) дата видачі державного акту;

5) назва органу, на підставі рішення якого видано державний акт;

6) код місця зберігання копії документу;

7) актуальний стан документу;

8) додаткові відомості.

Реєстр договорів оренди земельних ділянок включає наступні пункти:

1) код типу документу;

2) код договору оренди;

3) серія та номер договору оренди;

4) дата укладання договору оренди;

5) назва та адреса органу, в якому укладено і посвідчено договір оренди;

6) код місця зберігання договору оренди;

7) актуальний стан документу;

8) додаткові відомості.

Іпотека – це застава земельної ділянки або іншого нерухомого майна в банківських установах як умова для отримання кредиту.

Реєстр договорів іпотеки земельних ділянок включає наступні пункти:

1) код типу документу;

2) код договору іпотеки;

3) серія та номер договору іпотеки;

4) дата укладання договору іпотеки;

5) назва та адреса органу, в якому укладено і посвідчено договір іпотеки;

6) код місця зберігання договору іпотеки;

7) актуальний стан документу;

8) додаткові відомості;

9) інші дані.

Реєстр будівель і споруд

Реєстр прав, обмежень та обтяжень

Реєстр прав фізичних осіб містить наступні пункти:

1) кадастровий номер земельної ділянки;

2) ідентифікаційний код власника земельної ділянки;

3) код державного акту;

4) розмір частки права власності у відсотках;

5) початок і кінець дії права власності;

6) дата реєстрації права власності в реєстрі прав.

Аналогічно ведеться реєстр права власності юридичних осіб-резидентів та юридичних осіб-нерезидентів.

Реєстр права оренди фізичних осіб включає наступні пункти:

1) кадастровий номер земельної ділянки;

2) прізвище, ім’я, по-батькові орендаря (фізичної особи);

3) код договору оренди;

4) розмір орендованої земельної ділянки;

5) початок та кінець дії права оренди;

6) вартість права оренди (орендної плати);

7) дата реєстрації права оренди в реєстрі прав.

Реєстр права оренди фізичних осіб містить наступні пункти:

1) кадастровий номер земельної ділянки;

2) фізична особа – кредитор;

3) код договору іпотеки;

4) сума кредиту;

5) початок і кінець дії права іпотеки;

6) дата реєстрації права іпотеки в реєстрі прав.

Реєстр права оренди та права іпотеки для юридичних осіб здійснюється за аналогічним принципом.

Реєстр обмежень та обтяжень на використання земельних ділянок включає наступні пункти:

1) кадастровий номер земельної ділянки;

2) ідентифікаційний код власника;

3) код обмеження чи обтяження;

4) площа, на яку поширюється обмеження чи обтяження;

5) початок і кінець дії обмеження чи обтяження;

6) дата реєстрації договору;

7) примітка.

) кадастровий номер земельної ділянки;

2) ідентифікаційний код власника земельної ділянки;

3) код державного акту;

4) розмір частки права власності у відсотках;

5) початок і кінець дії права власності;

6) дата реєстрації права власності в реєстрі прав.

Аналогічно ведеться реєстр права власності юридичних осіб-резидентів та юридичних осіб-нерезидентів.

Реєстр права оренди фізичних осіб включає наступні пункти:

1) кадастровий номер земельної ділянки;

2) прізвище, ім’я, по-батькові орендаря (фізичної особи);

3) код договору оренди;

4) розмір орендованої земельної ділянки;

5) початок та кінець дії права оренди;

6) вартість права оренди (орендної плати);

7) дата реєстрації права оренди в реєстрі прав.

Реєстр права оренди фізичних осіб містить наступні пункти:

1) кадастровий номер земельної ділянки;

2) фізична особа – кредитор;

3) код договору іпотеки;

4) сума кредиту;

5) початок і кінець дії права іпотеки;

6) дата реєстрації права іпотеки в реєстрі прав.

Реєстр права оренди та права іпотеки для юридичних осіб здійснюється за аналогічним принципом.

Реєстр обмежень та обтяжень на використання земельних ділянок включає наступні пункти:

1) кадастровий номер земельної ділянки;

2) ідентифікаційний код власника;

3) код обмеження чи обтяження;

4) площа, на яку поширюється обмеження чи обтяження;

5) початок і кінець дії обмеження чи обтяження;

6) дата реєстрації договору.

Інформацію, яка зосереджена у кадастрових базах даних АС ДЗКУ, використовують підрозділи центрального апарату і місцеві органи Держкомзему, а також органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для:

· поточного управління земельними ресурсами;

· державного моніторингу і контролю за використанням та охороною земель;

· розробки проектів землеустрою й оптимізації землекористувань;

· здійснення заходів щодо раціонального використання та охорони земель;

· інвентаризації земель і ґрунтових обстежень;

· реєстрації прав власників та користувачів (у тому числі орендарів) земельних ділянок й іншої нерухомості;

· нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок;

· встановлення розміру податків і орендної плати за землю та ін.

· Користувачами інформації баз даних АС ДЗКУ є:

· підрозділи центрального апарату і місцеві органи Держкомзему;

· власники та користувачі земельних ділянок;

· органи державної влади й органи місцевого самоврядування;

· органи Податкової адміністрації;

· суди та правоохоронні органи, які мають у провадженні справи, пов'язані з конкретними земельними ділянками;

· нотаріальні контори при посвідченні угод щодо трансакцій із земельними ділянками;

· Фонд державного майна України;

· Міністерство аграрної політики; Державне комунальне бюро технічної інвентаризації й експертної оцінки;

· особи, що мають право на спадщину на земельну ділянку;

· суб'єкти ринку земель;

· інші фізичні та юридичні особи, якщо це передбачено відповідними законодавчими і нормативними актами.

Створення, запровадження та функціонування АС ДЗКУ повинні ґрунтуватися, з одного боку, на принципах ведення державного земельного кадастру, а з другого - на загальносистемних принципах побудови сучасних автоматизованих інформаційних систем. При створенні системи мають бути реалізовані також принципи, які відображають специфіку системи, що полягає в її функціональному призначенні, а також в інтеграції семантичної та просторової інформації про об'єкти автоматизації. Крім того, повинні бути враховані принципи побудови корпоративних автоматизованих систем із розподіленими базами даних і мережевими, у тому числі INTERNET, технологіями забезпечення клієнт-серверної взаємодії віддалених користувачів системи з локальними (базовими), регіональними та централізованими базами даних державного земельного кадастру.

АС ДЗКУ належить до класу відомчих автоматизованих інформаційних систем і її архітектура відображає організаційну структуру Держкомзему України. АС ДЗКУ має ієрархічну трирівневу територіально розподілену структуру, до складу якої входять:

АС ДЗК базового рівня (міст Києва і Севастополя, міст обласного значення, адміністративних районів, крім районів у містах);

АС ДЗК регіонального рівня (Автономної Республіки Крим, областей);

АС ДЗК національного рівня (Держкомзему України).

На базовому рівні передбачається створення АС ДЗК міст Києва та Севастополя, АС ДЗК адміністративних районів (усього 494 системи) й АС ДЗК міст обласного значення (170 систем). На регіональному рівні передбачається створення АС ДЗК Автономної Республіки Крим та АС ДЗК областей (усього 25 систем). Створюється також одна АС ДЗК національного рівня, яка функціонує при Держкомземі України. Сукупність усіх зазначених систем і являє собою АС ДЗК України.

Залежно від функціонального призначення у структурі АС ДЗКУ виділяють три види підсистем: основні, допоміжні та сервісні. Основні підсистеми реалізують функції формування баз даних земельного кадастру, ведення індексних карт і кадастрових планів, Поземельної книги. До функцій допоміжних підсистем належать інформаційно-аналітичне обслуговування користувачів системи та формування даних статистичної звітності. Основне призначення сервісних підсистем - адміністрування кадастрових баз даних, забезпечення захисту баз даних і санкціонованого доступу до них, управління інформаційною взаємодією АС ДЗКУ зіншими відомчими автоматизованими інформаційними системами і забезпечення корпоративних та загальносистемних функцій АС ДЗКУ.

Вся інформація про земельну ділянку зосереджується в чотирьох основних реєстрах:реєстр земельних ділянок та об’єктів нерухомості; реєстр землевласників та землекористувачів;реєстр правових документів; реєстр прав, обмежень та обтяжень.

Структура інформаційної бази автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру містить цифрові плани і карти, бази атрибутивних даних, і бази відеографічних даних.

Рис.2 Структура інформаційної бази автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру

Автоматизована система державного земельного кадастру (кадастрово-реєстраційна система). Ведення державного земельного кадастру здійснюється засобами єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка являє собою корпоративну мережу автоматизованих інформаційних систем ведення земельного кадастру на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях, що розробляються за єдиними технічними вимогами, забезпечують формування і оброблення уніфікованих електронних документів земельно-кадастрової інформації та підтримують обмін інформації в уніфікованих форматах даних і базуються на широкому застосуванні ГІС–технологій.

Державний земельний кадастр України повинен відповідати європейським та світовим стандартам побудови кадастрово-реєстраційних систем, зокрема, Кадастр 2014, ISO 19100, EULIS, Open GIS тощо.

Державний земельний кадастр повинен базуватись на єдиній сучасній системі геодезичних координат.

Бази даних державного земельного кадастру повинні використовуватись як базові просторові дані при формуванні Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГПД).

Рис. 4. Функціональна підсистема АСДЗК

4. Програма для ведення автоматизованої системи Державного земельного кадастру Geodetic Information System

Програма „Geodetic Information System” - це сучасна програма, що дозволяє виконувати комплекс завдань від обробки геодезичних вимірів до виготовлення технічної документації.

Основні можливості:

імпорт та експорт в ArcView, AutoCAD, MapInfo, Инвент-Град; імпорт вимірювань з GPS та електричних тахеометрів;

розрахунок теодолітних ходів, пікетів, нівелювання, трансформування системи координат, вирішення прямої і зворотної геодезичної задачі та інші камеральні функції;

проектування земельних ділянок (по площі та грошовій оцінці), доріг, охоронних зон;

робота з растровими матеріалами і створення ситуаційних планів;

копіювання обраної інформації для об’єктів та імпорт даних з MS Excel;

можливість автоматичного формування опису меж, кадастрових номерів та іншої інформації;

комплексний аналіз відсутності вузлових точок;

кадастрова перевірка заповненої інформації;

розрахунок грошової оцінки земельних ділянок;

більш ніж 80 наявних звітів з можливостями редагування та створення нових у форматі Fast Report або MS Word;

наявність класифікаторів з можливостями корегування.

GIS– комплексний підхід для виконання земельно-кадастрових робіт від обробки геодезичних вимірювань до експорту обмінного файлу кадастрової інформації в формат In4 та друку технічної документації, реєстраційної картки, державного акту.

Реєстрація:

власників та землекористувачів землі;

земельних ділянок з координатами та описами меж;

внутрігосподарських угідь;

сервітутів/обмежень;

документів про надання земельних ділянок;

оренди;

закладних;

переходу прав.

Програма має реєстраційне вікно для заповнення всієї необхідної реєстраційної інформації, а також перевірку заповненої або імпортованої інформації на рівні оператора та реєстратора з відображенням помилок та зауважень.

Структура системи дозволяє доповнювати дані з інших баз даних, архівів та обмінних файлів кадастрової інформації. Дані приймаються для наступної перевірки на коректність, внесення у кадастрову базу даних, друк реєстраційної картки та інших звітів.

Рис. 5. База даних реєстрації

Геодезичні задачі

Програма має велику кількість можливостей для обчислення координат:

розрахунок і урівнювання теодолітних та нівелірних ходів, пікетів;

поділ земельних ділянок;

обчислення координат полярним способом, сікучої лінії, паралельної та перпендикулярної лінії, точки перетину;

побудова та корегування обраних об'єктів на рисунку;

трансформування прямокутної системи координат, зміна координат на задану величину;

автоматичне створення лінії або полігону з набору точок;

створення буферних зон для точок, ліній та полігонів.

Грошова оцінка

GIS v.5.2 має модуль для розрахунку середнього бала бонітету по господарству і розрахунок вартості угідь по даним балів диференційного доходу агрогруп. Зручний інтерфейс проектування доріг, який допомагає провести паювання сільськогосподарських угідь з точністю до 1-ї гривни. Система позволяє розрахунок по усім категоріям угідь. Можливий аналіз як за агрогрупами, так і за нахилами. Наявність звітів для аналізу розрахунків господарства як за агрогрупами і контурами у розрізі угідь, так і у цілому.

GIS v.5.2 дозволяє виконувати проектування земельних ділянок господарства з точністю до 1-ї гривни, або 1 кв.см. Система дозволяє провести повний аналіз перед паюванням, для того щоб урахувати не тільки ґрунти, нахили але і запроектовані дороги.

Система дозволяє виконувати розділ часток автоматично за заданими критеріями. Під критеріями мається на увазі кут розрізу земельної частки, зсув розрізу, довжина зсуву, площа проектуємої частки, кількість власників. Кут може бути введено вручну або автоматично за обраними координатами. Система має функцію розрізу ділянки іншою ділянкою або за заданими двома координатами.

Експорт та імпорт

Програма має зв’язок з багатьма відомими програмними продуктами, такими як ArcView, AutoCAD, MapInfo, Інверт-Град. Присутній імпорт метричної інформації з геодезичних приладів GPS і електронних тахеометрів.

Програма здатна виконувати імпорт з будь-якого формату та кодової таблиці In4. Імпорт може бути виконано як для окремого файлу, так і для групи.

Експорт обміну кадастрової інформації може буди виконано як у один файл, так і декілька (окрема земельна ділянка – окремий файл).

Імпорт з форматів: Pts, Txt, Dbf, Sdr, Wor, Art, Xyz, Dat, Dxf, Mif, Shp, Dmf, Jpg, Bmp, Tab, Rtr, Xls, Doc, Ics, Usr, Equ, In4, I15, Gbd, Cat, R02, R03, R07, U02, U03, U05.
Експорт у формати: Txt, Dbf, Pts, In4, Dxf, Shp, Ics, Mif, Equ, Wmf, Emf, Jpg, Bmp.

Друк звітів

У програмі має місце декілька видів звітних форм, серед яких звіти у форматі Fast Report, внутрішні звіти та документи у форматі MS Word. Звіти у форматі Fast Report мають значну кількість переваг у порівнянні з іншими. На даний момент практично усі звіти, які постачаються з програмою GIS,мають даний формат, а це більш ніж 80 шаблонів. Серед переваг даного виду, можливо виділити:

редагування шаблонів;

створення нових шаблонів;

використання у шаблонах внутрішніх функцій;

використання макросів на мові програмування Pascal;

використання усіх баз даних, доступних у програмі GIS;

створення звітів у звіті;

редагування звітів перед друком.

Програма має можливість друку великих планів на декількох листах з мітками для скріплення.

Тема 3: Аналіз та подання інформації в геоінформаційних системах

1. Просторовий аналіз

2. Оверлейний аналіз

3. Мережний аналіз

4. Створення тематичних карт для ГІС аналізу

1. Просторовий аналіз

До методів просторового аналізу можна, по суті, віднести переважну більшість процедур аналітичного блока сучасних ГІС. Проте в ГІС традиційно до «просторового аналізу» відносять досить ву­зьку сукупність методів, реалізованих практично у всіх ПС-пакетах, а саме: побудову буферів, аналіз географічного збігу і вклю­чення, аналіз близькості і зонування території з використан­ням полігонів Тиссена - Вороного.

Точкові, лінійні і територіальні об'єкти можуть бути використані для побудови нових територіальних об'єктів, межі яких знахо­дяться на певній відстані від, вихідних. Ці нові територіальні об'єкти в ПС-технології називаються буферами. Буфери можуть будуватися навколо точкових (свердловина питного водопоста­чання, зосереджене джерело забруднення та ін.), лінійних (ріка, траса автомобільної дороги або залізниці, нафтопроводу тощо) і просторових (територіальних) об'єктів (смітник побутових від­ходів, водоймище, лісовий масив та ін.).

Навколо точкового об'єкта буфер утворить коло з радіусом, визначеним користувачем або обчисленим за зазначеним пра­вилом з використанням набору характеристик.

Для лінійних об'єктів буфер формує прилеглі до них смуги, що вміщують територію, яка лежить у межах визначеної відстані від лінійного об'єкта. Відстань знову-таки може бути задана або обчислена. Можливе задання буферів змінної ширини з відстан­ню від лінійного об'єкта, пропорційною деяким атрибутам.

Для просторового об'єкта буфер може бути побудований поза вихідним просторовим об'єктом або всередині нього.

Розміри буфера можуть бути постійними або визначені авто­матично за деякими правилами на основі інформації, що містить­ся в базі даних, або змінюватися відповідно до змінних зовніш­ніх умов.

Рис. 1 Приклад побудови буферів (Водоохоронна зона навколо річки Стубла)

Аналіз географічного збігу і включення

Процедура полягає у визначенні взаємного розміщення точкових, лінійних і просторових об'єктів. Варіантами є:

- визначення знаходження всіх точкових об'єктів (наприклад, ме­теорологічних станцій), що знаходяться в межах територіально­го об'єкта (наприклад, адміністративної області або річкового басейну) (операції типу «point-in-polygon»);

- ідентифікація всіх лінійних об'єктів (наприклад, магістральних трубопроводів) у межах територіального об'єкта (наприклад, адмі­ністративної області) (операції типу «line-in-polygon»):

- визначення територіальних об'єктів (наприклад, водойм, звалищ побутових відходів, масивів лісонасаджень), що лежать у межах інших територіальних об'єктів (наприклад, території міста, річ­кового басейну) (операції типу «polygon-in- polygon»).

Дана процедура часто використовується разом із процедурою побудови буферів для знаходження об'єктів, що потрапляють у межі буферної зони.

Аналіз близькості

Завданням даного виду географічного аналізу є пошук об'єктів, що лежать на визначеній відстані від початкового об'єкта. Ре­зультати аналізу можуть бути використані для подальшої оброб­ки. Концептуально ця процедура подібна до побудови буфера «на льоту» і не вимагає розроблення нової карти - карти буферів.

Аналіз близькості передбачає, наприклад, пошук усіх будин­ків, що містять небезпечні матеріали, у межах 300 м від місця пожежі. Ця процедура може також бути використана, наприклад, для виявлення всіх людей похилого віку, а також інших людей із хронічними респіраторними захворюваннями, які потрапляють у зону задимлення і потребують евакуації при пожежі тощо.

2. Оверлейний аналіз

При представленні аналітичних можливостей ГІС серед інших звичайно називають і оверлейні операції, або оверлейний аналіз, хоча тлумачення цих термінів неоднозначне. Як правило, при цьому розуміють операції «накладення один на одного двох або більше шарів, в результаті якого утворюється графічна композиція, або графічний оверлей, вихідних шарів (graphic overlay) або один похідний шар, що містить композицію просторових об'єктів вихідних шарів; топологія цієї композиції і атрибути арифмети­чно або логічно похідні від топології і значень атрибутів вихід­них об'єктів в топологічному оверлеї (topological overlay)». Таким чином, до понять «оверлейні операції» і «оверлейний аналіз» в загальному випадку можуть бути відне­сені будь-які операції, пов'язані з графічним або аналітичним «накладенням» двох або більше шарів даних. Проте, враховую­чи, що для растрової моделі просторових даних і арифметичні, і логічні операції з двома і будь-якою іншою кількістю шарів про­сторових даних виконуються з використанням алгоритмів кар­тографічної алгебри, наведених вище уявляється доціль­ним в даному розділі розглянути операції, пов'язані з графічним оверлеєм векторних даних, заснованих на алгоритмах аналітич­ної геометрії. Фактично це операції аналізу географічного збігу і включення та їх похідні на основі векторної моделі просторових даних.

Рис. 2 Оверлейний аналіз

У сумісних оверлейних операціях можуть використовувати­ся різні типи просторових об'єктів: точкові, лінійні і поліго­нальні. Наприклад, аналіз вартості прокладення кабелю через кілька різних ділянок передбачає операцію накладення карти траси кабелю (лінійні дані) на карту землекористування (полі­гональні дані). При цьому визначається довжина ділянки тра­си, що проходить через кожне землекористування, і залежно від типу ділянки визначається вартість прокладення. Можуть та­кож аналізуватися перетини з іншими підземними комунікаці­ями, розміщеними на різній глибині, наявність додаткових спо­живачів та ін. Проте найчастіше спостерігаються накладення двох полігональних шарів.

Програмна реалізація векторних оверлейних алгоритмів до­сить складна і пов'язана з великими витратами машинного часу на пошук координат всіх перетинів і лінійних сегментів, що утво­рюють полігони. Аналіз перетину двох ліній - основна дія оверлейного аналізу. Багато алгоритмів ГІС для складних процесів часто містять декілька простих, що використовується, наприклад, у виробництві оверлея багатокутників (шляхом з'єднання і роз'­єднання багатокутників у лінії).

На практиці найчастіше спостерігаються випадки аналізу пе­ретину складних ліній, що складаються з безлічі прямих сегмен­тів. Вони також можуть бути оброблені простим алгоритмом, що перевіряє кожний сегмент в одній лінії проти кожного сегмента в іншій. Кількість роботи, яку необхідно виконати, пропорційна кількості сегментів (n1*n2). Обсяг непродуктивної роботи, спря­мованої на аналіз сегментів, що явно не перетинаються, може бути значно скорочений за рахунок введення в алгоритм елемен­тів евристичного аналізу.

Одним з таких методів є метод мінімально прилеглого прямо­кутника. Розміри такого прямокутника визначаються мініму­мом і максимумом X і У координат лінії. Якщо мінімально прилеглі прямокутники двох ліній не перетинаються, то і лінії не можуть перетнутися. Якщо вони перетинаються, то знахо­дяться мінімально прилеглі прямокутники для кожного сегмен­та лінії, щоб виділити ті, що мають нагоду перетнутися.

При оверлеї багатокутників, якими звичайно представлені полігони, використовується ряд інших алгоритмів, вибір яких залежить від типу операції. Вирізування вікна, побудова буфера навколо об'єкта, створення нової топологічної структури поліго­нів - основні цілі оверлейних операцій для багатокутників. У цьому випадку більш ефективні структури типу «дуга - вузол», оскільки для дуги виконується тільки одна операція пошуку замість чотирьох-п'яти для багатокутників-блоків, і при цьому доступна більша кількість атрибутивної інформації.

Сучасні ГІС-пакети, що використовують оверлеї, передбача­ють можливість автоматичного видалення нестиковок у процесі роботи. Критерії для відбору полігонів, що видаляються в авто­матичному режимі, можуть бути такі:

- розмір полігона, що генерується, менше заданої умови; форма полігона дуже вузька і витягнута;

- кількість дуг, що утворюють полігон, становить 2, що досить рід­ко спостерігається в реальних полігонів (звичайно 3-4 і біль­ше);

- має місце регулярне чергування дуг у ланцюжку суміжних по­лігонів.

3. Мережний аналіз

Багато технічних, економічних і природних структур можуть бути подані у вигляді мереж: залізнична мережа, мережі автомобільних доріг або вулиць, інженерні трубопровідні або кабельні мережі, гід­рографічна мережа та ін. Для моделювання мереж у середовищі ГІС розроблена спеціальна структура мережних даних, а також різні методи мережного аналізу. На основі моделі мережі і мережного аналізу можна створювати різні прикладні ГІС, наприклад:

· для складання розкладу пасажирських і вантажних перевезень залізницею;

· для доставки поштових відправлень за адресами;

· для технічного обслуговування електромереж і трубопроводів, пошуку причин несправності і планування ремонту;

· для екологічного моніторингу поверхневих вод, пошуку джере­ла забруднення;

· для планування будівництва і ремонту автодоріг;

· для оптимізації маршрутів руху міського транспорту;

· для пошуку оптимального маршруту з використанням систе­ми супутникового визначення координат.

Рис. 3. Структура мережі залізничного транспорту

Модель географічної мережі в базі даних ПС складається з двох взаємозалежних блоків - геометричної мережі і логічної мережі.

Геометрична мережа є набором просторових об'єктів, що моделюють ребра (edges) мережі і з'єднання (junctions) мережі. Ребро завжди сполучене з двома з'єднаннями; з'єднання може бути сполучене з будь-якою кількістю ребер. Прос­торові об'єкти, що виконують роль ребер (лінія, полілінія, крива), можуть перетинатися у двовимірному просторі без утворення з'єднання. Ребра і з'єднання можуть бути простими і складними. Мережні об'єкти мають спеціалізоване поводження, яке підтри­мує зв'язаність геометричної мережі й автоматично обновляє еле­менти логічної мережі.

Логічна мережа являє собою набір таблиць, у яких зберігається інформація про зв'язаність мережі, а так само про атрибути ребер і з'єднань (таблиці ребер, таблиці з'єднань, таблиці зв'язаності). Геометрична мережа завжди сполучена з логічною. Прави­ла зв'язаності мережі визначають і обмежують властивості конкре­тних елементів мережі (наприклад, визначається обов'язкова наяв­ність перехідників і перемикачів на ділянках приєднання електри­чних кабелів з різним перетином; наявність трансформаторів на з'єднаннях ділянок електромережі з різною напругою; наявність вентилів на відводах від магістрального водопроводу та ін.). Атри­бутами ребер мережі можуть бути діаметр трубопроводу або перетин кабелю; робочий тиск або напруга, кількість смуг руху і пропускна здатність машин у годину; напрямок руху. Для з'єднань задаються пропускна здатність для кожного приєднаного ребра, коефіцієнти перетворення тиску або напруги, напрямок пропуску, заборона або дозвіл пропуску у визначеному напрямку та інші характеристики.

4. Створення тематичних карт для ГІС аналізу

Тематичні карти використовуються для візуального аналізу просторово-розподіленої інформації.

Тематична карта (thematic map)- карта, яка відображає сюжет (тему, об’єкт, явище) або співставлення сюжетів. Розрізняють тематичні карти природних, соціальних явищ і їх взаємодію. По ступеню співставлення зображуваних явищ виділяють аналітичні, комплексні і синтетичні карти.

Тематичне картографування (thematic mapping) – комплекс міроприємств і процесів по створенню тематичних карт і атласів. В якості розділів тематичних карт виділяють картографування природи (геологічне, кліматичне, ґрунтове, геоботанічне та ін.) суспільства (населення, господарств, історія) і їх взаємодію (інженерно-геологічні, екологічні, природоохоронні). За практичною спеціалізацією тематичне картографування може застосовуватись для інвентаризації, оцінки, прогнозу.

Побудова тематичних карт із використанням просторової основи у вигляді точкових, лінійних і полігональних об’єктів і пов’язаних з ними записів з табличних баз даних є однією з найбільш поширених функцій ГІС. Процедура побудови тематичної карти реалізована у вигляді спеціального програмного модуля.

Тематична карта використовується для:

· Аналізу зв’язаних з картою даних. Об’єкти на карті можуть бути виділені графічними засобами в залежності від співставленим їм значень. Можна створювати тематичні карти як по одній тематичній змінній так і по групі змінних.

· Збереження умов тематичних карт і використання їх для інших тематичних шарів.

Шаблони тематичних карт дозволяють створювати карти на основі вже створених умов.

Рис. 4. Модель крутості схилів

Тематичні карти створені для ГІС моделювання

Рис. 5. Кругова діаграма (Характеристика с/г угідь)

Тема 4. Програма для ведення статистичної звітності „Земля”

1. Загальні відомості

2. Державний комітет України по земельних ресурсах (державний рівень)

3. Обласне управління земельних ресурсів (Обласний рівень)

4. Районний відділ земельних ресурсів (Базовий рівень)

1. Загальні відомості

Програмний комплекс обліку земель та підготовки статистичних звітів районного, обласного та державного рівнів форми 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем (робоча назва “Земля”), створено за замовленням Державного комітету України по земельних ресурсах, творчим колективом в складі фахівців Центру державного земельного кадастру та Проектної землевпорядної групи при Обухівському районному відділі земельних ресурсів Київської області, згідно технічного завдання, в листопаді – грудні 1998 р.

1). Загальні відомості

Програмний комплекс має три рівня використання:

1. Рівень Держкомзему,

2. Рівень обласного управління земельних ресурсів,

3. Рівень районного відділу земельних ресурсів,

і на кожному з них забезпечує:

Введення і зберігання інформації з розподілом по роках.

Динамічну перевірку коректності введення інформації в межах кожної форми.

Динамічну перевірку коректності введення інформації з урахуванням площ адміністративно-територіальних одиниць.

Динамічну перевірку повноти введеної інформації.

Можливість обчислення введеної інформації на кожному рівні.

Можливість передачі інформації, що відповідає визначеній даті між рівнями.

Настройку параметрів системи для роботи на різних рівнях.

Формування звітів для друку на листах формату А4, А3.

Програмний комплекс має зручний інтерфейс користувача для вводу інформації по різних категоріях земель, по землевласникам (землекористувачам) з врахуванням місця розташування земельних ділянок.

2). Мінімальні вимоги до системи.

Для нормальної роботи програмного комплексу потрібно:

ü Windows’ 95/98/NT,

ü 486 DX 100, краще Pentium 100 і більше,

ü 16 Mb RAM,

ü SVGA,

ü мin. 10 Mb на твердому диску.

ü Microsoft Excel 5.0 (тільки для підготовки та друкування звітів)

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. VII. Етап проектування
3. VII. Етап проектування
4. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.
5. Варіантне проектування будівельного виробництва.
6. Варіантне проектування технології зведення будівель та споруд.
7. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем
8. Вибір способу виготовлення заготовки. Попереднє проектування заготовки.
9. Види архітектурного проектування
10. Вимоги щодо проектування електрообладнання для пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон
11. Виникнення і розвиток землевпорядного проектування
12. Вихідні дані для проектування

Переглядів: 2701