Епоха історичного розвитку
виробничих систем
| Передумови розвитку
| Відношення підприємців до ринку
| Завдання підприємців
| Взаємини
з державою і громадськими
організаціями
|
1. Масове
виробництво
(до 30-х років ХХ ст.)
|
- створення мережі залізниць;
- винахід парової і хлопкоочисної машин;
- розробка процесу виплавки стали;
- упровадження технології;
- вулканізації гуми;
- поява "фірми" як соціального інституту;
- необмежений попит на ринку, обумовлений ціною
|
- прагнення «задушити» або
поглинути суперника;
- успіх фірм, що пропонують
мінімальну ціну
|
- створення і упровадження
нових промислових
технологій;
- розробка відповідної системи організації
виробництва;
- зниження витрат виробництва
|
- практично відсутність
утручання держави в підприємницьку діяльність;
- мінімальний політичний і соціальний контроль
|
2. Масовий збут
(до серед. 50- х років)
|
- насичення ринкового попиту на основні
товари народного споживання;
- зміна структури попиту на користь більш якісних товарів;
- виникнення потреби у міжгалузевих
організаційних зв'язках;
- нерівномірність науково-технічного
розвитку країн
|
- орієнтація підприємців
на ринковий попит;
- розвиток виробництва з
деякою втратою ефективності
|
- ринкові критерії
ефективності;
- підвищення змістовності праці;
- участь працівників у прийнятті поточних рішень;
- розвиток системи
маркетингу
|
- початок створення політичного
і соціального контролю з боку суспільства;
- державне забезпечення протекціонізму;
- сильне утручання у діяльність
підприємництва в роки війни
|
3. Постіндустріальна епоха
(кінець 50-х років ХХ ст.)
|
- недолік природних і інших ресурсів;
- розробка нових технологій;
- поява нових конкурентів;
- зміна співвідношення і ролі галузей (старіння традиційних і виникнення нових);
- зміна структури попиту
|
- інтернаціоналізація
діяльності на ринку (виникнення і розвиток ТНК);
- урахування міжнародного характеру конкуренції;
- увага до низькоприбуткових ринків поряд з високо і середньо- прибутковими
|
- збереження завдань епохи
масового збуту;
- забезпечення довгострокового
і стратегічного планування;
- підтримка прошарку управлінців і соціальної гармонії у колективі;
- удосконалювання
системи маркетингу
|
- посилення соціально-політичних зв'язків фірм із зовнішнім
середовищем;
- перерозподіл соціальних пріоритетів на користь екології,
боротьби з інфляцією;
- монополістичні обмеження
|