МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Облігації
Облігація – це емісійний цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошових коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами випуску термін і виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення. Облігації випускаються у формі позичкового капіталу, отже, власник облігації виступає як кредитор, одержуючи відсотки на вкладений капітал у визначені заздалегідь терміни, а після закінчення терміну обігу облігації – її номінальну вартість. Облігації характеризуються значною різноманітністю і можуть бути класифіковані за низкою ознак. Залежно від емітента облігації поділяються на: – державні – це свідоцтва про надання їх власниками позики державі в особі національного уряду і місцевих органів управління: а) зовнішніх державних позик – це цінні папери, що розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджують зобов’язання країни-емітента відшкодувати пред’явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій; б) внутрішніх державних позик; в) муніципальні – облігації місцевих позик, випускаються з метою мобілізації коштів для будівництва чи ремонту й експлуатації глобальних споруд загального користування (доріг, мостів, стадіонів, лікарень, водопроводів тощо): під загальне зобов’язання – підкріплюються сумлінністю емітентів – місцевих органів влади, отже, їх непрямим забезпеченням є податки і збори до місцевих бюджетів; випускаються, як правило, для фінансування проектів, що не приносять доходів; під дохід від проекту – погашаються за рахунок доходів від проектів, що фінансуються за рахунок їх розміщення; – корпоративні – це свідоцтва про надання власниками таких облігацій довгострокової позички корпорації, фірмі, підприємству, тобто це облігації, емітовані юридичними особами. За способами виплати доходів облігації поділяються на: – процентні (купонні) – облігації, за якими передбачається виплата процентних доходів (із зазначенням на них рівня і термінів їх виплати) – доходів, що виплачуються шляхом оплати купонів Купон – частина цінного паперу (як правило, на пред’явника), яка при відділенні від нього дає право на отримання процента (доходу), що регулярно виплачується за цим цінним папером, для чого купон «відстригається» і спрямовується агенту, що здійснює платежі. – безпроцентні (цільові) – облігації, виконання зобов’язань за якими дозволяється товарами та/або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій; доход за цими облігаціями не виплачується; – безкупонні, до яких відносяться: а) дисконтні (з нульовим купоном) – облігації, що розміщуються за ціною, нижчою за їх номінальну вартість, тобто реалізуються б) виграшні (лотерейні) – облігації, які передбачають виплати процентів на основі тиражів виграшів, що проводяться серед облігацій. За характером володіння і використання розрізняють облігації: – іменні (з обліком власників у спеціальному реєстрі); – на пред’явника. Залежно від характеру забезпечення облігації поділяються на: – заставні – емітуються під заставу майна корпорації та цінних паперів і дають право кредитору на оволодіння заставленими активами у разі несплати боргу; – беззаставні – їх забезпеченням виступає загальна платоспроможність корпорацій-емітентів, які в цьому разі, як правило, мають високий кредитний рейтинг. За порядком оплати розрізняють облігації: – з правом дострокового відкликання; – без права дострокового відкликання (безвідкличні). Можуть випускатися також наступні види облігацій: – такі, що вільно обертаються; – з обмеженим колом обігу; – конвертовані – можуть бути обміняні на прості акції корпорації-емітента відповідно до умов конверсійного привілею; – неконвертовані – процент за такими облігаціям звичайно встановлюється вищим порівняно з конвертованими облігаціями. За формою повернення позиченої суми розрізняють облігації: – з поверненням у грошовій формі; – натуральні – погашаються в натурі, товаром. За способом погашення можна виділити облігації: – серійні – випускаються у складі облігаційних позик, розбитих на визначені терміни, кожна з яких має свій кінцевий термін погашення; – термінові – випускаються у складі облігаційних позик, що мають єдиний кінцевий термін погашення. За термінами погашення розрізняють облігації (межі поділу – поточні – випускаються на термін від кількох тижнів до року; – короткострокові – термін погашення становить від 1 до 2-3 років; – середньострокові – термін погашення становить від 3 до 5-10 років; – довгострокові – боргові зобов’язання, термін обігу яких понад 10 років. – такі, що погашаються достроково – облігаційний випуск, який може бути повністю або частково погашений емітентом за певних умов; – рентні облігації – безстрокові облігації, які не мають фіксованої дати погашення; Залежно від порядку обігу на ринку облігації бувають: – ринкові (публічні) – відрізняються високою ліквідністю, проте їх власники не можуть претендувати на погашення їх до визначеного терміну; – неринкові – не підлягають відкритому продажу і, звичайно, реалізуються через спеціальні фінансові інститути – пенсійні, ощадні фонди тощо; можуть бути пред’явлені до оплати в будь-який час за бажанням їх власників (проте при достроковій оплаті розмір доходу різко знижується); частина неринкових облігацій індексується, тобто їх погашення й оплата процентів за ними здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Відповідно до методів розміщення розрізняють облігації: – такі, що розміщуються на добровільній основі; – такі, що розміщуються примусово – випускаються коли держава відчуває гостру потребу в грошових коштах, наприклад, під час війни, в умовах тяжкого стану державних фінансів. На міжнародному ринку цінних паперів представлені такі види боргових зобов’язань: 1) іноземні облігації – це цінні папери, що розміщуються (випускаються) за межами тієї країни, де знаходиться емітент, вартість яких виражена в грошових одиницях тієї країни, де облігації випущені до обігу (наприклад, облігації німецької компанії з номіналом в єнах, розміщені на ринку Японії). Основними відмінними рисами випуску іноземних облігацій є: – випуск облігацій емітується позичальником-нерезидентом (іноземним позичальником); – валютою випуску облігацій є іноземна для емітента; – розміщення облігацій здійснюється на тому чи іншому національному ринку і гарантується банківським синдикатом [21]. Іноземні облігації, емітовані нерезидентами на внутрішньому американському ринку з номіналом у доларах США, називають облігаціями Yankee Bonds, в Японії з номіналом у єнах – Samurai Bonds, у Великій Британії з номіналом в англійських фунтах стерлінгів – Bulldog Bonds, у Швейцарії з номіналом у швейцарських франках – Chocolate Bonds [43]. Основними інвесторами на ринку іноземних облігацій є ті суб’єкти, що прагнуть максимального зниження ризикованості вкладень (ощадні банки, страхові компанії, пенсійні фонди). Відсоткові ставки на ринках облігацій світових фінансових центрів установлюються місцевим попитом і пропозицією. Зазвичай відсоткові ставки за облігаціями в твердих валютах нижчі, а в нестабільних валютах – вищі. 2) єврооблігації («євробондз») – це цінні папери, що розміщуються як поза національними межами країн емітентів (позичальників), так і поза межами країн походження валют, у яких зазначений номінал облігації (наприклад, облігації швейцарської компанії з номіналом в єнах або швейцарських франках, що розміщені на ринку Франції). Ринок єврооблігацій не має конкретного географічного місцезнаходження, хоча нові випуски зазвичай відбуваються в Лондоні, Люксембурзі. Ринок єврооблігацій є багатовалютним і значною мірою анонімним, оскільки єврооблігації випускаються «на пред’явника», що влаштовує багатьох інвесторів (забезпечує анонімність). Строки погашення єврооблігацій коротші (5, 10, 15 років), ніж іноземних облігацій. Ставки відсотка з єврооблігацій мають тенденцію визначатися ставками за тією самою валютою на внутрішньому ринку капіталу. Єврооблігації емітуються з фіксованою і плаваючою відсотковою ставкою. Загальна сума позики становить 5-10 тис. дол. США. Котирування здійснюється у світових фінансових центрах [21]. Єврооблігації мають такі переваги: – надають право вибору валюти вираження і мають високий ступінь валютної еластичності як за складом валют вираження, так і за часткою єврооблігацій, виражених у тій чи іншій валюті в їх загальній масі. При цьому слід враховувати, що валюта повинна бути конвертованою (мати вільне ходіння) і в ній повинні без ризику виражатись обкладені платежі. Процентна ставка за єврооблігаціями встановлюється на основі ставки SIBOR (Singapure Interbank Offered Rate) і, як правило, на 1-2 % перевищує ставки за іноземними облігаціями. При виборі між двома варіантами вираження єврооблігацій існує компроміс між відсотковою ставкою і стійкістю валюти; – забезпечують більшу мобільність капіталу в міжнародному масштабі, оскільки залучають більшу кількість позичальників та інвесторів, ніж інші міжнародні фінансові інструменти; – доходи, отримані за єврооблігаціями, не підлягають оподаткуванню, а їх ринок порівняно з національним зазнає дуже незначного регулювання. Це дає істотні переваги як для емітентів, так і для інвесторів; – забезпечують інвесторам більшу диверсифікацію портфелів і вищі доходи, ніж вкладення у вітчизняні облігації. Отже, перевагою іноземних облігацій перед «євробондз» є менший ступінь піддавання ризику банкрутства, оскільки значна їх частина випускається державами, тоді як єврооблігації порівняно з іноземними аналогами, звільнені від оподаткування, в меншому ступені регламентуються державою, а їх власники не повинні офіційно реєструватись.
Читайте також:
|
||||||||
|