• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 11. Аналіз ефективності міжнародних інвестиційних проектів

В основі прийняття рішень інвестиційного характеру лежить оцінка економічної ефективності інвестицій.

Оцінка ефективності міжнародних інвестиційних проектів необ­хідна для визначення їх потенційної привабливості і рівня доход­ності для можливих учасників і пошуку джерел фінансування.

Підходячи до процесу інвестування як до створення об’єктів, що приносять доход, вітчизняна наука дає поняття ефективності капітальних вкладень укрупнене – як відношення результату до витрат. Так, методологія і практика визначення ефективності інвес­тицій, що існувала у СРСР, спираючись на категорії загальної та порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень, вихо­дила з передумови, що основні фонди, створені за рахунок інвести­цій, відтворюються по закінченні нормативного терміну служби за рахунок нагромаджень амортизації. Це припущення значно спрощу­ва­ло розрахунки, дозволяючи визначати критерії ефективності в статичній формі. Однак ринкова економіка вимагає врахування впливу на ефективність інвестиційної діяльності факторів зовніш­нього сере­довища і фактора часу, що не знаходять повної оцінки в розрахунку названих показників.

Сучасною практикою виділяються такі види ефектив­ності інвестиційних проектів:

- комерційна ефективність – відбиває фінансово-економічні результати реалізації проекту для безпосередніх його учасників;

- бюджетна ефективність – відбиває фінансові наслідки здійснення проекту для доходної і витратної частин державного, регіонального чи місцевого бюджетів;

- соціально-економічна (суспільна) ефективність – відбиваєнаслідки (економічні, екологічні, соціальні й інші позаекономічні ефекти) реалізації проекту для економіки держави, для всього сус­пільства [8, 27].

Виділення подібних видів ефективності певною мірою є штуч­ним і пов’язано з визначенням єдиного показника економічної ефективності, але стосовно до різних об’єктів і рівнів економічної системи: народного господарства в цілому (глобальний критерій ефективності), регіонального, галузевого, рівня підприємства чи конкретного інвестиційного проекту.

Ефективність інвестицій характеризується системою показників, що відбивають співвідношення пов’язаних з інвестиціями витрат і результатів і дозволяють судити про економічні переваги одних інвестицій над іншими.

Показники ефективності інвестицій можна класифікувати за такими ознаками:

1) за видом узагальнюючого показника, що виступає як кри­терій економічної ефективності інвестицій:

- абсолютні, в яких узагальнюючі показники визначаються як різниця між вартісними оцінками результатів і витрат, пов’язаних
з реалізацією проекту;

- відносні, в яких узагальнюючі показники визначаються як відношення вартісних оцінок результатів проекту до сукупних витрат на їх одержання;

- часові, якими оцінюється період окупності інвестиційних витрат.

2) за методом зіставлення різночасових грошових витрат і результатів:

- статичні, у яких грошові потоки, що виникають у різні моменти часу, оцінюються як рівноцінні;

- динамічні, у яких грошові потоки, викликані реалізацією проекту, приводяться до еквівалентної основи за допомогою їх дисконтування, забезпечуючи порівнянність різночасових грошових потоків.

Статичні методи називають ще методами, заснованими на облікових оцінках, а динамічні методи – методами, заснованими на дисконтованих оцінках [20].

До статичних відносяться методи: терміну окупності інвести­цій і коефіцієнту ефективності інвестицій.

До динамічних відносяться методи: чистої приведеної вартості; індексу прибутковості; внутрішньої норми доходності; модифікованої внутрішньої норми доходності, ануїтету.

Необхідно також відзначити, що оцінка ефективності міжна­родних інвестиційних проектів здійснюється з урахуванням критеріїв, які відповідають певним принципам, а саме:

- вплив вартості грошей у часі;

- облік альтернативних витрат;

- облік можливих змін у параметрах проекту;

- проведення розрахунків на основі реального потоку коштів, а не бухгалтерських показників;

- відображення й облік інфляції;

- облік ризику, пов’язаного з реалізацією проекту.

Розглянемо основні методи оцінки ефективності інвестиційних проектів більш докладно і з’ясуємо їх основні переваги і недоліки.

Метод терміну окупності інвестицій,
або метод амортизації (Payback Period, PВP)

Найбільш розповсюдженим статичним показником оцінки інвестиційних проектів є термін окупності.

Під терміном окупності розуміється період часу від моменту початку реалізації проекту до того моменту експлуатації об’єкта, у який доходи від експлуатації стають рівними первісним інвестиціям (капітальні витрати й експлуатаційні витрати).

Даний показник дає відповідь на питання: коли відбудеться повне повернення вкладеного капіталу?

Економічний зміст показника полягає у визначенні терміну,
за який інвестор може повернути вкладений капітал.

Термін окупності не припускає часової упорядкованості гро­шових надходжень. Алгоритм розрахунку терміну окупності залежить від рівномірності розділу прогнозованих доходів від інвестицій за періодами (роками, кварталами, місяцями тощо):

а) у разі рівномірного надходження доходів за періодами:

,

де – інвестиційні витри на реалізацію проекту у t-му періоді, умов. гр. од.;

– середній за t-й період грошовий потік (чистий дохід) від реаліза­ції проекту, умов. гр. од.[10];

– середній за t-й період чистий прибуток від реалізації проекту, умов. гр. од.;

– середня за t-й період величина амортизаційних відрахувань від реаліза­ції проекту, умов. гр. од.;

– інвестиційний горизонт, за який здійснюється оцінка (як правило, термін реалізації проекту), періодів;

– окремий період реалізації проекту.

б) у разі нерівномірного розподілу доходу за періодами, PBP розраховується прямим підрахунком кількості років, протягом яких інвестиції будуть погашені кумулятивним доходом:

, при якому .

Показник терміну окупностіпоказує кількість базових періодів, за які інвестиції будуть повністю повернені за рахунок генерованих проектом коштів. Якщо базовий період – рік, то можна виділити і дрібну частку року. Цей показник має низку недоліків, які необхідно враховувати, проводячи аналіз, а саме: він ігнорує вплив доходів останніх періодів, виходячи за межі терміну окупності; не розмежує проекти з однаковою сумою кумулятивних доходів, але з різним розподілом сум за періодами; не враховує часовий аспект вартості грошей; не має такої властивості, як адитивність.

Метод коефіцієнту ефективності інвестицій,
або метод простої (середньої) норми прибутку на капітал
(Accounting Rate of Return, ARR)

Іншим показником статичної фінансової оцінки проекту є коефіцієнт ефективності інвестицій, який називають також обліко­вою нормою прибутку або коефіцієнтом рентабельності інвестицій, сутність якого полягає у визначенні співвідношення між доходом від реалізації інвестиційного проекту і вкладеним капіталом (інвес­тиціями), або в розрахунку відсотка прибутку на капітал.

Алгоритм розрахунку цього показника дуже простий, що і виз­начає його широке використання на практиці:

,

де – залишкова чи ліквідаційна вартість капітальних вкладень через період часу , умов. гр. од.

Надалі цей показник порівнюється з коефіцієнтом рентабель­ності авансованого капіталу який розраховується за формулою:

,

де – загальна сума коштів, авансована в діяльність підприємства (вартість капіталу підприємства), умов. гр. од.

Якщо , то проект доцільний.

Метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій має такі недоліки: не враховує різну вартість грошових потоків (прибутку) залежно від часу їх отримання; не розмежує проекти з однаковою сумою середньорічного прибутку, хоча сума прибутку за роками і терміни реалізації проекту можуть дуже різнитися тощо.

Критерій ARR не найкращий показник аналізу інвестиційних проектів і формування бюджету капітальних вкладень. Основна сфера його використання – порівняльна оцінка діяльності підрозділів фірми.

Метод чистої приведеної вартості,
або метод чистого дисконтованого доходу

(Net Present Value, NPV)

Методики прийняття рішення щодо здійснення міжнародних прямих інвестицій ґрунтуються на принципі оцінки чистої приведеної вартості (синоніми – чистої поточної, чистої теперішньої, нетто-приведеної вартості).

Нетто-приведена вартість проекту є показником можливих обсягів грошових надходжень у майбутньому від здійснених сьогодні інвестицій. Цей показник дає змогу:

– оцінити майбутні доходи від інвестицій як грошові доходи, а отже, і можливі прибутки акціонерів фірми-інвестора;

– оцінити значущість кожного проекту з портфеля інвестицій­них проектів (якщо такий є) і подати вартість портфеля як суму всіх проектів, а отже, оцінити вартість фірми.

Метод розрахунку чистого дисконтованого доходу передбачає приведення різночасових грошових потоків до певного моменту часу (моменту прийняття рішення про інвестування) через дисконтування[11] і порівняння величини первісних інвестицій із загальною сумою генерованих ними очікуваних грошових надходжень протягом гори­зонту планування. Формула розрахунку має такий вигляд:

, (7.5)

де r – ставка дисконтування, долі од.[12];

– приведена (теперішня) вартість інвестицій, умов. гр. од.;

– приведена (теперішня) вартість чистого доходу від реалі­зації проекту, умов. гр. од.

У випадку неоднакового інфляційного перекручування доходів і витрат величину NPV проекту оцінюють за допомогою універсальної формули, яка дозволяє одночасно робити інфляційну корекцію гро­шо­вих потоків і дисконтування на основі середньо­зваженої вартості капіталу, що включає інфляційну премію:

(7.6)

де – номінальний дохід від реалізації проекту у t-му періоді, що оці­­ню­ється для безінфляційної ситуації, тобто в цінах базового періоду, умов. гр. од.;

– номінальні грошові витрати t-го періоду в цінах базового року, умов. гр. од.;

– темпи інфляції доходу r-го періоду, долі. од.;

– темпи інфляції витрат r-го періоду, долі. од.;

– ставка оподатковування прибутку, долі. од.;

– середньозважена вартість капіталу, що включає інфляційну премію, долі. од.

Особі, яка приймає рішення, варто віддавати перевагу міжна­родним інвестиційним проектам, для яких тоді як від’ємне значення свідчить про неефективність вкладання коштів, тобто такі проекти варто відхилити.

Якщо , то проект є ані прибутковим, ані збитковим.
У цьому разі власник фірми не отримає прибутку і не матиме збитків від здійснення даного проекту, але в той же час обсяги виробництва зростуть і фірма збільшиться за своїми масштабами.

Зважаючи на те, що фактори, які впливають на реальні доходи від міжнародних інвестицій, пов’язані із середовищем міжнародного бізнесу, показник нетто-приведеної вартості має коригуватися на величину втрат чи прибутків, які може отримати фірма від оподат­кування її доходів у країні-реципієнті, ослаблення експортної актив­ності, впровадження трансфертних цін, виплат комісійних тощо. Крім того, враховуються ризики, що супроводжують інвестиційну діяльність: політичні, економічні, валютні, інфляційні. При цьому намагаються зменшити мінімальний термін окупності проекту, кори­гують ставку дисконтування або грошовий потік.

Критерій NPV відображає прогнозну оцінку зміни економіч­ного потенціалу підприємства у випадку прийняття даного проекту. NPV різних проектів можна використовувати для підсумовування
з метою визначення загального ефекту.

Одним з основних факторів, що визначають величину NPV, безумовно, є масштаб діяльності, який проявляється у фізичних обся­гах інвестицій, виробництва чи продажів. Звідси слідує єдине обме­ження щодо застосування даного методу для зіставлення проектів, що істотно різняться за цією характеристикою: більше значення NPV не завжди буде відповідати більш ефективному варіанту інвестицій.

Отже, чиста приведена вартість – це абсолютний показник
(і це основний його недолік), що відноситься до найбільш універ­сальних і досконалих для аналізу і вибору інвестиційного проекту.

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. I етап. Аналіз впливу типів ринку на цінову політику.
3. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
4. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
5. SWOT-аналіз у туризмі
6. SWOT-аналіз.
7. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
8. V. Нюховий аналізатор
9. VI етап. Аналіз варіантів зміни цін конкурентами.
10. VI. Виконайте граматичний аналіз підкреслених речень.
11. АВС (XYZ)-аналіз
12. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму

Переглядів: 2267