• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

РОЗДІЛ 2

Обґрунтування потреби у вапнуванні ґрунтів

Та розрахунок норм вапнуючого матеріалу

Потребу ґрунтів у вапнуванні визначають, користуючись даними додатків А – Е. При цьому обґрунтовують необхідність та черговість його проведення в кожному полі, висвітлюють питання про метод визначення норми вапнуючого матеріалу. План вапнування ґрунтів складається за формою табл. 2.1.

Таблиця 2.1

План вапнування ґрунтів у сівозміні

Для проведення вапнування досить важливо встановити оптимальну норму вапна з урахуванням особливостей ґрунту та вирощуваних культур. Серед багатьох існуючих нині методів розрахунку найбільш розповсюдженим в Україні є розрахунок норми вапна за результатами визначення гідролітичної кислотності за методом Каппена:

Н_CaCOз = Нг · 1,5, т/га.

Якщо вміст діючої речовини у вапнуючих матеріалах зазначено не у вигляді СаСО₃, а у формі MgCO₃, CaO чи Са(ОН)₂, то одержану величину (з урахуванням еквівалентної маси цих сполук) відповідно помножимо на коефіцієнт 0,84; 0,56; 0,74.

Нині на виробництві все частіше (поряд з вище зазначеним методом) застосовують розрахунок норми вапна за нормами його витрат на зміщення величини рН_сол (додаток З):

Н_CaCOз = ΔрН · А ·10, т/га,

де ΔрН – заплановане зміщення рН (рН_{оптимальне} – рН_{фактичне});

А – витрати СаСО₃ для зміщення рН на 0,1 т/га;

10 – коефіцієнт для перерахунку в тонни на 1 га.

Для проведення вапнування використовують вапнуючі матеріали, що мають різну вапнуючу здатність: молотий вапняк –– 85 – 88% СаСО₃, доломітизований вапняк –– 85 – 108, мелена крейда –– 90 – 100, палене негашене вапно — до 178, гашене вапно — до 135, дефекат – 60% для І і менше 40% для ІІ класу, цементний пил — не менше 60, шлак торф’яний ––14 – 27, місцеві вапняки – не менше 60% СаСО₃.

У кінці розділу потрібно зробити висновок про можливий вплив проведених меліоративних заходів на властивості ґрунту і врожайність сільськогосподарських культур.

РОЗДІЛ 3

Читайте також:

1. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
2. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
4. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
5. Б – розділення гелю на дві фази
6. БАГАТОСТАНЦІЙНИЙ ДОСТУП І МЕТОДИ РОЗДІЛЕННЯ СИГНАЛІВ ЗЕМНИХ СТАНЦІЙ
7. Банк даних про випадки порушень статутних правил взаємовідносин у військовому підрозділі
8. Взаємодія органів слідства з підрозділами, уповноваженими здійснювати оперативно-розшукову діяльність, при розслідуванні злочинів
9. Взаємодія підрозділів при проведенні виїзних планових та позапланових перевірок
10. Взаємодія СВА з іншими структурними підрозділами підприємства.
11. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами.
12. Вибір теми правового розділу

Переглядів: 466