• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 7. Статистика науково-технічної та інноваційної діяльності.

Завданням статистики є аналіз виконання замовлень і програм у поєднанні з ефективністю та стимулюванням розвитку нової техніки.

Вона оперує системою показників, до якої входять такі групи:

І. Науковий потенціал. Для його статистичного аналізу використовують показники:

а) кадровий потенціал (кількість і якість кадрів наукових працівників);

б) матеріально-технічний потенціал (щорічні витрати на науку, науково-технічні та дослідницько-конструкторські роботи, підготовку фахівців, оснащення устаткуванням, матеріалами, приладами і т. ін.);

в) рівень розвитку можливостей системи науково-технічної інформації (кількість і якість накопичених інформаційних фондів, робота органів розповсюдження науково-технічної інформації, ступінь задоволення потреб фахівців необхідною інформацією).

ІІ. Сукупність показників, що характеризують функціонування та розвиток науки:

а) виконання договорів створення науково-технічної продукції (кількість договорів, що укладені, виконані);

б) витрати на науку з диференціацією за джерелами фінансування та видами витрат;

в) показники підвищення продуктивності праці, зростання ефективності суспільного виробництва, національного доходу в результаті запровадження досягнень науки та техніки, кількість освоєних за рік машин, обладнання, економія від зниження собівартості через науково-технічні заходи і т. ін.

У систему входять як абсолютні, так і відносні показники: склад кадрів, відношення чисельності наукових працівників до чисельності зайнятих у народному господарстві та населення; частка витрат на науку в народному господарстві, їх структура; склад замовлень за технічним рівнем і т. ін.

Головним є показник економічного ефекту, в якому відбиваються часткові показники ефективності: продуктивність праці та фондовіддача, матеріало- та енергоємність виробництва, показники технічного рівня виробництва та якості продукції.

Показник економічного ефекту на всіх етапах реалізації заходів НТП визначається як підвищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за весь строк здійснення заходів НТП з урахуванням коефіцієнту приведення до розрахункового року (це найбільш ранній календарний рік з усіх варіантів, які розглядаються), що передує початку випуску продукції або використанню у виробництві нової технології, методів організації праці та управління.

;

де t – рік приведення;

- розрахунковий рік;

- норматив ефективності капітальних вкладень.

Отже, сумарний за роками розрахункового періоду економічний ефект обчислюють як

,

де - вартісна оцінка результатів здійснення заходів НТП за розрахунковий період;

- вартісна оцінка затрат на здійснення заходів НТП за розрахунковий період;

;

;

,

де - результати та затрати t-років періоду;

- початковий і кінцевий роки розрахункового періоду;

- затрати при виробництві та використанні продукції (у не включаються затрати на придбання самої продукції за розрахунковий період);

- поточні витрати (без амортизаційних відрахувань на реновацію) та одноразові витрати при виробництві (використанні) продукції у t-році;

- залишкова вартість основних фондів, що вибувають у t-році.

Ефективність впровадження нової техніки характеризується величиною економічного та соціального ефекту в розрахунку на одиницю витрат на нову техніку.

Нововведення вважаються ефективними, якщо їхня абсолютна ефективність не нижча за нормативну.

,

де - приріст чистої продукції (госпрозрахункового доходу) в результаті нововведень;

- приріст витрат на НТП.

Строк повернення (окупності) капітальних витрат на нововведення визначається за формулою

,

де - приріст прибутку, отриманий у t-році в результаті використання нововведень, визначається за формулою

,

де - оптова ціна одиниці продукції до та після нововведень;

- собівартість одиниці продукції до та після нововведень;

- обсяг виробництва продукції до та після нововведень.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
3. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
4. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
5. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
6. Аналіз процесу і продуктів діяльності.
7. Базове поняття земле оціночної діяльності.
8. Банки як суб’єкти підприємницької діяльності.
9. Банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності.
10. Безпеки життєдіяльності.
11. Біологічні основи мислительної діяльності.
12. Будучи, як правило, дочірніми фірмами великих компаній, вони існують за рахунок засобів венчурного капіталу і здійснюють чітко визначений вид діяльності.

Переглядів: 545