Прогнозування управлінських рішень.

Процес розробки прогнозів називається прогнозуванням.Підпрогнозомрозуміється науково обгрунтоване судження про можливі стани об'єкту в майбутньому, про альтернативні шляхи і терміни його існування. Прогнозування управлінських рішень найбільш тісно зв'язане з плануванням. План і прогноз являють собою взаємодоповнюючістадії планування при визначальній ролі плану як ключової ланки управління. Прогноз в системі управління є передплановою розробкою багатоваріантних моделей розвитку об'єкту управління. Терміни, обсяг робіт, числові характеристики об'єкту і інші показники в прогнозі носять імовірний характер і обов'язково передбачають можливість внесення корегування. на відміну від прогнозу план містить однозначно встановлені терміни здійснення події і характеристики планованого об'єкту. Для планових розробок використовується найбільш раціональний прогнозовий варіант.

Прогнозування, є невід'ємним складником системи планування діяльності фірми, виконує в ній функції ймовірного, варіантного (альтернативного) передбачення майбутнього на основі розкриття і вимірювання об'єктивних тенденцій підвищення якості продукції і затрат на її досягнення.

Прогнозні розробки є невід'ємним складником комплексних цільових програм. При розробці прогнозів можна виділити такі етапи:

n збір, аналіз і корегування матеріалів по прогнозуванню;

n аналіз тенденцій ,що склалися і проблем підвищення якості продукції;

n розробка прогнозів в складі передбачуваної комплексної програми.

Структура прогнозу зумовлена термінами, на які він розробляється, а також основними напрямками науково-технічного розвитку, що передусім залежать від "терміну життя" тенденцій, що склалися в період, передуючий їхній розробці. Чим більш сталий характер носять ці тенденції, тим ширше може бути горизонт прогнозування. Різноманітні відтворювальні процеси мають різні швидкості плину, різні цикли. Так, цикл відтворення приладів значно коротший циклу відтворення верстатів і іншого обладнання, терміни оновлення продукції машинобудування в значній мірі визначаються динамікою технічного рівня знарядь праці та ін.

Прогноз є передплановим документом і тому його впровадження на практиці означає розробку науково обгрунтованої стратегії фірми, бізнес-плану на основі використання варіантів прогнозу показників якості, затрат на його досягнення і іншої інформації.

Метою прогнозування управлінських рішень є одержання науково обгрунтованих варіантів тенденцій розвитку показників якості, елементів затрат і інших показників, що використаються при розробці перспективних планів і проведенні науково-дослідних (НДР) і дослідно-конструкторських робіт (ДКР), а також розвитку всієї системи менеджменту. Найскладнішим в системі менеджменту є прогнозування якості і затрат.

До основнихзадач прогнозування відносяться:

n розробка прогнозу ринкової потреби в кожному конкретному виді споживчої вартості у відповідності з результатами маркетингових досліджень;

n виявлення основних економічних, соціальних і науково-технічних тенденцій, що впливають на потребу в тих або інших видах корисного ефекту;

n вибір показників, що істотно впливають на величину корисного ефекту прогнозованої продукції в умовах ринку;

n вибір засобу прогнозування і періоду випередження прогнозу;

n прогнозування показників якості нової продукції в часі з урахуванням впливових факторів;

n прогноз організаційно-технічного рівня виробництва за стадіями життєвого циклу продукції;

n оптимізація прогнозових показників якості за критерієм максимального корисного ефекту при мінімальних сукупних затратах за життєвий цикл продукції;

n обгрунтування економічної доцільності розробки нової або підвищення якості і ефективності продукції, що випускається, виходячи з наявних ресурсів і пріоритетів.

До основних принципів науково-технічного прогнозування відносяться системність, комплексність, безперервність, варіантність, адекватність і оптимальність.

Принципи системності вимагають взаємоузгодженості та співпідпорядкованості прогнозів розвитку об'єктів прогнозування і прогностичного фону.

Принцип безперервності вимагає корегування прогнозу по мірі надходження нових даних про об'єкт прогнозування або про прогнозний фон. Оптимальні терміни оновлення прогнозів можуть бути виявлені тільки по результатах практичного використання.

Принцип адекватності прогнозу об'єктивним закономірностям характеризує не тільки процес виявлення, але і оцінку сталих тенденцій і взаємозв'язків в розвитку виробництва і створенні теоретичного аналогу реальних економічних процесів з їхньою повною і точною імітацією. Реалізація принципу адекватності передбачає облік імовірнісного характеру реальних процесів панівних тенденцій і оцінку імовірності реалізації виявленої тенденції.

В результаті оптимізації прогнозових значень корисного ефекту і затрат по критерію максимізації економічного ефекту з безлічі альтернативних варіантів повинен бути вибраний найкращий.

Основними джерелами вихідної інформації для прогнозування є:

· статистична, фінансово-бухгалтерська і оперативна звітність підприємств і організацій;

· науково-технічна документація по результатах виконання НДДКР, включаючи огляди, проспекти, каталоги і іншу інформацію по розвитку науки і техніки в країні і за кордоном.

· патентно-ліцензійна документація.

За призначенням і характером функціонування вся інформація поділяється на науково-технічну і техніко-економічну інформацію, довідково-нормативну інформацію, інформацію прогнозової ситуації і інформацію зворотного зв'язку.

Вихідна інформація містить дані, що використовуються в процесі вибору засобу прогнозування, створення методик і довідково-нормативних матеріалів. Від повноти і вірогідності цієї групи інформації залежить наукова обгрунтованість застосовуваних засобів прогнозування, обгрунтованість і точність прогнозів.

Обсяг і склад довідково-нормативної інформації залежить від ступеню диференціювання прогнозових розрахунків.

Інформацію прогнозової ситуації утворюють дані, що характеризують мету прогнозу і умови, в яких буде відбуватися розвиток об’єкту, що прогнозується. Склад цієї інформації та її обсяг також залежать від прийнятих методів прогнозування, від ступеню диференціювання і точності, що вимагається від прогнозового розрахунку.

Інформацію зворотного зв'язку складають дані проведених науково-технічних прогнозів, дані про відхилення фактичного стану об'єкту прогнозування від прогнозованих величини, а також про відхилення фактичного стану прогнозового фонду від показників, прийнятих при прогнозуванні. Інформація зворотного зв'язку дозволяє оцінити фактичну вірогідність прогнозу якості довідково-нормативних матеріалів і виявити причини відхилень.

В літературі наводяться різноманітні класифікації методів прогнозування. Практичне застосування того або іншого методу прогнозування визначається такими факторами, як об'єкт прогнозу, його точність, наявність вихідної інформації, кваліфікація фахівців та ін.

Організація робіт по прогнозуванню являє собою комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на створення умов для прогнозування корисного ефекту і елементів сукупних затрат по продукції з метою підготовки інформації для прийняття оперативних і стратегічних рішень. Задачами організації робіт по прогнозуванню є:

n збір і систематизація необхідної інформації для прогнозування;

n підготовка фахівців, що володіють основними засобами і методами прогнозування;

n формування і організація функціонування робочих органів програмування, інтегрованих з існуючими службами управління.

Принципи організації робіт по прогнозуванню. Раціональна організація робіт по прогнозуванню повинна забезпечувати оперативне одержання варіантів розвитку якісних характеристик об'єкту, що вивчається, умов його виробництва і споживання, тенденцію зміни корисного ефекту і елементів витрат за стадіями життєвого циклу об'єкту і зменшення витрат коштів і часу на проведення прогнозування.

Виконання цих вимоги можливо при додержанні таких принципів організації робіт по прогнозуванню: адресність, паралельність, безперервність, прямоточність, адекватність, керованість, альтернативність, адаптивність.

Принцип адресності полягає у виконанні прогнозів для певної науково-дослідної або проектно-конструкторської організації, а також підприємства-виробника об'єкту.

Принцип паралельності проведення робіт по прогнозуванню різноманітними службами використовується для скорочення часу збору і обробки вихідної інформації і виконання самого прогнозу.

Принцип безперервності полягає в систематичному зборі і обробці додаткової інформації, що надходить, після виконання прогнозу і внесення необхідних коректив до прогнозу за необхідністю.

Принцип прямоточності передбачає суто доцільну передачу інформації від одного виконавця до іншого по найкоротшому шляху.

Принцип автоматичності є одним з основних для скорочення часу і затрат на збір і обробку вихідних даних і виконання прогнозування.

Принцип адекватності допомагає точніше оцінити імовірність реалізації виявленої тенденції зміни корисного ефекту і затрат на його одержання.

Для використання принципу керованості необхідно застосовувати кількісні оцінки показників якості і затрат, економіко-математичні методи і моделі управління.

Принцип альтернативності прогнозування зв'язаний з можливістю розвитку об'єкту, окремих його компонентів і технології виготовлення виробу по різним траєкторіям, з різноманітними затратами в залежності від використання тихабо інших принципів, що складаються у конструкцію або технологію. Імовірностний характер прогнозування відображає наявність випадкових процесів і відхилень при збереженні стійкості тенденцій, що прогнозуються. На формування альтернатив впливають конкретні цілі задоволення певних потреб споживача і скорочення затрат на досягнення цих цілей.

Принцип адаптивності прогнозування полягає у вивченні і максимальному використанні факторів зовнішнього і внутрішнього середовища об'єкту як системи, в пристосуванні засобів і параметрів прогнозування до цих факторів, до конкретної ситуації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Засоби аналізу.	\|	Економічне обгрунтування управлінських рішень.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.