• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Епоха переходу до індустріального суспільства і еволюція класичної політичної економії 19 ст. та марксистська

Економічна теорія.

Промислова революція як матеріальна основа індустріального суспільства

Досить тривалий період світового господарського розвитку (з останньої третини XVIII і до 60–70-х рр. ХІХ ст.) пов’язаний з важливими соціально-економічними процесами зміцнення промислового капіталізму, панування вільної конкуренції і підприємництва та прискореного розвитку промисловості, підпорядкування місту села, майже повної заміни традиційних зв’язків між людьми грошовими відносинами тощо.

Переломним моментом у розвитку продуктивних сил світу стає промисловий переворот (або промислова революція) — перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики.

Батьківщиною промислового перевороту стала Англія, де в середині XVIII ст. склався комплекс економічних і політичних передумов його успішного здійснення; насамперед, достатньо високий рівень розвитку мануфактурного виробництва, зумовлений активним процесом первісного нагромадження. Крім того, за рахунок подрібнення операцій у результаті зростаючого поділу праці виробництво готується до застосування машин. Головною ж політичною передумовою стає Англійська буржуазна революція (1640–1649), що скасувала феодальні привілеї та відкрила шлях капіталістичному розвитку.

Промисловий переворот в Англії відбувався приблизно з останньої третини XVIII до першої чверті XIX ст. Його основні етапи наведено на.

Промисловий переворот в Англії розпочався з бавовняної промисловості. По-перше, вона була новою галуззю, її мануфактурні підприємства будувалися вже з урахуванням досягнень технічного прогресу, набагато більшими за розмірами, що створювало сприятливіші умови для запровадження машин. Крім того, продукція бавовняної промисловості споживається різними верствами населення, тоді як суконна промисловість, традиційна для Англії, значною мірою виконувала державні замовлення. Це робило бавовняну промисловість більш залежною від коливань кон’юнктури ринку, а власників підприємств – більш зацікавленими у застосуванні нових, ефективніших техніки й технології.

У результаті завершення промислового перевороту (перша чверть XIX ст.) в Англії пануючим стає фабричне виробництво, країна з аграрної перетворюється на індустріальну. Це проявляється у значному піднесенні промислового виробництва, передусім виробництва бавовняних тканин (споживання бавовни за 130 років зросло в 1000 разів); прискоренні розвитку металургійної та машинобудівної промисловості. Набуло розвитку й будівництво залізниць.

Характерно, що процес створення машинного виробництва (індустріалізація) у більшості країн розпочинався в легкій промисловості і лише після тривалого періоду нагромадження відповідних капіталів у галузях, що виробляють предмети споживання, переходив у галузі, де виробляють знаряддя праці.

Промисловий переворот мав важливі соціальні наслідки. В Англії складається структура капіталістичного індустріального суспільства, різко підвищується частка міського населення (в 1811 р. частка сільського населення скоротилася до 35%).

Зростає роль колоній як ринків сировини та збуту англійських промислових товарів. Англія виходить в економічні лідери доби домонополістичного капіталізму — провідну торговельну країну, найбільшу колоніальну державу, „майстерню світу”, яка постачала свої товари у більшість країн. У цьому неабияку роль відіграв перехід до вільної торгівлі — фритредерства (від англ. Free trade). До політики фритредерства Англія переходить у 1853 р., що означає скасування митних зборів на сировину та напівфабрикати й зниження їх на готову продукцію, яку завозили в країну.

Читайте також:

1. I. Епоха Відродження
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
4. Аграрна еволюція українських земель у др. пол. ХVІІ - ХVІІІст.
5. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
6. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
7. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
8. Антимонархічна революція 1952 р. в Єгипті.
9. Антична епоха в українському контексті.
10. Атрибути громадянського суспільства
11. Б) еволюція грошей.
12. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.

Переглядів: 467