• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Малюнок № 9.5.

Малюнок № 9.6.

У концентрі "Сотня" відбувається ознайомлення з мірою довжини 1 м: 1 м = 10 дм, 1 м = 100 см. Наводиться фрагмент таблиці мір довжини: 1 м = 10 дм, 1 м = 100 см, 1 дм = 10 см. Пізніше дітей знайомлять з наступними одиницями вимірювання довжини: 1 мм і 1 км. У 4 класі узагальнюються всі відомості про міри довжини, розглядаються чотири арифметичні дії над іменованими числами. Міри довжини: 1 м = 10 дм, 1 км = 1000 м, 1 м = 100 см, 1 дм = 10 см, 1 м = 1000 мм, 1 см = 10 мм, 1 дм = 100 мм. Вправи на роздроблення і перетворення іменованих чисел пропонується виконувати із застосуванням позиційного принципу, який проілюстровано на малюнку № 9.7. Наприклад, при роздробленні учнів навчають виконувати обчислення так: 20 м 08 см = 20·100 см + 08 см = 2000 см + 08 см = 2008 см, 37508 мм =  м  мм.

Малюнок № 9.7.

Арифметичні дії додавання і відніманняпростих і складених іменованих чисел, які допускають прийоми усних обчислень, розглядаються в концентрах "Десяток", “Сотня” і "Тисяча" наступним чином: 5 см + 3 см = 8 см; 1 дм 5 см + 2 см = 1 дм 7 см; 4 дм 7 см + 5 дм 8 см = 9 дм 15 см = 10 дм 5 см; 250 м + 370 м = 620 м тощо. У концентрі "Багатоцифрові числа" дії додавання і віднімання виконуються двома способами, кожний з яких представлено у таблиці № 9.4. Множення та ділення складених іменованих чисел на натуральне число у початковій школі вивчається з використанням єдиного способу: перетворенням складеного іменованого числа в просте іменоване число з наступним множенням чи діленням на натуральне число. З метою особистісного спрямування навчального процесу для окремих учнів можна показати прийом множення та ділення складених іменованих чисел, який представлений у третьому рядку таблиці № 9.5.

Таблиця № 9.4.

Таблиця № 9.5.

Зазначимо, що при діленні складених іменованих чисел, виражених в одиницях вимірювання довжини, зустрічаються два види ділення: на рівні частини та на вміщення. Відповідні види ділення представлені у правому та лівому стовпцях таблиці № 9.6. Дія, що представлена у лівому стовпці, має зміст дії ділення на вміщення і виражає кратне порівняння даних чисел. Частка є абстрактне, а не іменоване, число. При розв'язуванні задач на площу виникає можливість множення іменованого числа на іменоване. Наприклад, розв’язуючи вправу ”Знайдіть площу прямокутника, якщо а = 3 м 5 дм, в = 2 м 8 дм.”, учні міркують так: а = 35 дм, в = 28 дм, а тому S = 35 × 28 = 980 (дм²).

Подальше формування уявлень про довжину, способи її вимірювання та ознайомлення з одиницями її вимірювання відбувається завдяки введенню нових одиниць і їхнього використання для вимірювання довжини предметів і відрізків. Так, під час вивчення чисел другого десятка проводиться ознайомлення з дециметром, при вивченні нумерації чисел 21-100 проводять ознайомлення з метром, а у концентрі “Тисяча” вводяться нові одиниці вимірювання довжини (мм, км) і буквене позначення відрізків. У четвертому класі передбачається узагальнення набутих раніше знань, умінь і навичок вимірювання довжини. Учні під керівництвом вчителя складають таблицю одиниць вимірювання довжини (див. таблицю № 9.7).

Таблиця № 9.6.

Таблиця № 9.7.

У третьому класі формування уявлень про довжину відбувається завдяки використанню відрізків при розгляді відношень “збільшити чи зменшити число в кілька разів”, при розв’язуванні задач на кратне порівняння чисел, на збільшення та зменшення числа в кілька разів, що сформульовані у непрямій формі. Зокрема, під час виконання практичних завдань, розв’язування задач, обчислення числових значень виразів часто доводиться перетворювати складене іменоване число в просте і, навпаки, просте в складене. Наприклад: “Подайте 3790 см в метрах і сантиметрах” чи “Подайте 26 км 370 м у метрах.” Розв’язуючи перше завдання, учні міркують приблизно так: 1 м = 100 см. У числі 3790 см стільки метрів, скільки в ньому всього сотень. У числі 3790 всього 37 сотень. Отже, 3790 см – це 37 м 90 см. Розв'язування другого прикладу відбувається так: 1 км = 1000 м. 26 км – це 26 тисяч метрів та ще 370, буде 26370 м.

Формування уявлень про довжину, способи її вимірювання та одиниці вимірювання відбувається, як свідчать наші дослідження, у відповідності з індивідуальними психологічними особливостями учнів. При вимірюванні відрізків, довжина яких виражена в одиницях двох найменувань, певна частина вчителів поспішає перейти до завдань типу: 1 дм 5 см = ÿ см, 18 см = ÿ дм ÿ см. Така поспішність часто призводить до того, що у свідомості дітей не формується чіткого уявлення про необхідність вираження довжини відрізка у вигляді числа з одиницями двох найменувань. Це виражається в тому, що учні запис 3 дм 7 см відносять до двох відрізків. Для того, щоб позбутися цього, слід практикувати вимірювання довжини одного відрізка за допомогою двох мірок, наприклад: довжину відрізка 75 см виміряти спочатку з допомогою смужки 1 дм, а потім – смужки 1 см. З метою врахування індивідуальних особливостей дітей можна запропонувати їм використати такий одиничний відрізок, який не вміщується ціле число раз у даному відрізку.

Читайте також:

1. В якій камері утворюється малюнок у сирі швейцарському?
2. Малюнок 11.1.
3. Малюнок 11.2.
4. Малюнок 11.3.
5. Малюнок 11.7.
6. Малюнок 16.2 - Крива сукупної пропозиції
7. Малюнок 7.2.1. Етап проектування.
8. Малюнок 8.1.
9. Малюнок 8.3.
10. Малюнок 8.4.
11. Малюнок 8.5.
12. Малюнок 8.7 - Види еластичності попиту

Переглядів: 477