Малюнок № 11.8.

Після того, як перевірено засвоєння школярами умови задачі, приступаємо до її аналізу. Експериментальні дослідження свідчать, що аналіз задач цього типу краще проводити синтетичним способом, тобто від умови до запитання. Покажемо це на прикладі попередньої задачі. Яка швидкість першого автомобіля? – 60 км/год. Яка швидкість другого автомобіля? – 70 км/год. На скільки наблизиться перший автомобіль до місця зустрічі за одну годину, якщо його швидкість 60 км/год? – на 60 км. На скільки наблизиться до місця зустрічі другий автомобіль, якщо його швидкість 70 км/год? – на 70 км. Що можна визначити за цими даними? - на скільки кілометрів наблизяться до місця зустрічі обидва автомобілі разом (бажано, щоб діти крім такої відповіді - на скільки км наблизяться обидва автомобілі один до одного за 1 годину -, дали і відповідь на таке запитання: яка швидкість зближення автомобілів?). Що можна визначити, знаючи, яка відстань між містами і на скільки наблизяться за 1 годину обидва автомобілі? – через який час автомобілі зустрінуться.

Після цього складають план розв’язання задачі. Що будемо визначати у першій дії? – на скільки кілометрів наближаються один до одного автомобілі за одну годину (бажано, щоб частина дітей давала і таку відповідь: яка швидкість зближення обох автомобілів). Як це будемо робити? – додамо швидкості автомобілів. Що визначатимемо у другій дії? – через який час автомобілі зустрінуться. Як це робитимемо? – відстань між містами поділимо на швидкість зближення. Після цього записуємо розв’язання задачі, яке найкраще зробити по діях з коротким поясненням. Така форма запису розв’язання представлена у таблиці № 11.40. На наступному етапі розпочинається формування умінь учнів розв'язувати задачі цього виду. Це відбувається за допомогою системи вправ, яка представлена у підручниках. Для того, щоб усвідомити сутність такої роботи, пропонуємо студентам виконати завдання № 36 для самостійної роботи.

Таблиця № 11.40.

1) 40 + 50 = 90 (км/год) – швидкість зближення автомобілів. 2) 270 : 90 = 3 (год) Відповідь: через 3 години автомобілі зустрінуться.

ТМО навчання дітей розв’язувати задачі на рух в протилежних напрямах аналогічні до задач попереднього виду. Ознайомлення із такими задачами покажемо на прикладі такої задачі“Із одного міста одночасно в протилежних напрямках виїхали автомобіль зі швидкістю 80 км/год і мотоцикл зі швидкістю 90 км/год. Якою буде відстань між ними через 4 години?”. Для учнів, яким важко усвідомити зміст задачі без наочної опори, потрібно скласти відповідну схему, яка представлена на малюнку № 11.9. Якщо діти не можуть самостійно її скласти, то слід використати при її побудові наступну систему запитань: звідки виїхали транспортні засоби? – із одного міста. Як ми це позначимо на схемі? – прапорцем. Коли вони виїхали? – одночасно. Як вони рухалися? – у протилежних напрямках. Як це позначимо на схемі? – протилежно напрямленими стрілками. Чи з однаковою швидкістю рухалися автомобіль і мотоцикл? – ні. Як це позначити на схемі? – стрілками різної довжини. Якою була швидкість автомобіля? – 80 км/год. Як це позначити на схемі? – записати над стрілкою. Якою була швидкість мотоцикла? – 90 км/год. Як це позначити на схемі? – записати над стрілкою. По скільки годин був у дорозі кожен транспортний засіб? – по 4 години. Як позначимо на схемі відстань, яку проїхав автомобіль? – відрізком. Із скількох частин складатиметься цей відрізок? – із чотирьох. Чому із чотирьох? – бо автомобіль був у дорозі 4 год. Яку відстань показуватиме кожен із цих чотирьох відрізків? – 80 км. Скількома відрізками позначатимемо на схемі відстань, яку проїхав мотоцикліст? - чотирма. Яку відстань позначає кожен із цих відрізків? – 90 км. Аналіз цієї задачі теж потрібно проводити синтетичним способом, тобто від умови до запитання. Для того, щоб набути відповідних умінь проводити таку роботу, пропонуємо студентам виконати завдання № 37 для самостійної роботи.

80 км/год 90 км/год

І---------І---------І---------І---------І------------І------------І------------І------------І

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Малюнок 11.7.	\|	Малюнок № 11.9.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.