Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Глобалізація, як новий етап інтернаціоналізації світового господарства.

 

Сучасна економіка країн світу має тенденцію до об'єднання зусиль задля створення сприятливих умов зростання виробницт­ва та розв'язання соціальних проблем. Процес інтеґрації — не да­нина якійсь моді, а необхідність, позаяк національні інтереси задо­вольняти лише власними зусиллями практично неспроможна жод­на країна, навіть високорозвинута. Власне високорозвинуті краї­ни стали такими завдяки активізації зовнішньої торгівлі, міжна­родної співпраці в подоланні політичних, правових, економічних бар'єрів задля зближення позицій щодо економічної інтеґрації.

Кожна країна розвивається на основі своїх національних тра­дицій, конституції, підконституційних законів, системи державо­творення господарювання, спеціялізації виробництва і намагається захищати та зберігати свою національну самобутність. Процес же інтеґрації потребує визнання окремими країнами, що мають намір до економічного об'єднання, спільних вартостей, на основі яких можливе таке об'єднання. Це означає, що економічна інтеґрація повинна будуватися на основі визнаних країнами-учасницями об'єднувальних принципів.

Що стосується принципів міжнародної економічної інтеграції, то вони мають насамперед визначати загальнолюдські вартості, які є прийнятними для кож­ної країни-учасниці інтеграційної групи. Це означає, що кожна з учасниць має визнавати і запроваджувати загальнолюдські вартості насамперед у своїй країні і тим паче в міжнародних відносинах. Принципів, які спільні для усіх учасників інтеґрації, є досить багато. Вони стосуються найважливіших аспектів життєдіяльності країни загалом. Ці принципи можна звести в декілька груп:

-свобода людини:забезпечення природних прав людини на житло, освіту, професію, підприємництво, переміщення та багато інших прав, що дають можливість людині пізнавати світ, себе, братиучасть у тих видах діяльності, які їй до вподоби та приносять потреби, необхідні для життя;

- розбудова правової держави:власне правова держава має забезпечити реалізацію людиною її природних прав і свобод; сут­ність правової держави зводиться до створення конституції та то конституційних законів країни, які не регламентують (визна­чають) поведінку людини (що можна робити, а чого не можна), не заміщають природні права і свободи людини у тому числі право по освіту, праці, свободу слова, вираження своїх політичних, ідеологічних, релігійних переконань тощо;

-створення вільної економічної системи:це вельми важливий принцип міжнародної економічної інтеграції, позаяк він передбачає вільний рух товарів, праці, капіталів між країнами; його основ­ин ми характеристиками є:

- економічна свобода людини-виробника і людини-споживача, тобто кожен обирає вид діяльності та де і на що ви­трачати свої доходи;

- пріоритет приватної власності на капітал і результати ви­робництва;

- приватна власність визначає економічні інте­реси власника і є рушійної силою ділової активності, про­дуктивного та ефективного виробництва загалом;

- звуження вертикальної (директивної) системи управління аж до її ліквідації та поширення горизонтальної економіч­ної політики задля активізації ділових відносин між вла­сниками, виробниками, банками, торговельними органі­заціями та іншими рівноправними суб'єктами господарю­вання;

- лібералізація руху товарів, праці й капіталу.

Досвід розвинутих інтеграційних груп показує, що реалізація цих принципів приводить до відносного вирівнювання рівнів еко­номічного розвитку тих країн-учасниць, які відзначалися невисо­ким рівнем розвитку. Очевидно, що інтеграція на рівнопартнерських засадах має позитивний вплив на розвиток країн-учасниць.

Проблеми інтеграції України у світову економіку стосуються дотримання практично всіх трьох груп названих принципів. Сьогоднішня Україна проходить етап подолання стереотипів розбудови економічної си­стеми, які сформувалися у період так званого соціалістичного го­сподарювання, нав'язаною імперською політикою та ідеологією Москви. Вона й сьогодні намагається утримувати Україну в орбіті свого впливу.

Стає очевидним, що Україні насамперед треба позбутися сте­реотипів колоніального минулого і формувати стереотипи мислення людей вільного суспільства.

Для України життєво важливо:

> створення демократичної правової держави, яка обстоюва­ла б національні інтереси народу, забезпечувала захист прав своїх громадян, здійснювала передбачувану, виважену внутрішню і зов­нішню політику;

> формування ринкової економічної системи, в якій домінувала б приватна власність на капітал і створюваний продукт, діяли б механізм ринкового регулювання виробництва, розподілу і спожи­вання національного продукту, надійна система соціального за­хисту тих, хто його потребує;

> сприйняття Україною вартостей політичної демократії і соціального розвитку провідних європейських країн і країн світу, політичне й економічне зближення з ними через інтеграцію в євро­пейські структури, Світову Організацію Торгівлі (СОТ) тощо;

> збереження і розвиток рівноправних партнерських економіч­них і торговельних відносин із країнами СНД і країнами, що розви­ваються;

> національно-громадянське суспільство з розвинутою політич­ною демократією і соціально орієнтованою ринковою економі­кою — державно-організована нація, для якої пріоритетними є на­ціональні та загальнолюдські вартості у сфері державотворення (правова держава), економічної свободи людини, розвитку націо­нальних і культурних надбань представниками різних етнічних груп. Суто громадянського суспільства не існує, позаяк жодна країна не має громадянської конституції, а має державну (націо­нальну) конституцію за ознаками титульної нації, тому суспіль­ство цієї країни є національно-громадянським.

Для України, як і будь-якої іншої країни з перехідною економікою, входження у світове господарство є одним з найважливіших завдань. Його реалізація потребує повноцінної участі держави в міжнародних економічних організаціях. Практика показує, що міжнародні організації можуть надати Україні ефективну допомогу в перебудові економіки на ринковий тип. На сьогодні Україна є членом багатьох міжнарод­них фінансових організацій:

- Міжнародного валютного фонду (МВФ), до якого Україна вступила у квітні 1992 р.;

- Світового Банку Реконструкції та Розвитку, ресурсами яко­го користується Україна;

- Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, з яким до­сить успішно співпрацюють українські банки та підприємства.

Україні вкрай важ­ливо інтегруватися у систему міжнародної торгівлі. Наймаштабнішою є Світова Організації Торгівлі (СОТ), або ВТО (Всесвітня Торго­вельна Організація). Україна подала заявку про вступ до цієї органі­зації. Треба зазначити, що знайдено порозуміння у цьому питанні між політичними силами в парламенті та уряді України. На поча­ток 2008 року Україна стала членом цієї торговельної системи.

Створення інтеграційних об'єднань є одним із засобів розв'язання господарських проблем, який дає змогу колективними зу­силлями прискорити соціально-економічний розвиток, підвищити рівень життя населення.

Україна здійснює заходи, спрямовані на зближення з Європей­ським Союзом. У квітні 2003 р. її офіційно запросили на саміт країн ЄС, що відбувся в Афінах, на якому було підписано угоди про членство в ЄС з травня 2004 р. ще з десятьма країнами: Польщею, Угорщиною, Чехією, Словаччиною, Литвою, Латвією, Естонією, Кіпром і Мальтою, а трохи пізніше з Болгарією та Румунією. Усі вони стали членами Європейського Союзу.

 


Читайте також:

  1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  2. Багатомірність системи світового господарства
  3. Бюджет домогосподарства.
  4. Бюджет домогосподарства.
  5. Бюджетне фінансування житлового господарства.
  6. Види додаткових послуг ресторанного господарства.
  7. Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
  8. Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
  9. Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
  10. Використання фінансів в умовах ринкового господарства. Фінансове забезпечення процесу відтворення.
  11. Віртуальна корпорація” як новий спосіб організації партнерства у веденні бізнесу
  12. Водний баланс Світового океану




Переглядів: 766

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
План лекції | Міжнародні економічні організації та їх роль у вирішенні проблем національних економік.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.041 сек.