• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ризик в абсолютному виразі.

В абсолютному виразі ризик може визначатися сподіваною величиною можливих збитків, якщо збитки піддаються такому вимірові. Використовують також середньоквадратичне відхилення як міру ризику.

На практиці часто обмежуються спрощеними підходами, оцінюючі ризик на базі одного чи кількох головних показників (критеріїв), параметрів, що являють собою найбільш важливі узагальнені характеристики у даній конкретній ситуації. Так, існує досить проста методика визначення коефіцієнта ризику щодо короткотермінового прогнозу.

Якщо ймовірність достовірності прогнозу складає „р”, то ймовірність того, що він не справдиться, становить ( 1 - р). Відповідно коефіцієнт ризику складає (1 - р). Якщо р = 95%, то коефіцієнт ризику дорівнює 5 %.

В абсолютному вимірі ступінь (міра) ризику (міра очікуваної невдачі під час досягнення мети) може визначатися як добуток (імовірності невдачі (небажаних наслідків) на величину цих небажаних наслідків (збитки, платежі тощо), котрі мають місце в цьому випадку

W = p_н × x.

де W – величина ризику;

р_н – імовірність небажаних наслідків;

х – величина цих наслідків.

У ряді випадків, зокрема в страхуванні, величину (ступінь) ризику визначають як ймовірність настання небажаних наслідків.

W = р_н.

Імовірність „р_н” здостатнім ступенем точності обчислюється на базі статистичних даних.

Щоб кількісно визначити ризик, необхідно знати усі можливі наслідки окремої події та ймовірності цих подій.

Сподіване значення (математичне сподівання), що пов'язане з невизначеною ситуацією, є середньозваженим усіх можливих результатів, де ймовірність кожного із них використовується як частота або питома вага відповідного значення. Сподіване значення вимірює результат (ризик), котрий ми очікуємо у середньому.

Формула для обчислення математичного сподівання має вид:

m = M (x) =

де х_i – значення випадкової величини i = 1, 2, …;

р_i – відповідно ймовірності.

Якщо випадкова величина «х» безперервна, то формула математичного сподівання має вигляд

або

де – щільність ймовірності.

При вимірюванні економічного ризику в літературі широко використовується дисперсійний підхід.

Дисперсією випадкової величини «Х», яку позначають σ²(υ),називається математичним очікуванням квадрата відхилення випадкової величини «Х» від математичного очікування М(х). Дисперсія характеризує розсіювання випадкової величини щодо М(х).

Для дисперсії випадкової величини «Х»

Для дискретної випадкової величини «Х»

Для безперервної величини «Х» або

Средньоквадратичним відхиленням випадкової величини називається величина σ(υ):

Корінь береться арифметичний, тобто додатній.

Читайте також:

1. III. РИЗИК ТА ПРИБУТКОВІ СТАВКИ
2. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
3. Алгоритм розрахунку ризиків за загрозою відмова в обслуговуванні
4. Аналiз ризику методами iмiтацiйного моделювання
5. Аналіз внутрішніх ризиків
6. Аналіз втрат від маркетингового ризику
7. Аналіз ефективності системи антиризикованих заходів
8. Аналіз зовнішніх ризиків
9. Аналіз кредитного ризику банку
10. Аналіз невизначеності і ризику
11. Аналіз проектних ризиків.
12. Аналіз професійного та виробничого ризиків

Переглядів: 1190