У відносному виразі ризик визначається як величина можливих збитків, що віднесена до деякої бази, за яку найзручніше приймати або майно підприємця, або загальні витрати ресурсів на даний вид підприємницької діяльності, або ж сподіваний доход (прибуток) від даного підприємництва.
Стосовно підприємства (корпорації) за базу визначення ступеня (відносного) ризику беруть вартість основних фондів та оборотних засобів або намічувані сумарні затрати на даний вид ризикованої діяльності, маючи на увазі як поточні затрати, так і капіталовкладення чи розрахунковий дохід.
Якщо під ризиком розуміти ризик банкрутства, то він визначається не лише коливанням курсу цінних паперів, але й власним (наявним) капіталом. Співвідношення максимально можливого обсягу збитків та обсягу власних фінансових ресурсів інвестора є мірою (оцінкою) ризику, що веде до банкрутства. Ризик вимірюється за допомогою коефіцієнта
W = x / K,
де W – коефіцієнт ризику;
х – максимально можливий обсяг збитків, грн.;
К – обсяг власних фінансових ресурсів з урахуванням точно відомих надходжень, грн.
У формулі за міру ризику взята відносна величина, відношення можливих збитків до певної бази – обсягу власних ресурсів. За базу можна брати також або майновий стан інвестора (підприємства), або загальні затрати на певний вид діяльності, або ж сподіваний доход (ефективність) тощо.
У відносному виразі ризик також вимірюють за допомогою коефіцієнта варіації, тобто співвідношення середньоквадратичних відхилень доходів, поділених на відповідні величини сподіваних доходів.