Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Сутність управління портфелем цінних паперів.

Сформулюємо загальне правило для інвестора, який має можливість розподілу засобів між декількома активами.

Необхідно прагнути розподілити вкладення між різними видами активів, я власне такими, що показали за минулі роки, по-перше, різну щільність зв'язку (кореляцію) з загальноринковими цінами (індексами) і, по-друге, протилежну фазу коливань норми прибутку між собою (цін) всередині портфеля. З таким портфелем цінних паперів ризик несподіваних (імо­вірних) збитків буде мінімальним. Але при цьому питання щодо одержання максимально можливих прибутків залишається від­критим. Для цього необхідно або застосування теорії корисності, або багатокритеріальний підхід.

Управління портфелем цінних паперів — це планування, аналіз і регулювання структури портфеля, діяльність по його формуванню та підтримці з метою досягнення поставлених цілей при збереженні необхідного рівня його ризику та мінімізації затрат, що пов'язані з ним.

Основні цілі інвестування в цінні папери в класичному аналізі:

§ одержання прибутку;

§ збереження капіталу;

§ забезпечення приросту капіталу (на базі зростання курсової вартості цінних паперів).

Цілі ці можуть бути, в певній мірі, альтернативними (супе­речити одна одній) та відповідати різним типам портфелів цінних паперів. Наприклад, якщо метою є одержання відсотка, то пріори­тет віддається «агресивним» портфелям, що складаються з низько-ліквідних та високоризикованих цінних паперів молодих компаній, що здатні, якщо цьому сприятимуть обставини, принести високі відсотки. І навпаки, якщо найважливішим для інвестора (менеджера) є забезпечення збереження і приріст капіталу, то в портфель будуть залучені цінні папери, що мають більшу ліквідність, які випущені відомими фірмами та державою, з невели­кими ризиками й заздалегідь очікуваними ceредніми, хоч й невеликими відсотковими виплатами.

За умов сучасного економічного стану в Україні, що характеризується дефіцитною інфляційною економікою зі спадаючим обсягом виробництва, процесом зміни структури власності, який поглиблюється, система цілей портфеля може бути іншою.

Ця система може включати:

§ збереження та приріст капіталу (по відношенню до цінних паперів зі зростаючою курсовою вартістю);

§ придбання цінних паперів, котрі за умов обертання можуть замінити готівку;

§ доступ через придбання цінних паперів до дефіцитної про­дукції (сировини) та послуг майнових та немайнових справ;

§ розширення сфери впливу та перерозподіл власності, ство­рення холдингових та ланцюгових структур;

§ спекулятивну гру на коливаннях курсів за умов нестабіль­ного, ненасиченого ринку цінних паперів;

§ похідні цілі (зондування ринку, страхування від надлишкових ринків тощо).

Ліквідність цінних naneрiврозглядають з двох позицій:

§ здатність швидкого перетворення всього портфеля цінних паперів чи його частки у грошові кошти (з певними, невеликими затратами на реалізацію та за відсутності значних збитків у курсовій вартості);

§ здатність своєчасно погасити зобов'язання перед кредито­рами, повернення позичених у них грошей, за рахунок яких був сформований портфель цінних паперів (його частка).

У цьому випадку на перший план висувається завдання щодо відпо­відності термінів залучення джерел, з одного боку, та сфор­мованих за їх рахунок вкладень, з іншого.

Ризик портфеля — це міра (ступінь) можливості того, що настануть обставини, за яких інвестор може понести збитки, спричинені інвестиціями в портфель цінних паперів, а також операціями по залученню ресурсів до формування портфеля.

Портфельний ризик — агреговане поняття, що, у свою чергу, включає багато видів конкретних ризиків: ліквідності, кредит­ний, капітальний, селекції тощо.

Кінцевою метою найтиповішого управління портфелем є прибутковість, тобто перевищення доходів від інвестицій в цінні папери над затратами на залучення грошових ресурсів, необ­хідних для цих вкладень, за умов забезпечення певного ступеня ліквідності та ризику портфеля.


Читайте також:

  1. ERP і управління можливостями бізнесу
  2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  4. ISO9000. Як працює система управління якістю
  5. Oracle Управління преміальними
  6. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
  7. А. Видання прав актів управління
  8. Автоматизація управління діяльністю готелю
  9. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  10. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
  11. Автоматизовані станції управління насосними станціями водопостачання першого, другого і третього підйомів
  12. Агресивне керування портфелем акцій




Переглядів: 722

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сутність диверсифікації портфеля цінних паперів. | Норма прибутку цінних паперів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.