Нормальна конічна рівнопроміжна по меридіанах проекція

Застосовується для побудови карт окремих країн, що виникли на місці колишнього Союзу РСР. У них меридіани – пучок прямих, що розходяться із однієї точки, яка є спільним центром паралелей, останні – дуги концентричних кіл. Будується на січному конусі. Дві січні (стандартні) паралелі вибираються із розрахунку, щоб вони були розміщені між середньою паралеллю і верхньою та нижньою рамками карти. Вони ж і будуть лініями нульових спотворень всіх видів. Спотворення відсутні також на всіх меридіанах (рівнопроміжна по меридіанах). У середньому поясі між ЛНС спостерення довжин по паралелях, кутів і форм будуть зовсім незначними, на північ від північної і на південь від південної ЛНС вони будуть зростати швидше, але не виходитимуть за 3% і 3°. В цій проекції будуються і карти України.

Для країн далекого зарубіжжя застосовується нормальна конічна рівнокутна проекція. Спотворення довжин і площ у ній незначні.

Карта світу масштабу 1:2 500 000 є довідковою, багатоаркушевою. Поверхня Землі розідлена на 6 зон. Дві зони – полярні, обмежені паралелями ±60°, побудовані в нормальнійазимутальнійрівнопроміжнійпомеридіанахпроекції із головною (січною) паралеллю ±76°, в якій масштаб по меридіанах дорівнює 0,99, максимальні спостворення на паралелі ±60° (рамка), довжин – +3,7%, площ –+2,6%, кутів – w=2,6°. Всі інші зони побудовані в нормальних конічних рівнопроміжних по меридіанах проекціях. Перший пояс між паралелями ±24° і ±60° із головними (січними) паралелями ±32° і ±64°. Максимальні спотворення на широтах ±24° і ±48° (довжин і площ – +4% і -3,9%, кутів – 2,3° і 2,2°). Другий пояс в кожній півкулі обмежений екватором і паралелями ±24°. Широти головних (січних) паралелей ±4° і ±21°, максимальні спостворення довжин і площ не більше 1%, кутів – менше 0,7°.

Проекція карти світу масштабу 1:1 000 000 побудована в нормальній азимутальній рівнопроміжній по меридіанах проекції, яка застосовується як багатогранна. Кожен аркуш має розміри 4° по широті та 6° по довготі. В межах аркуша спотворення довжин не перевищують 0,1%, площ – 0,15%, кутів – 5¢.

Для топографічних карт в Україні застосовується поперечна циліндрична рівнокутна проекція Гаусса-Крюгера. Максимальні спостворення в шестиградусній зоні будуть на екваторі на краю зони і складають:довжин –+0,14%, площ – +0,27%.

В західних країнах для побудови топографічних карт застосовується універсальна поперечна циліндрична проекція Меркатора (UTM). Її основна відмінність від проекції Гаусса-Крюгера полягає в тому, що масштаб довжин вздовж середньго (осьового) меридіана не 1.0, а 0,9996. Отримують проекцію шляхом подвійного проектування еліпсоїда на кулю, а кулю – на на площину в поперечній проекції Меркатора.

Розпізнавання картографічних проекцій

Розпізнавання картографічних проекцій – встановлення її назви чи приналежності до певної групи чи класу. Для того, щоб знати характер спостворень та їх розподіл в межах потрібної карти, необхідно виявити, в якій проекції карта побудована.

Для розпізнавання картографічних проекцій використовують такі основні типи ознак:

1) який вид (форму) мають на карті паралелі та меридіани та під яким кутом вони перетинаються;

2) як співвідносяться довжини дуг меридіанів між сусудніми паралелями чи довжини дуг паралелей (в тому числі й екватора) в різних частинах карти.

Розпізнавання проекцій за цими чи іншими ознаками можливе лише для карт великого територіального охоплення.

За видом (формою) меридіанів і паралелей легко розпізнати клас ряду проекцій. Якщо меридіани на карті зображаються рівновідділеними паралельними прямими, а паралелі – до них перпендикулярними лініями, то карта побудована в нормальній циліндричній проекції. Якщо паралелі зображені паралельними прямими, середній меридіан – до них перпендикулярний, а решта меридіанів – кривими, то карта побудована в псевдоциліндричній проекції.

Інколи можна встановити, що дана проекція не відноситься до групи рівновеликих чи рівнокутних проекцій. Якщо фігури, утворені сусідніми паралелями і меридіанами, не рівні за площею, то проекція не є рівновеликою. Якщо меридіани і паралелі хоча би в деяких місцях карти перетинаються не під прямим кутом, проекція не відноситься до рівнокутних. Однак, навіть, якщо меридіани й паралелі й перетинаються під прямим кутом, вона не обов’язково є рівнокутною.

Для визначення більшості картографічних проекцій, які застосовуються для побудови карт в Україні, – карт світу, півкуль, материків, частин світу, океанів, окремих півкуль, країн чи їх частин – є спеціальні таблиці.

Рекомендації щодо визначення (розпізнавання) проекцій:

1) щоб встановити, чи є паралелі чи меридіани дугою кола, слід накласти на карту прозору кальку і намітити на ній три точки чи риски. Якщо при рузі вздовж ліній точки (риски) перебуватимуть на цій лінії, то вона є дугою.

2. При порівнянні довжини дуг меридіанів, їх можна замінити хордами, користуючись при цьому цирулем-вимірювачем.

3. Середній меридіан не завжди знаходиться посередині карти. Однак, його легко знайти між двома меридіанами, випуклими в протилежні боки.

Література основна:

1. Божок А.П., Осауленко Л.Є., Пастух В.В. Картографія. Підручник. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – Стор. 40-59.

2. Картография с основами топографии Учебник для студентов естеств.-геогр. фак. пед. ин-тов. Под ред А.В. Гедымина. Ч. 2. Мелкомасштабная географическая карта. Школьные географические произведения. – М.: Просвещение, 1973. – Стор. 43-88.

3. Картография з основами топографии: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. ”География“ / Г.Ю. Грюнберг, Н.А. Лапкина, Н.В. Малахов, Е.С. Фельдман; Под ред. Г.Ю. Грюнберга. – М.: Просвещение, 1991. – Стор. 157-184.

4. Салищев К.А. Картоведение. 2-е изд. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – Стор. 24-40.

5. Салищев К.А. Картография: Учебник для географических специальностей ун-тов. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1982. – Стор. 30-36.

6. Справочник по картографии / А.М. Берлянт, А.В. Гедымин, Ю.Г. Кельнер и др. – М.: Недра, 1988. – Стор. 60-111.

Література додаткова: Гедымин А.В. Картографические проекции советских школьных карт. – М.: Просвещение, 1984. – Стор. 29-64.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація картографічних проекцій	\|	Класифікація географічних карт

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.043 сек.