Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Нормальна конічна рівнопроміжна по меридіанах проекція

Застосовується для побудови карт окремих країн, що виникли на місці колишнього Союзу РСР. У них меридіани – пучок прямих, що розходяться із однієї точки, яка є спільним центром паралелей, останні – дуги концентричних кіл. Будується на січному конусі. Дві січні (стандартні) паралелі вибираються із розрахунку, щоб вони були розміщені між середньою паралеллю і верхньою та нижньою рамками карти. Вони ж і будуть лініями нульових спотворень всіх видів. Спотворення відсутні також на всіх меридіанах (рівнопроміжна по меридіанах). У середньому поясі між ЛНС спостерення довжин по паралелях, кутів і форм будуть зовсім незначними, на північ від північної і на південь від південної ЛНС вони будуть зростати швидше, але не виходитимуть за 3% і 3°. В цій проекції будуються і карти України.

Для країн далекого зарубіжжя застосовується нормальна конічна рівнокутна проекція. Спотворення довжин і площ у ній незначні.

Карта світу масштабу 1:2 500 000 є довідковою, багатоаркушевою. Поверхня Землі розідлена на 6 зон. Дві зони – полярні, обмежені паралелями ±60°, побудовані в нормальнійазимутальнійрівнопроміжнійпомеридіанахпроекції із головною (січною) паралеллю ±76°, в якій масштаб по меридіанах дорівнює 0,99, максимальні спостворення на паралелі ±60° (рамка), довжин – +3,7%, площ –+2,6%, кутів – w=2,6°. Всі інші зони побудовані в нормальних конічних рівнопроміжних по меридіанах проекціях. Перший пояс між паралелями ±24° і ±60° із головними (січними) паралелями ±32° і ±64°. Максимальні спотворення на широтах ±24° і ±48° (довжин і площ – +4% і -3,9%, кутів – 2,3° і 2,2°). Другий пояс в кожній півкулі обмежений екватором і паралелями ±24°. Широти головних (січних) паралелей ±4° і ±21°, максимальні спостворення довжин і площ не більше 1%, кутів – менше 0,7°.

Проекція карти світу масштабу 1:1 000 000 побудована в нормальній азимутальній рівнопроміжній по меридіанах проекції, яка застосовується як багатогранна. Кожен аркуш має розміри 4° по широті та 6° по довготі. В межах аркуша спотворення довжин не перевищують 0,1%, площ – 0,15%, кутів – 5¢.

Для топографічних карт в Україні застосовується поперечна циліндрична рівнокутна проекція Гаусса-Крюгера. Максимальні спостворення в шестиградусній зоні будуть на екваторі на краю зони і складають:довжин –+0,14%, площ – +0,27%.

В західних країнах для побудови топографічних карт застосовується універсальна поперечна циліндрична проекція Меркатора (UTM). Її основна відмінність від проекції Гаусса-Крюгера полягає в тому, що масштаб довжин вздовж середньго (осьового) меридіана не 1.0, а 0,9996. Отримують проекцію шляхом подвійного проектування еліпсоїда на кулю, а кулю – на на площину в поперечній проекції Меркатора.

Розпізнавання картографічних проекцій

Розпізнавання картографічних проекцій – встановлення її назви чи приналежності до певної групи чи класу. Для того, щоб знати характер спостворень та їх розподіл в межах потрібної карти, необхідно виявити, в якій проекції карта побудована.

Для розпізнавання картографічних проекцій використовують такі основні типи ознак:

1) який вид (форму) мають на карті паралелі та меридіани та під яким кутом вони перетинаються;

2) як співвідносяться довжини дуг меридіанів між сусудніми паралелями чи довжини дуг паралелей (в тому числі й екватора) в різних частинах карти.

Розпізнавання проекцій за цими чи іншими ознаками можливе лише для карт великого територіального охоплення.

За видом (формою) меридіанів і паралелей легко розпізнати клас ряду проекцій. Якщо меридіани на карті зображаються рівновідділеними паралельними прямими, а паралелі – до них перпендикулярними лініями, то карта побудована в нормальній циліндричній проекції. Якщо паралелі зображені паралельними прямими, середній меридіан – до них перпендикулярний, а решта меридіанів – кривими, то карта побудована в псевдоциліндричній проекції.

Інколи можна встановити, що дана проекція не відноситься до групи рівновеликих чи рівнокутних проекцій. Якщо фігури, утворені сусідніми паралелями і меридіанами, не рівні за площею, то проекція не є рівновеликою. Якщо меридіани і паралелі хоча би в деяких місцях карти перетинаються не під прямим кутом, проекція не відноситься до рівнокутних. Однак, навіть, якщо меридіани й паралелі й перетинаються під прямим кутом, вона не обов’язково є рівнокутною.

Для визначення більшості картографічних проекцій, які застосовуються для побудови карт в Україні, – карт світу, півкуль, материків, частин світу, океанів, окремих півкуль, країн чи їх частин – є спеціальні таблиці.

Рекомендації щодо визначення (розпізнавання) проекцій:

1) щоб встановити, чи є паралелі чи меридіани дугою кола, слід накласти на карту прозору кальку і намітити на ній три точки чи риски. Якщо при рузі вздовж ліній точки (риски) перебуватимуть на цій лінії, то вона є дугою.

2. При порівнянні довжини дуг меридіанів, їх можна замінити хордами, користуючись при цьому цирулем-вимірювачем.

3. Середній меридіан не завжди знаходиться посередині карти. Однак, його легко знайти між двома меридіанами, випуклими в протилежні боки.

Література основна:

1. Божок А.П., Осауленко Л.Є., Пастух В.В. Картографія. Підручник. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – Стор. 40-59.

2. Картография с основами топографии Учебник для студентов естеств.-геогр. фак. пед. ин-тов. Под ред А.В. Гедымина. Ч. 2. Мелкомасштабная географическая карта. Школьные географические произведения. – М.: Просвещение, 1973. – Стор. 43-88.

3. Картография з основами топографии: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. ”География“ / Г.Ю. Грюнберг, Н.А. Лапкина, Н.В. Малахов, Е.С. Фельдман; Под ред. Г.Ю. Грюнберга. – М.: Просвещение, 1991. – Стор. 157-184.

4. Салищев К.А. Картоведение. 2-е изд. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – Стор. 24-40.

5. Салищев К.А. Картография: Учебник для географических специальностей ун-тов. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1982. – Стор. 30-36.

6. Справочник по картографии / А.М. Берлянт, А.В. Гедымин, Ю.Г. Кельнер и др. – М.: Недра, 1988. – Стор. 60-111.

Література додаткова: Гедымин А.В. Картографические проекции советских школьных карт. – М.: Просвещение, 1984. – Стор. 29-64.


Читайте також:

  1. V Ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, зворотна реакція та їх комплекси.
  2. А-нормальна, Б-Х-подібна, В-О-подібна.
  3. Геодезична основа, масштаб і картографічна проекція складають математичну основу карти.
  4. Доход и прибыль фирмы. Общий, средний и предельный доход. Нормальная прибыль. Экономическая и бухгалтерская прибыль.
  5. Картографічна проекція вітчизняних топографічних карт. Система плоских прямокутних координат на топографічній карті
  6. Конічна зубчаста передача
  7. Конічна зубчаста передача
  8. Коса азимутальна рівновелика проекція Ламберта
  9. Мал. 10. Нормальна постава.
  10. Нормальна циліндрична прямокутна проекція на січному циліндрі
  11. Поліконічна довільна проекція ЦНДІГАіК, вар. БСЭ




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Класифікація картографічних проекцій | Класифікація географічних карт

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.