ПОЖИВНА ЦІННІСТЬ ДЕЯКИХ ВИДІВ КОРМІВ У СЕРЕДНЬОМУ

Види кормів	Вміст в одному кілограмі корму
сухої речовини, кг	кормових одиниць	перетравного протеїну, г	кальцію, г	фосфору, г	каротину, мг
Трава суходільного луку	0,28	0,22		3,2	0,7
Сіно лучне середнє	0,85	0,42		6,0	2,1
Сінаж конюшини	0,46	0,35		7,5	1,0
Силос кукурудзи	0,26	0,20		1,5	0,5
Овес	0,87	1,0		1,4	3,3
Молоко 3,5% жирності	0,12	0,34		1,2	1,0	2,0

Таблиці поживності використовуються для визначення загального обсягу кормів у кормових одиницях і перетравному протеїні, а також забезпеченості кормів основними поживними речовинами.

Кормові одиниці обліковуються у вагових одиницях (кг, ц, т).

Загальний обсяг кормів у кормових одиницях () визначається за формулою: ,

де — обсяг окремих видів кормів у фізичній масі, — коефіцієнт переведення окремих видів кормів у кормові одиниці.

У статистиці рівень розвитку польового кормовиробництва характеризується такими показниками, як розмір посівних площ, валовий збір і врожайність кормових культур.

До загального розміру площі кормових угідь включаються природні угіддя, посіви кормових культур, а також площа зернофуражних культур, картоплі та інших сільськогосподарських культур комплексного використання, кормова площа яких визначається пропорційно кількості продукції, спожитої у тваринництві. Сінокоси та пасовища включають у кормову площу в розмірі фактично зібраної площі. Частина кормів може бути одержана з площ таких угідь, як перелоги, посіви в міжряддях садів, ділянки в лісах, чагарниках, на болотах тощо. Ці ділянки в кормову площу не включаються, обліковується лише маса заготовлених на них кормів.

Показники валового збору і врожайності польових кормових культур формуються в основному так само, як і показники валового збору і врожайності зернових культур, картоплі тощо. Відмінність полягає у багатократному обліку використання посівної площі по деяких культурах.

Відзначимо, що особливістю статистики валового збору і врожайності кормових культур є те, що в порівнянних цілях для них розраховується показник валового збору і врожайності в перерахуванні на кормові одиниці і кормопротеїнові одиниці. В останньому випадку фізичний обсяг множать на кормову поживність
у кормових одиницях з поправкою на протеїнову цінність.

По природних сінокосах корінного поліпшення і культурних пасовищах збір урожаю у статистичній практиці вивчають за характером використання продукції — на сіно, зелений корм, сінаж, силос, трав’яне борошно та для одержання гранул і брикетів (вага зеленої маси).

Для узагальнюючої оцінки роботи сільськогосподарських підприємств по виробництву кормів визначаються такі показники:

1. Показник виходу кормів у кормових одиницях і в перетравному протеїні з 1 або 100 га сільськогосподарських угідь, рівень якого залежить від питомої ваги кормових угідь у загальній площі сільськогосподарських угідь. У свою чергу, середній рівень продуктивності кормових угідь зумовлений не тільки рівнем продуктивності кожної кормової культури, але й їх структурою, збільшення питомої ваги врожайніших культур підвищує середню продуктивність кормових угідь.

2. Загальний обсяг заготовлених кормів у кормових одиницях і перетравному протеїні.

3. Обсяг заготовлених кормів у кормових одиницях і перетравному протеїні з розрахунку на одну умовну голову худоби. По силосу розраховують його заготівлю на одну корову.

4. Заготівля сіна природних сінокосів на одну голову худоби.

5. Щільність умовного поголів’я худоби на одиницю кормової площі і зворотний показник — площа кормових угідь, що припадає на одну умовну голову худоби.

6. Відсоток усієї кормової площі в загальній площі сільськогосподарських угідь.

7. Відсоток площі кормових культур у площі ріллі.

8. Відсоток посівів кормових культур у загальній посівній площі.

У статистиці наявність кормів обліковується на певну дату. Звичайно за такі дати приймають початок року і початок місяця.
У зв’язку з різницею джерел надходження кормів (врожай минулого і звітного років) і для правильності аналізу забезпеченості кормами тварин важливо виділити три періоди: стійловий на початку календарного року, що забезпечується кормами минулого року; пасовищний, що вимагає підгодівлі тварин за рахунок врожаю звітного року; стійловий період другої половини календарного року, що забезпечується врожаєм звітного року. Водночас наприкінці року має залишитися достатня кількість кормів для першого стійлового періоду наступного року. Тому в поточній звітності, зокрема у статистичному звіті місячної періодичності за формою № 24-сг «Звіт про стан тваринництва» наявність кормів у кормових одиницях за показниками — всього кормів, в тому числі концентрованих і з них купованих, фіксується станом на 1 жовтня, 1 листопада, 1 грудня, 1 січня, 1 лютого, 1 березня, 1 квітня, 1 травня і 1 червня. Як узагальнюючий показник обсягу наявних кормів використовується показник їх обсягу у розрахунку на умовну голову.

По групах однорідних культур (зернових, овочевих та ін.) визначається середня зважена врожайність, так звана врожайність зі «строкатого» гектара. Вона визначається за формулою середньої арифметичної зваженої:

, або ,

де і — площа посіву і врожайність окремих культур, а — частка посіву окремих культур у загальній площі їх посіву;

За формулою середньої арифметичної зваженої визначається також середня врожайність по групі кормових культур з тією лише різницею, що врожайність по окремих культурах перераховується у кормові одиниці, тобто множиться на коефіцієнт переведення в кормові одиниці.

Формула середньої арифметичної зваженої застосовується і при визначенні середньої врожайності по бригадах, відділеннях, господарствах, районах та інших виробничих і територіальних утвореннях, що мають різні розміри посівних площ.

По групах різнорідних культур (технічні), а також по всіх культурах, разом узятих, визначається середній вихід продукції з 1 га посіву в грошовому виразі за формулою, аналогічною формулі середньої врожайності:

де і — відповідно площі і частки посівів окремих культур або їх груп у загальній площі; — вихід продукції з 1 га посіву окремих культур або їх груп у грошовому виразі (дорівнює врожайності , помноженій на ціну одиниці продукції).

Аналогічним способом визначається також вихід продукції рільництва та овочівництва на 1 га ріллі, рослинництва — на 1 га сільськогосподарських угідь, при цьому і характеризують частку і продуктивність окремих видів сільськогосподарських угідь у загальній площі.

У зарубіжній та міжнародній статистиці вживаються дещо інші показники врожаю і врожайності. Програмою Всесвітніх сільськогосподарських переписів, які проводяться під егідою ООН, передбачається одержання даних про зібраний урожай відповідно до окремої стадії його обробки. Природне сушіння як обробка не розглядається. Врожай враховується за характером його використання.

У системі національних рахунків ООН у валовий збір не включаються сільськогосподарські культури на корені. Не обліковуються валові збори культур, що збираються і використовуються з метою проміжного споживання в цьому ж господарстві за той самий звітний період, зокрема кормові культури.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Показники врожаю і врожайності	\|	Економіко-статистичний аналіз валового збору і врожайності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.