Сучасна організація статистичного спостереження тваринництва в Україні

Показники щільності тварин і виробництва продукції тваринництва

При аналізі стану тваринництва та його продуктивності важливе значення мають показники щільності тварин за їх видами і виробництва продукції тваринництва на 100 га сільськогосподарських угідь і на душу населення. Такі показники характеризують рівень динаміки тваринництва, ступінь використання земельних угідь для його розвитку.

Показники щільності тварин обчислюють діленням кількості наявних на кінець року певного виду тварин на площу сільськогосподарських угідь на початок року і множенням знайдених величин на 100. Для великої рогатої худоби, овець і кіз показник щільності визначають на 100 га сільськогосподарських угідь; для свиней — на 100 га ріллі; для птиці — на 100 га посіву зернових культур. При цьому посівна площа зернових культур приймається під урожай попереднього року. Для розрахунку показника щільності птиці її переводять в умовне поголів’я. При цьому молодняк птиці не враховують: курей — віком до 5 місяців, качок — до 3, гусей та індиків — до 6 місяців.

При обчисленні показників щільності тварин на душу населення всі види тварин переводять в умовне поголів’я за вартісними коефіцієнтами і ділять на середньорічну чисельність населення, що має худобу і птицю.

Аналогічно обчислюються і показники виробництва продукції тваринництва на 100 га сільськогосподарських угідь і душу населення. При цьому на 100 га сільськогосподарських угідь визначаються такі показники: 1) вирощено худоби і птиці в живій масі; реалізовано на забій худоби та птиці: в живій масі; в забійній масі; 2) на 100 га ріллі — вирощено свиней в живій масі; реалізовано на забій свиней: у живій масі; в забійній масі; 3) на 100 га посіву зернових культур припадає яєць. На душу населення визначається виробництво м’яса (в забійній масі), молока, вовни, яєць діленням обсягу їх виробництва на середньорічну чисельність населення.

Статистичне спостереження тваринництва в Україні здійснюється органами державної статистики разом з органами Міністерства аграрної політики України, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських Рад, а також керівниками і спеціалістами аграрних формувань різних форм власності і господарювання шляхом складання і збору статистичної звітності, проведення спеціальних обстежень — переписів, одноразових обліків, вибіркових обстежень.

Для того щоб мати повні дані про кількість тварин, органи державної статистики щороку, починаючи з 1935 р. по 1964 р. здійснювали переписи за основними видами і статево-віковими групами тварин, а також за окремими категоріями господарств і в цілому по країні, а з 1 січня 1964 р. і до теперішнього часу — щорічні обліки сільськогосподарських тварин та суцільні переписи через декілька років. Відмінність обліків худоби від переписів полягає в тому, що поголів’я худоби, яка перебуває в особистій власності населення сільської місцевості, встановлюють на основі погосподарських книг сільських Рад. Востаннє перепис поголів’я худоби та птиці в усіх сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення проводився станом на 1 січня 1996 р. Наступний перепис передбачено провести з 25 грудня 2000 р. по 15 січня 2001 р.

Основним завданням обліку сільськогосподарських тварин є встановлення станом на 1 січня (о 24-й годині з 31 грудня на 1 січня) загальної кількості тварин по всіх категоріях господарств на всій території України в розрізі основних видів тварин та їх статево-вікових груп. Тварини, які вибули з господарства після 24-ї години ночі 31 грудня, повинні бути враховані по даному господарству разом з наявними, а приплід, одержаний після 24-ї години ночі 31 грудня, та інші надходження тварин після зазначеного критичного моменту не повинні враховуватися.

Обліку підлягають сільськогосподарські тварини, що належать усім без винятку господарствам, незалежно від форми власності і господарювання, а також населенню.

Поголів’я тварин в юридичних осіб, їх відокремлених підрозділах, які здійснюють сільськогосподарську діяльність, незалежно від форм власності і підпорядкування (крім селянських (фермерських) господарств), визначають на 1 січня на основі статистичного звіту за формою № 24 (річна) «Звіт про стан тваринництва на 1 січня 20___ р.», які подають вищезгадані суб’єкти господарювання 10-го числа після звітного періоду районному відділу державної статистики за місцем знаходження землі. Звіт складається на основі даних інвентаризації, звірених з бухгалтерськими записами та обов’язковим переліком худоби в натурі. Цей документ є основним статистичним звітом про стан тваринництва в сільськогосподарських підприємствах з чисельністю працюючих понад 50 осіб і містить дані про рух поголів’я тварин в головах і живій масі за рік у розрізі основних видів тварин (оборот стада) та їх наявність за статево-віковими групами на кінець року, а також дані про виробництво і реалізацію продукції тваринництва за рік, відгодівлю тварин, стан тваринництва, наявність кормів на 1 січня та ресурси і використання шкіряної і шубно-хутряної сировини за рік.

Дані контрольних обходів зіставляють потім з даними основного обліку худоби в цих господарствах і визначають (по окремих видах худоби) порайонні поправочні коефіцієнти недообліку худоби, за якими потім вносять поправки в підсумки чисельності облікованої худоби по кожному району.

Покажемо це на прикладі. За даними обліку сільськогосподарських тварин станом на 1 січня 2000 р. в особистому користуванні населення району було 4556 корів. У відібраних контрольним обходом 10 % господарств було виявлено 609 корів замість зареєстрованих раніше 600. Поправочний коефіцієнт дорівнюватиме: 609 : 600 = 1,015.

З цього робиться висновок, що і у решти 90 % господарств, які не підлягали контрольній перевірці, могла бути допущена така сама неточність обліку. Тому чисельність корів по району з урахуванням поправочного коефіцієнта становитиме: 4624 голів (4556 ´ 1,015).

Керівники районних відділів статистики на основі даних обліку худоби в господарствах суспільного і приватного секторів, а також у господарствах населення сільських і міських місцевостей складають форму № 7 «Районні підсумки обліку худоби на 1 січня 20___ р.». За наявності в районі двох і більше міст або селищ міського типу форма № 7, крім того, складається на всі міста і селища міського типу в цілому. В цій формі показується чисельність худоби по основних видах і статево-вікових групах у розрізі категорій господарств.

Статистичні органи, починаючи з районних відділів статистики, розробляють матеріали обліків сільськогосподарських тварин у розрізі категорій господарств по районах, областях і в цілому по країні, а також здійснюють статистичні групування господарств: 1) за кількістю наявної великої рогатої худоби, корів, овець та кіз і всіх видів птиці, включаючи молодняк; 2) за середнім надоєм молока від однієї корови на рік.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Виробництва м’яса і м’ясної продуктивності тварин	\|	Контрольні запитання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.