• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція № 11

Розділ « Виробничо-технологічний план діяльності АП» - 2 години

11.1. Планування та визначення виробничої потужності АП. Поняття технології виробництва на АП.

11.2. Планування транспортної роботи АП. Планування мережі повітряних ліній.

11.3. Визначення ресурсної потреби (авіаційно-технічної бази) АП.

11.4. Розробка розкладу руху літаків АП.

11.5. Планування додаткових послуг для клієнтів та пасажирів.

Навчальні цілі

Прочитавши цей розділ, Ви:

· усвідомите мету й логіку опрацювання виробничого плану;

· дізнаєтеся про структуру виробничого плану;

· зрозумієте, яку інформацію треба включати в різні підрозділи виробничого плану;

· дізнаєтеся про найзручніші способи викладання матеріалу у виробничому плані.

Ключові терміни й поняття

Ø Виробничі операції

Ø Схема виробничих потоків

Ø Основні фонди та парк ПС

Ø Сировина, матеріали

Ø Виробничі та невиробничі приміщення

Ø Контроль якості послуг та робіт

Планування та визначення виробничої потужності АП. Поняття технології виробництва на АП

План виробництва є головним розділом бізнес-плану, що визначає виробничу програму авіакомпанії і розрахунки інших розділів плану.

Вихідними матеріалами при розробленні плану виробництва є:

- перспективна програма розвитку авіакомпанії;

- план маркетингу (з прогнозуванням попиту);

- договори і контракти;

- аналіз виробничо-фінансової діяльності;

- дані щодо ЛВП, плани руху і розклад руху ПС;

- чартерні програми;

- техніко-економічні нормативи і норми;

- можливість матеріально-технічного забезпечення;

- характеристики аеропортів щодо приймання та обслуговування розрахункових типів ПС;

- можливість технічного обслуговування та ремонту ПС;

- дані по обслуговуванню повітряних трас засобами УПР, навігації, посадки та зв’язку;

- склад персоналу, у тому числі льотного складу;

- дані про сертифікацію;

- матеріали щодо договірно-правового забезпечення перевезень.

План перевезень складається на підставі аналізу та оцінки варіантів прогнозів попиту на період бізнес-планування з квартальною розбивкою першого року. Під час квартального планування аналізується сезонність перевезень за маршрутами польотів у цілому по авіакомпанії та прогнозується питома вага кожного кварталу.

У відповідності з планом перевезень розробляється план руху і перевезень повітряними лініями, що дає можливість установити потребу в СОП, визначити зміни у складі парку ПС (списання, поповнення), розрахувати наліт годин, часову продуктивність польотів рис. 11.1.

Рисунок 11.1. - Узагальнена схема виробничого процесу АП

Планування транспортної роботи АП. Планування мережі повітряних ліній

Процес виробництва послуг в області авіаперевезень можна умовно розбити на кілька етапів. На першому етапі керівник повинен чітко усвідомити, якого роду діяльність буде здійснювати авіапідприємство, на чолі якого він коштує. Авіапідприємство може безпосередньо обслуговувати потреби населення в повітряних перевезеннях, мати власний або орендований парк повітряних судів. Такого роду діяльність також може підрозділятися на дві категорії, які підприємство може успішно сполучати:

а) регулярні авіаперевезення, розробка мережі повітряних ліній, розкладу рейсів і т.п.;

б) здійснення спеціальних авіаперевезень на контрактній основі, виконання приватних замовлень. Існують дрібні компанії, що мають парк із двох-трьох літаків, які спеціалізуються саме на такій діяльності.

Однак авіапідприємству зовсім не обов'язково займатися перевезеннями. Воно може взагалі нікого й нічого не перевозити, а тільки обслуговувати рейси, тобто приймати, ремонтувати, заправляти літаки інших авіакомпаній або спеціалізуватися в області народного господарства - здійснювати авіа хімічний захист сільськогосподарських площ, аерофотознімання місцевості, розвідки коштовних копалин, а також провадити ряд інших робіт, заміняючи наземну техніку.

Керівник авіапідприємства може захотіти займатися всім відразу, але повинен усвідомлювати, яке кількість ресурсів - матеріальних, трудових, фінансових - зажадає такий широкий розмах. Тому головне – це оцінити свої можливості.

План перевезень складається на підставі аналізу та оцінки варіантів прогнозів попиту на період бізнес-планування з квартальною розбивкою першого року табл. 11.1. Під час квартального планування аналізується сезонність перевезень за маршрутами польотів у цілому по авіакомпанії та прогнозується питома вага кожного кварталу.

У відповідності з планом перевезень розробляється план руху і перевезень повітряними лініями, що дає можливість установити потребу в СОП, визначити зміни у складі парку ПС (списання, поповнення), розрахувати наліт годин, часову продуктивність польотів.

Таблиця 11.1

Показники обсягу перевезень

При плануванні авіатранспортної роботи на власному або орендованому парку повітряних суден на авіапідприємстві вирішуються наступні завдання:

а) прогнозування попиту на авіаперевезення.

б) формування мережі повітряних ліній.

в) розробка проекту розкладу руху літаків.

г) розрахунки потреб у літаках, авіадвигунах, паливі, екіпажах.

д) розрахунок доходів, видатків, прибутку.

е) розробка заходів щодо забезпечення задоволення попиту на авіаперевезення, підвищенню якості обслуговування й ефективності перевезень.

ж) доведення завдань до підрозділів підприємства.

Цей комплекс завдань являє собою основу виробничої програми будь-якого транспортного підприємства-експлуатанта повітряних судів, спрямованої на досягнення основних цілей, тобто - найбільш повного задоволення попиту на авіаперевезення з високою якістю обслуговування й забезпеченням рентабельності роботи авіапідприємства.

Одним з головних питань планування транспортної роботи на експлуатаційному авіапідприємстві є забезпечення взаємного балансу між факторами плану перевезень. Досягнення балансу потреб у ресурсах виходячи з попиту на перевезення з можливим забезпеченням ними підприємства здійснюється за допомогою розрахунків провізної спроможності літакового парку в майбутньому періоді, а також розрахунків робіт потенційно можливого обсягу, при можливих закупівлях і доступності палива, очікуваної потужності авіаційно-технічної бази й виробничих можливостей літних підрозділів.

На схемі 11.2 показаний алгоритм рішення завдання збалансування плану по обсязі транспортної роботи шляхом узгодження обсягу перевезень із розмірами розташовуваних і доступних ресурсів.

Рисунок 11.2. – План авіатранспортної роботи авіакомпанії

Беручи до уваги той факт, що всі ресурси підприємства строго обмежені, планування по обсязі робіт потрібно починати з того ресурсу, що найбільш обмежений. При цьому можна заздалегідь піти на не оптимальність плану по ступені задоволення попиту, але в такий спосіб досягти зняття напруги по використанню всього потенціалу авіапідприємства й зниження ступеня його завантаженості. При рішенні таких окремих завдань, як визначення параметрів авіаліній (наприклад, доцільності проміжних посадок), обґрунтування відкриття нових авіаліній, вибір типів літаків, розподіл ВР по авіалінія й ін., застосовується критерій максимальної рентабельності (у відсотках до видатків). При цьому розраховуються реальний виторг і доходи, включаючи взаєморозрахунки.

Спрацьовуються процедури поступового вв'язування плану руху з розкладом руху по магістралях, зокрема, узгодження рейсів по маршрутах, частотам Основним фактором при формуванні мережі повітряних ліній є попит на авіаперевезення. Будь-яка мережа повітряних ліній створюється з метою задоволення потенційного попиту на вантажні й пасажирські авіаперевезення. Безсумнівно, нема рації планувати нову авіалінію, якщо вона не буде користуватися достатнім попитом. Тому визначення загального потенційного попиту й попиту по окремих напрямках є важливою складовою частиною процесу планування рейсів. Отже, спробує визначити попит.

Необхідно розрізняти поняття «попит» і «обсяг перевезень». Попит на перевезення пасажирів пов'язаний з потребами населення залежить від його грошових доходів і умов перевезення, пропонованих транспортними підприємствами: рівня тарифів, якості обслуговування, безпеки польотів, наявності альтернативних коштів і каналів транспорту й т.д. обсяг перевезень – це фактично виконаний або пропонований обсяг транспортної роботи (кількість перевезених пасажирів, пасажирооборот), обмежений виробничими можливостями підприємства: провізною спроможністю літакового парку, доступними ресурсами палива, матеріалів, кваліфікованих кадрів, фінансових ресурсів. Рівень задоволення попиту на пасажирські перевезення по аеропорті визначається відношенням обсягу відправлень (перевезень) пасажирів у цілому або по окремих напрямках до попиту відповідно до сумарного або по окремих напрямках, тобто як частка обсягу перевезень у районі, що обслуговується даною авіалінією, у сукупному попиту даного району. Варто мати на увазі, що розходження між поняттями «попит» і «обсяг перевезень» мають принципове значення тільки для поточного планування й оптимізації.

При стратегічному плануванні менше приймаються в увагу ресурсні обмеження обсягу авіаперевезень, а ринкові відносини можуть наблизити попит та пропозиція до рівноваги. Прогнозування попиту на більше тривалий період необхідно для рішення стратегічних завдань підприємства: застосування літаків нових типів літаків, проектування будівництва або розширення й реконструкції аеропорту, розробки автоматизованих систем керування рухом і т.д. сформовані тенденції розвитку динаміки авіаперевезень не можна приймати як основу для стратегічного прогнозування й планування, навіть якщо в прогнозі враховується ступінь задоволення попиту. Для такого планування має сенс застосовувати комплексний аналіз самої галузі.

Тепер визначимо деякі найбільш важливі в плануванні попиту фактори.

Рухливість населення району, що обслуговується, є визначальним чинником для попиту. Вона розраховується як відношення кількості пасажирів (поїздок) до числа жителів, іншими словами – як частка пасажирообороту використовується сума поїздок в обох напрямках. На рухливість населення вплив роблять такі фактори, як рівень його доходів і рівень тарифів авіакомпаній.

Прогнозування попиту на авіаперевезення пасажирів на черговий рік є однієї з основних завдань поточного планування. Склавши прогноз попиту й план авіаперевезень по ньому, будь-яке підприємство може надалі його коректувати залежно від ступеня відхилень задоволеності попиту структури пасажирських потоків, результатів маркетингових досліджень і т.д. Прогнози попиту на вантажні перевезення проводяться приблизно також, але з деякими особливостями. Тут у першу чергу потрібно виділити авіатранспортні вантажі, серед яких виділяють:

а) цінні;

б) швидкопсувні;

в) термінові.

Стратегічне планування вантажних перевезень здійснюється на основі аналізу темпів росту за попередній період, що враховує зміни у провізній спроможності парку ПС, включаючи вантажні літаки й «вільний тоннаж» пасажирських літаків. Поточне планування перевезень пошти й вантажів провадиться на підставі заявок і договорів.

Після визначення попиту й складання прогнозу його розвитку можна приступати до планування мережі повітряних ліній.

На підставі потенційних попитів по окремих напрямках визначаються можливі вантажні й пасажирські повітряні потоки. Можливі потоки, прогнозовані по пунктах призначення, групуються по повітряних лініях, ґрунтуючись на основній меті - забезпечити найкоротші відстані доставки в потрібний пункт пасажирів і вантажів і призначити на повітряну лінію найбільш ефективний для експлуатації тип повітряних судів.

План руху й перевезень на авіапідприємстві складається із двох частин. Перша частина - план руху по типах повітряних судів, або ж, простіше говорячи – проект центрального розкладу руху. Він включає наступні параметри:

а) маршрут руху

б) категорія рейса

в) вид руху (пасажирське, вантажне, поштове)

г) тривалість польоту (літний час за рейс)

д) частота руху й календарні строки (навігації)

е) наліт годин за період

ж) приналежність літака (власний або орендований)

з) аеропорт базування.

Друга частина - план перевезень по авіалініях. Сюди входять параметри плану руху й показники обсягу роботи й використання літакового парку.

Основними показниками, що характеризують ефективність і якість розробки плану руху літаків, є:

а) збільшення нальоту годин на обліковий літак за рахунок скорочення проміжних посадок там, де це не необхідно по технічних вимогах ВР.

б) збільшення завантаження за рахунок поліпшення конюктури попиту, контролю за комерційним завантаженням літака, вибору правильного типу літака для повітряної лінії, правильного визначення самого вигідного маршруту, підвищення рівня обслуговування пасажирів, збільшення кількості безпосадкових рейсів.

Як приклад розрахунку плану руху й перевезень по повітряних лініях можна припустити наступні таблиці 11.2, 11.3, 11.4.

Таблиця 11.2

Плану руху й перевезень по повітряних лініях

Таблиця 11.3

Таблиця 11.4

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Заняття . Лекція № .
9. Заняття 10. Лекція № 8
10. Заняття 12. Лекція №9.
11. Заняття 13. Лекція №10.
12. Заняття 7. Лекція № 6.

Переглядів: 1094