Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Поняття графа

Існують різні перетворення заданих графів, в результаті яких отримують нові графи. Ці перетворення називають операціями над графами.

2.2.1.1. Операція вилучення ребра (дуги). Якщо G(X,Г) – заданий граф і – його ребро (дуга), то граф G1(X,Г\{и}) називають графом, отриманим з G вилученням ребра (дуги). Кінцеві вершини вилученого ребра (дуги) із множини Х не вилучаються.

2.2.1.2. Операція вилучення вершини. Якщо G(X,Г) – заданий граф і – його вершина, то граф G2(X\{х}) називають графом, отриманим з G вилученням вершини, якщо із множини Г вилучено всі ребра (дуги), інцидентні вилученій вершині.

2.2.1.3. Операція введення ребра (дуги). Якщо G(X,Г) – заданий граф, – його вершини, причому , то граф G3(X,ГÈ{(х1,х2)}) називають графом, отриманим з G введенням ребра (дуги).

2.2.1.4. Операція введення вершини. Якщо G(X,Г) – заданий граф, – його ребро (дуга) і , то граф G4(XÈ{х}) називають графом, отриманим з G введенням вершини, якщо із множини Г вилучено ребро (дугу) і введено два нових – .

2.2.1.5. Операція об’єднання графів. Якщо G(X,Г) і G*(X*,Г*) – задані графи, то граф G5(XÈX*,ГÈГ*) називають об’єднанням графів G та G*.

2.2.1.6. Операція перерізу (перетину) графів. Якщо G(X,Г) і G*(X*,Г*) – задані графи, то граф G6(XÇX*,ГÇГ*) називають перерізом графів G та G*.

2.2.1.7. Операція віднімання графів. Якщо G(X,Г) і G*(X*,Г*) – задані графи, то граф G7(X,Г\Г*) називають різницею графів G та G*.

2.2.1.8. Операція строгої диз’юнкції графів. Якщо G(X,Г) і G*(X*,Г*) – задані графи, то реберно породжений граф G8: [ГÅГ*] називають симетричною різницею графів G та G*.

2.2.1.9. Операція множення графів. Якщо G(X,Г) і G*(X*,Г*) – задані графи, то граф G8(X´Х*,Г**) називають добутком графів G та G*, якщо тоді і тільки тоді, коли .

Для операції над матрицями при визначенні об’єднання, перетину, різниці, симетричної різниці використовують правила:

0È0=0 0Ç0=0 0\0=0 0Å0=0

0È1=1 0Ç1=0 0\1=0 0Å1=1

1È0=1 1Ç0=0 1\0=1 1Å0=1

1È1=1 1Ç1=1 1\1=1 1Å1=0

Щоб розглянути матрично добуток графів, впорядковують елементи Х´Х* так:

,

де п і т – кількості вершин графів G та G*, тобто .

Тоді якщо А=||аij(1)||, А*=||аij(2)|| – матриці суміжностей вершин графів G та G* відповідно, то А**=||b(I,k),(j,l)||= аij(1)×аij(2) – матриця суміжності вершин графа G**=G´G*:

.

Наприклад, нехай задано графи G та G* так:

 

 

       
 
 
   

 

 


Здійснимо над цими графами всі описані вище операції.

 

 

 

 


Для геометричного зображення графа добутку, не беручи до уваги орієнтацію графів G та G*, побудуємо спочатку його матрицю суміжності вершин за матрицями суміжності вершин графів G та G*.

 
 

 


.

 

Кожну вершину графа зображуємо впорядкованою парою і з’єднуємо відповідні пари за матрицею суміжності вершин.

 

 



Тема 2.3. ДЕРЕВА І ЦИКЛИ У ГРАФАХ


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. VII. Поняття про рану, рановий процес, види загоювання ран
  4. А/. Поняття про судовий процес.
  5. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  6. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  8. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  9. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  10. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  11. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  12. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання




Переглядів: 902

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Способи задання графа | Компоненти зв’язності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.