Нагадаємо, що граф називають зв’язним, якщо у ньому існує шлях між кожною парою вершин.
Позначимо множину, що складається з даної вершини і всіх тих вершин графа, що можуть бути з’єднані з нею ланцюгом.
Означення 2.3.1. Компонента зв’язності чи просто компонента – це підграф, породжений множиною типу або вершинно породжений підграф .
Розглянемо незв’язний неорієнтований граф .
Множину його вершин можна розбити на такі підмножини:
; ; , так, що вершинно породжені підграфи , , були зв’язними, і жодна вершина з підмножини не була суміжною з жодною вершиною підмножини , .
Очевидно, виконуються такі властивості для підмножин , які утоворюють розбитття множини :
1) ;
2) ;
3) .
Підграфи , , – компоненти зв’язності графа . Кожен з них – максимально зв’язний підграф графа , тобто не є власним підграфом будь-якого іншого підграфа .
Отже, наведений на прикладі граф має три компоненти зв’язності.
Теорема 2.3.1. Граф буде зв’язним лише у тому випадку, якщо він складається з однієї компоненти зв’язності.