Внутрішнє та зовнішнє середовище організації.

Будь-яка організація перебуває під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів або змінних.

Сукупність внутрішніх змінних факторів визначають внутрішнє середовище організації, а, відповідно, сукупність зовнішніх змінних факторів визначають зовнішні середовища організації. Згідно з позицією американських економістів Мескона, Альберта та Хедоурі, основні внутрішні змінні в будь-якій організації є:цілі або мета; завдання; структура; технологія; люди.

Цілі – це конкретний, кінцевий або очікуваний результат організації (групи). Цілі повинні бути взаємопов’язані.

Існує значний різновид цілей залежно від характеру організацій (щорічний прибуток, рівень прибутковості, темп росту тощо).

Завдання – це види та обсяги робіт, які необхідно виконати в обумовлений термін для забезпечення цілей.

Структура – це взаємовідносини рівнів управління, виробничих та функціональних підрозділів. Тут поєднуються горизонтальний та вертикальний поділ праці.

Технологія – це засіб перетворення вхідних елементів (або ресурсів) у вихідні (продукція, послуги).

Історично технологія формувалася в процесі трьох переворотів: промислової революції; стандартизації, механізації та автоматизації – із застосуванням конвеєрних складальних систем.

Британська дослідниця Джоан Вудворд поділила технології на три групи:

1. індивідуального та дрібносерійного виробництва;

2. масового або велико серійного виробництва;

3. технології безперервного виробництва.

Згідно з підходом американського соціолога Томпсона можна виділити:

1. багатоланкові технології (автомобіль);

2. посередницькі (банківська справа);

3. інтенсивні (монтаж кінофільмів).

В Україні більш дотримуються класифікації Вудворд.

Люди – один з найважливіших ситуаційних факторів організації.

Їх роль визначається за такими параметрами:

- здібності;

- потреби;

- знання (професіоналізм);

- поведінка;

- ставлення до праці;

- соціально-політична позиція;

- наявність якостей лідера.

Особливо великі вимоги до людей, які займають керівні посади, тобто менеджерів.

Соціально-психологічний портрет (якості) менеджера: політичні, ділові, особисті, моральні.

Ситуаційний підхід потребує врахування не лише факторів внутрішнього, а й зовнішнього середовища.

Мескон, Альберт, Хедоурі дійшли висновку, що фактори зовнішнього середовища доцільно поділити на дві групи:

- прямої дії, тобто ті, що безпосередньо впливають на діяльність організації й залежить від цієї діяльності (споживачі, конкуренти, постачальники, профспілки, політичні партії, державні органи влади);

- непрямої дії, тобто вони впливають не безпосередньо, а через певні механізми та взаємини (збільшення соціальної допомоги при народженні дитини може збільшити попит на пелюшки).

При оцінці факторів зовнішнього середовища менеджеру слід врахувати їхні характеристики, а саме:

- взаємозалежність усіх факторів зовнішнього середовища (зміна одного фактора може призвести до зміни іншого);

- складність зовнішнього середовища (значна кількість факторів, великий спектр їх значень);

- рухомість зовнішнього середовища (швидкість зміни оточення організації);

- невизначеність зовнішнього середовища (обмеженість інформації);

- багатогранність (відображення різних аспектів і подій).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальна характеристика організацій.	\|	Тактичне та кон’юнктурне планування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.