• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Короткий словник екологічних термінів

АРЕАЛ - область поширення виду (роду, і т. п.), в межахякої особини виду завершують свій життєвий цикл.

АЕРОБИ - організми, здатні існувати в кисневому середовищі.

АНТРОПОГЕННИЙ - створений (народжений) людиною (наприклад, антропогенний ландшафт).

АНАЕРОБИ - організми, здатні існувати в безкисневому середовищі.

АТМОСФЕРА - повітряна оболонка Землі. Простежується до висоти 2 тис. км, її поділяють на: тропосферу, стратосферу, мезосферу, термосферу, екзосферу.

БІОГЕОЦЕНОЗ - однорідна природна система функціонально взаємозв'язаних живих організмів і оточуючого їх абіотичного середовища (неживої природи). Б. — елементарна складова частина біосфери.

БІОМ - сукупність угрупувань якої-небудь зони або підзони (біом тундри, біом степу).

БІОСФЕРА - оболонка Землі, зайнята сукупністю живих організмів. Це організована життєдіяльність організмів; земна оболонка, у формуванні компонентів якої живі організми відіграють першорядну роль. Вона включає нижню частину атмосфери, всю гідросферу і верхню частину літосфери.

БІОТА - сукупність флори і фауни певної території.

БІОТОП однорідне за абіотичними факторами середовище існування біоценозу (угруповання організмів).

ВИД - сукупність поколінь, що походять від спільного предка, під впливом середовища і боротьби за існування відособлених добором від інших живих істот. Вид — основна категорія таксономічної системи підпорядкованих одиниць.

ГЕНОФОНД - сукупність видів живих організмів з властивими їм потенційними спадковими ознаками.

ГЕТЕРОТРОФ - організм, споживач органічних речовин, не здатний синтезувати органічні речовини з неорганічних. До гетеротрофів належать тварини, паразитичні рослини, гриби і більшість мікроорганізмів.

ГУМУС - органічна речовина ґрунту, яка утворюється в результаті розкладу рослинних і тваринних рештків і продуктів життєдіяльності організмів.

ДЕГРАДАЦІЯ

СЕРЕДОВИЩА - погіршення природних умов і соціального середовища життя людини.

ЕКОЛОГІЯ - синтетична біологічна наука про взаємовідносини між живими організмами і середовищем їх існування.

ЕКОСИСТЕМА - будь-яке угруповання живих організмів і їх середовище існування, об’єднане в єдине функціональне ціле на основі взаємозалежності між його складовими (акваріум, космічний корабель). Термін введений англійським вченим А. Тенслі.

ЕКОТОП - місце існування угруповання, з підкресленням зовнішніх по відношенню до угруповання факторів середовища.

ЕКРАН ОЗОНОВИЙ - шар атмосфери (стратосфери), в межах якого концентрація молекул озону (О₃) в 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі. Е. О. поглинає ультрафіолетове випромінювання, небезпечне для живих організмів.

ЗАБРУДНЕННЯ - привнесення в природно-антропогенне середовище, виникнення в ньому нових, не характерних для середовища фізичних, хімічних, біологічних речовин, агентів, які негативно впливають на людину і живі організми.

ЗАМКНУТІСТЬ

СИСТЕМИ - повна реутилізація речовин в межах системи з практичною відсутністю їх виходу за межі системи (за виключенням енергії і інформації).

ЗАПАС БІОПРОДУКЦІЇ - кількість накопиченої в угрупованнях; органічної речовини, віднесеної на одиницю площі або обсягу.

ІНДЕКС ЯКОСТІ

СЕРЕДОВИЩА - чисельний показник, який показує сприятливість середовища для існування організмів. Може бути виражений як в балах, так і в абсолютних одиницях (в тому числі ГДК речовин — гранично допустимі концентрації).

ІНДИКАЦІЯ - кількісне і якісне визначення хімічних речовин в об'єктах навколишнього середовища, в організмах людей і тварин.

КРИЗА ЕКОЛОГІЧНА - несприятливий стан взаємовідносин між суспільством і природою, який виникає внаслідок невідповідності розвитку продуктивних сил ресурсно-екологічним можливостям біосфери.

КРУГООБІГ РЕЧОВИН

І ЕНЕРГІЇ - багаторазова участь речовин і енергії в процесах, які протікають в географічній оболонці планети. Розрізняють геологічний кругообіг планетарного характеру і біологічний, який відбувається між організмами і середовищем існування. Особливе значення для біосфери мають кругообіги біофільних елементів: азоту, фосфору, сірки і т. п.

КУЛЬТУРА

ЕКОЛОГІЧНА - стан, складова частина загальнолюдської культури, яка характеризується глибоким усвідомленням насущної важливості гармонійного взаєморозвитку суспільства і природи. В основі її — етичне ставлення до живої і неживої природи.

ЛАНДШАФТ - складний природно-географічний комплекс, в якому всі основні компоненти: рельєф, клімат, вода, грунти, рослинність і тваринний світ знаходяться у складній взаємодії, утворюючи однорідну за умовами розвитку нерозривну систему. Ландшафти поділяються на — природні і антропогенні.

ЛІТОСФЕРА - верхня “тверда” оболонка Землі, до складу якої входять земна кора і верхня мантія Землі. Потужність літосфери від 50 до 200 км

МОНІТОРИНГНАВКО-

ЛИШНЬОГОСЕРЕДО-

ВИЩА - система спостережень за станом навколишнього середовища (процесами і явищами). Моніторинг прийнято поділяти на базовий (загальнобіосферний), регіональний і імпактний (локальний).

НАВАНТАЖЕННЯ

АНТРОПОГЕННЕ - ступінь прямого і опосередкованого впливу людей, господарства на природу в цілому та окремі її компоненти і елементи.

НІША ЕКОЛОГІЧНА - місце виду в природі, яке включає не тільки просторове положення, але й функціональну роль його в угрупованні.

НООСФЕРА - сфера розуму, еволюційна стадія розвитку біосфери, пов’язана з виникненням і становленням цивілізованого суспільства, коли продумана людська діяльність стає головним, провідним фактором розвитку на Землі,

ОХОРОНА ПРИРОДИ - сукупність науково - обґрунтованих заходів, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, збереження і відновлення природного потенціалу ландшафтів.

ОЦІНКА ПРИРОДНИХ

РЕСУРСІВ - це значення екологічної, гігієнічної, соціально-психологічної і інших цінностей природного об'єкта. Оцінка виражається переважно в екологічних показниках.

ПОПУЛЯЦІЯ - сукупність особин одного виду, що населяють даний простір, віддалений від сусідніх сукупностей певною формою ізоляції.

ПРИРОДОКОРИСТУ-

ВАННЯ - сукупність всіх форм використання природного ресурсного потенціалу і заходів по його збереженню.

ПРОГНОЗУВАННЯ

ЕКОЛОГІЧНЕ - передбачення можливої поведінки природних систем як за рахунок впливу природних процесів, так і людської діяльності.

ПРОДУКТИВНІСТЬ

БІОЛОГІЧНА - біомаса, яка продукується популяцією або угрупованням організмів на одиницю часу.

ПРОДУЦЕНТИ - організми, які продукують органічну речовину із неорганічних сполук. До них належать: автотрофи (вищі рослини, водорості, деякі бактерії), які синтезують із неорганічних речовин органічні в процесі фотосинтезу; хемотрофні організми (мікроорганізми), які синтезують органічну речовину із неорганічної за рахунок енергії окислення аміаку, сірководню і інших речовин.

РІВНОВАГА

ПРИРОДНА - стан динамічного балансу безперервного речовинно-енергетичного поновлення з відносним збереженням ос-новних якісно-кількісних характеристик.

РЕДУЦЕНТИ - організми, які в процесі життєдіяльності перетворюють органічні рештки в неорганічні речовини: бактерії і гриби.

РЕЖИМЗАПОВІДНИЙ - повне невтручання людей в природні процеси або обмеження їх втручання, спрямоване на збереження видів живих організмів, їх угруповання.

РЕКРЕАЦІЯ - відновлення здоров'я і працездатності шляхом відпочинку на лоні природи, або під час туристичної поїздки з відвіданням національних парків, архітектурних пам'яток, музеїв.

РЕКУЛЬТИВАЦІЯ - штучне відновлення родючості грунтів і рослинного покриву після техногенного порушення природи.

РЕСУРСИ ПРИРОДНІ - речовина природи, яка залучена до суспільного виробництва і складає його сировинну і енергетичну базу. Ресурси поділяються на: первинні, вторинні, невичерпні, вичерпні, відновні і невідновні.

САМОРЕГУЛЯЦІЯ - властивість природної системи до відновлення внутрішніх параметрів і структур після яких-небудь природних або антропогенних змін.

СЕРЕДОВИЩЕ,ЯКЕ

ОТОЧУЄ ЛЮДИНУ - сукупність абіотичного (неживої природи), біотичного і соціального середовища, які разом і безпосередньо впливають на людей і господарство.

СИСТЕМА ПРИРОДНА - складена природними структурами і утвореннями (підсистемами), які групуються в функціональні компоненти на вищих рівнях ієрархічної організації. Приклади природних систем вищих рівнів організації — популяції, біоценози, біоми.

СИТУАЦІЯ

ЕКОЛОГІЧНА - локальний або регіональний стан середовища існування (природних, соціальних складових).

ТЕХНОСФЕРА - частина біосфери, докорінно перетворена людиною в технічні і технологічні об’єкти (будівлі, дороги, механізми) з допомогою прямого і опосередкованого впливу технічних засобів.

УРБАНІЗАЦІЯ - процес зростання ролі міст в розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення. За підрахунками спеціалістів економічні втрати від хвороб урбанізації, перш за все шуму, стресу, забруднення, перевищують втрати від страйків.

УМОВИ ПРИРОДНІ - сукупність живих організмів, тіл і явищ природи, які впливають на життєдіяльність і господарську роботу суспільства, але не залучені в матеріальне і виробниче використання, виробничу і невиробничу діяльність людей (клімат).

ФАКТОР - серед екологічних факторів розрізняють: абіотичні (кліматичні, орографічні, гідрологічні); біотичні (відносини між організмами — симбіоз, паразитизм, нейтралізм та ін.); антропогенні (вплив людини).

ФАУНА - еволюційно сформована сукупність видів тварин, мікроорганізмів даної території (акваторії).

ФАЦІЯ - елементарна складова частина ландшафту — ділянка території з характерними для неї однорідною літогенною основою, рельєфом, мікрокліматом, ґрунтами, рослинним і тваринним світом.

ФІТОЦЕНОЗ - більш-менш стійке рослинне угруповання, складене організмами одного або декількох поколінь і яке утворює властиве йому середовище існування. Фітоценоз нероздільний з біоценозом і біогеоценозом.

ФЛОРА - еволюційно сформована сукупність видів рослин даної території (акваторії).

ФОНДЗАПОВІДНИЙ -сукупність всіх природоохоронних територій (заповідників, заказників регіону, країни).

ФОТОСИНТЕЗ - окислювально-відновлювальна реакція синтезу органічних речовин з допомогою сонячної енергії. Щорічно в процесі фотосинтезу засвоюється близько 200 млрд. твуглекислого газу і виділяється 145 млрд. т кисню.

ЦВІТІННЯ ВОД-масовий розвиток фітопланктону, який викликає зміну кольору води і погіршує кисневу забезпеченість вод. Одна із причин цвітіння вод — надходження у водойми мінеральних, особливо фосфоромістких добрив, синтетичних миючих речовин, органічних забруднювачів.

ЦИКЛ

БІОГЕОХІМІЧНИЙ - система незамкнутих і незворотних кругообігів хімічних речовин в неорганічній природі через рослини і тварини в органічну природу.

Читайте також:

1. IV – СЛОВНИК
2. VI.СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
3. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.
4. БІОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК
5. БІОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК
6. ВИВЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ ЩОДО СЕРТИФІКАЦІЇ
7. Визначення економічно раціональних термінів заміни обладнання
8. Визначення основних понять і термінів
9. Визначення основних термінів статистики відходів. Класифікатор відходів
10. Визначення понять і термінів.
11. Визначення термінів
12. Визначення термінів

Переглядів: 1937