Необхідність кредиту і передумови формування кредитних відносин, суть кредиту

Розвиток кредитних відносин в Україні

Роль кредиту в економіці

Основні теоретичні концепції кредиту

Економічні межі кредиту

Процент за кредит і фактори, що його визначають

Форми і види кредиту

Принципи організації кредитних відносин

Основні функції кредиту

Необхідність кредиту і передумови формування кредитних відносин, суть кредиту

Тема 7. Суть і функції кредиту

Об’єктивна необхідність кредиту обумовлена існуючими в суспільстві економічними відносинами котрі визначають протиріччя при якому в одних суб’єктів ринку нагромаджуються вільні кошти, що ними тимчасово не використовуються, а в інших суб’єктів у різних секторах економіки відчувається потреба у додаткових ресурсах.

Економічними передумовами існування кредиту є:

Ø функціонування виробників на засадах комерційного розрахунку. Кредитні відносини між суб'єктами не можуть виникнути, якщо авансовані у виробничу сферу грошові кошти не здійснюють кругообігу, або якщо той, хто хоче скористатися кредитом, не має постійного доходу. Вартість, що передається кредитором позичальнику, віддається лише на визначений час, а потім вона повинна бути повернута з виплатою відсотків. Тобто за кредитною угодою до позичальника переходить у тимчасове користування лише споживча вартість грошей чи речей без зміни їхнього власника.

Ø потреби в кредитах також виникають у зв'язку з особливостями індивідуального кругообігу коштів госпрозрахункових підприємств та організацій. Ці особливості проявляються в розбіжності в часі між вивільненням з обороту вартості в грошовій формі і авансуванням грошових коштів у новий кругообіг. Зазначені розбіжності при кругообігу фондів окремих підприємств та організацій відбуваються, передусім, через сезонність виробництва.

Ø розбіжності між надходженням грошових коштів і витрачанням їх виникають і в сфері особистого споживання населення. Вільні грошові кошти в населення з'являються внаслідок перевищення поточних грошових доходів громадян над поточними витратами і виступають у формі грошових збережень як у готівковій, так і безготівковій формах.

Виходячи із вище зазначеного можна зробити висновок, що необхідність кредиту зумовлена існуванням товарно-грошових відносин, а його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника.

Кредит – це система економічних відносин, що відображають перерозподіл вартості на засадах повернення і сплати процента.

Дані відносини виражають передачу у тимчасове користування матеріальних цінностей або грошових коштів. Тобто, кредит – це позичковий капітал у грошовій формі, що передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Економічні відносини між кредитором і позичальником виникають під час одержання кредиту, користування ним та його поверненням. Сторони, які беруть участь у цих економічних відносинах, називаються їхніми суб'єктами (кредитори і позичальники), а грошові чи товарні матеріальні цінності або виконані роботи та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, єоб'єктом кредиту.

Кредитори — це учасники кредитних відносин, які мають у своїй власності вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам. Кредиторами можуть бути фізичні особи, юридичні особи (підприємства, організації, установи), держава, банки.

Позичальники -- це учасники кредитних відносин, які мають потребу в додаткових коштах і одержують їх у позику від кредиторів. Позичальниками можуть бути всі ті особи, що й кредиторами.

Об’єкт кредиту – це певна вартість у грошовій чи матеріальній формі, що передається від кредитора до позичальника.

Характерною ознакою об’єкту кредиту є збереження позичальником одержаних в користування цінностей, тобто передача ним кредиторові рівноцінної вартості отриманих у позику ресурсів.

Кредитні відносини виникають між різними суб'єктами:

• найбільш поширеними є кредитні відносини між банками, з одного боку, і підприємствами — з іншого. Вони характеризуються залежно від того, хто із суб'єктів кредитної угоди в кожному окремому випадку є кредитором, а хто — одержувачем кредиту.

У сучасних умовах кредитні відносини набувають широкого розвитку між господарюючими суб'єктами, що, насамперед, пов'язано з розширенням комерційного кредиту і вексельних розрахунків,

• кредитні відносини між банками і державою виникають тоді, коли, наприклад, комерційні банки купують облігації внутрішньої державної позики, а також коли при розміщенні державних облігацій Міністерство фінансів України може укласти з Національним банком України окрему угоду щодо купівлі останнім цих облігацій;

• набувають подальшого розвитку кредитні відносини між банками танаселенням. Населення кредитує банки через вклади в них, купівлю ощадних сертифікатів тощо. Водночас банки надають населенню споживчі кредити, серед яких значний обсяг мають кредити на придбання, будівництво житла, на поліпшення житлових умов та створення підсобного домашнього господарства, а також на невідкладні потреби;

• дедалі важливішого значення набувають кредитні відносини між підприємствами, організаціями, господарюючими суб'єктами, з одного боку, та населенням — з іншого. Відповідно до чинного законодавства, кредитуванням громадян як видом діяльності можуть займатися не тільки банки, а й інші організації: ломбарди, кредитні спілки, фонди тощо;

• кредитні відносини між фізичними особами не дуже поширені, але ігнорувати їх не варто, оскільки недоліки у відносинах між банками і населенням можуть призвести до їх розвитку у спотвореному вигляді;

• зовнішньоекономічні кредитні відносини, коли суб'єктами кредитної угоди виступають держави, банки та окремі господарюючі суб'єкти, регулюються як нормами права держав, що в них вступають, так і нормами міжнародного права

Основними характерними ознаками кредитних відносин є:

Ø Учасники кредитних відносин повинні бути економічно самостійними: бути власником певної маси вартості і вільно нею розпоряджатися; функціонувати на основі самодостатності; нести економічну відповідальність за своїми зобов’язаннями;

Ø Кредитні відносини є добровільними та рівноправними, а суб’єкти кредиту можуть почергово виступати як у ролі кредитора, так і в ролі позичальника;

Ø Кредитні відносини не змінюють власника цінностей, з приводу яких вони виникають (об’єкт кредиту залишається у власності кредитора);

Ø Кредитні відносини є вартісними, оскільки виникають у зв’язку з рухом вартості. Проте вони є нееквівалентними, оскільки позичальник повертає власникові більшу масу вартості, ніж сам одержує від нього.

Основними джерелами кредиту є:

Ø Кошти, які накопичуються у фонді розвитку виробництва;

Ø Обігові кошти підприємства;

Ø Збереження населення;

Ø Грошові накопичення держави;

Ø Власні кошти кредитних установ;

Ø Залишки коштів на рахунках бюджетних організацій до їх використання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Державне регулювання грошової сфери економіки	\|	Основні функції кредиту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.