На колоїдні частинки, розподілені в дисперсійному середовищі, діють дві протилежно направлені сили.Під дією сили тяжіння частинки намагаються осісти на дно - седиментувати.
Седиментація – процес осідання частинок дисперсної фази під дією сили тяжіння.
Сили дифузії, навпаки, намагаються розподілити частинки рівномірно по всьому об'єму системи. Під дією сил дифузії частинки диспергованої речовини намагаються переміститися з області більших в область менших концентрацій. Внаслідок цього в системі встановиться певне рівноважне розподілення частинок по висоті - дифузійно-седиментаційна рівновага.
Седиментаційна стійкість –здатність дисперсних систем зберігати певний розподіл частинок по об’єму дисперсійного середовища.
Седиментаційна рівновага властива частинкам колоїдної дисперсності, для яких сила тяжіння врівноважується дифузією. При цьому:
швидкість седиментації дорівнює швидкості дифузії, коли через одиницю поверхні перерізу в одиницю часу проходить вниз стільки ж осідаючих частинок, скільки їх проходить вгору за рахунок дифузії.
Рівномірний розподіл частинок в колоїдних системах, особливо у високодисперсних, досягається досить повільно, але легко руйнується при струшуванні, поштовхах, під дією концентраційних потоків.
Грубодисперсні системи седиментаційно нестійкі, їх частинки осідають під дією сили тяжіння.Молекулярні системи (гази, розчини) володіють досить високою седиментаційною стійкістю.
Седиментаційна стійкість колоїдних систем залежить від розмірів їх частинок: чим менший розмір частинок, тим більш стійкий колоїдний розчин.