• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Короткі теоретичні відомості

9.2.1 Оцінка хімічної обстановки (ХО) [1-5,38-42]. Хімічне зараження обумовлено дією сильнодіючих отруйних речовин – СДОР (Cl₂, F₂, HCl, HF, NH₃, SO₂, органічні розчинники: бензол, толуол, ксилол та ін.) та БОР ( бойові отруйні речовини): смертельні (зарин – GB, зоман – GD, Bi- Iкc (VX – нервово-паралітичні; шкірно-наривні – іприт (AD); загально-отруйні: HCN, ClCN; задушливої дії – фосген (CG); подразнюючі: Ci-Ec (СS), Ci- Ap (CR); тимчасово виводячі з ладу – психохімічні – Бі- Зет (BZ)). Токсичність ОР визначається токсодозами (мг·хв/л), через органи дихання, це: PC_t50 – порогова, ІC_t50 – виводячі з ладу, LC_t50 – смертельна токсодози (50% смертей серед всіх уражених); через шкіру – LD₅₀, мг/кг.

При оцінці ХО визначають масштаби, характер ХЗ, вплив на об’єкти, людей, заходи зниження дії СДОР, БОР. В зоні ХЗ (територія, де концентрація ОР небезпечна для здоров’я, ЖД людей) є один чи декілька осередків ураження (територія з масовим ураженням людей, сільгосптварин та рослин). При оцінці ХО визначають:

1.Розміри зони ХЗ: Г (глибину), Ш (ширину), S (площу).

Для СДОР:

S = 0,5 Г·Ш, м² (9.1)

Г = 34,2 , м (9.2)

Через τ (год) після аварії на ХНО:

S_τ = Кв·τ·Г², м² (9.3)

Q – маса СДОР, кг, V – швидкість вітру, м/с; D – токсодоза, мг·хв/л,

D = С· t (9.4)

де С – концентрація ОР, мг/л; t – час дії, хв.

К і Кв – коефіцієнти, які визначаються вертикальною стійкістю повітря – ВСП (табл. 9.1). Рівняння (9.2) – для відкритої місцевості (необвалованої), для закритої: Г/3,5; для обвалованої ємності: Г/1,5.

Г визначають також за V (м/с) та еквівалентною кількістю СДОР (відносно Cl₂ за однаковим масштабом зараження) – первинною хмарою (Q₀₁) – для стиснутих газів та вторинною (Q₀₂) – для рідин з Т_кип >Т_{навк.сер}.; зріджених газів – за Q₀₁, Q₀₂.

(табл.11[38]):

Q₀₁= Q₀·К₁·К₃·К₅·К₇, т; (9.5)

Q₀ – маса СДОР, т: Q₀=d·V_ємн (стиснутий газ, d - густина).

(9.6)
K_і – коефіцієнти (К₁ – за умов зберігання, К₂ – за фізико-хімічними властивостями (табл.10 [38]),

К₃= PC_t(Cl)/ PC_t(OP) (9.7)

К₄ – за V, м/с (табл.12[38]), К₅ – від ВСП (табл.9.1)

К₆=τ^0,8(τ <t_вип), К₆ = t_вип ^0,8 (τ >t_вип) (9.8)

τ- час дії СДОР; К₇ – за Т_{повітря} (табл.10 [38]).

Для БОР:

Sхз = Г(L + α), км², (9.9)

L – довжина зони ХЗ, км, α – коефіцієнт, який враховує розсіювання хмари ХЗ (табл.9.1).

Таблиця 9.1 – Значення коефіцієнтів (К, Кв, К₅, α) та Ш

в залежності від ВСП

2. Час уражаючої дії

t_yp = t_вип = Q₀/Q_вип, хв. (9.10)

Q₀, т СДОР, Q_вип – швидкість випаровування, т/хв.

Q_вип=12,5S·Р(5,38+4,1V) ·10^-8 (9.11)

S – площа розливу, м² (S=V_ємн/0,05, м²)

Р – тиск насиченої пари, кПа; V, м/с; M – молярна маса.

Час випаровування можна визначити зa табл.10.5[41], або розрахувати: t_вип=h·d/К₂·К₄·К₇, годин (9.12)

h – товщина шару, м, d – густина, т/м³ розлитої СДОР (табл.10[38]).

h=Q₀/S·d, м. (9.13)

3.Час підходу хмари зараженого повітря до об’єкту:

t=R/W·60, хв. (9.14)

R- відстань об’єкту від місця аварії, м; W – швидкість переносу хмари, м/с.

( заV, м/с та R – табл.10.4[41]). Орієнтовно t - за табл.12.8[41].

За W можна визначити:

Г =W·τ, км (9.15)

W, км/год; τ – годин, після аварії.

4.Можливі втрати людей (%) в осередку ураження (табл.14[38], 11.4;10.6[41]) – визначаються характером місця знаходження людини під час аварії та забезпеченістю протигазами (ПГ,%):

Структура втрат, %: легка ступінь – 25; середня, тяжка – 40; смертей – 35.

Читайте також:

1. II.ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
2. IX. Відомості про військовий облік
3. IX. Відомості про військовий облік
4. Q Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України – 1996 - № 30 – Ст. 141
5. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
6. VIІ. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
7. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
8. Білковий обмін: загальні відомості
9. Біографічні відомості
10. Боротьба з проявами національної самосвідомості
11. Вальниці ковзання. Загальні відомості
12. Види правосвідомості

Переглядів: 339