• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 3. Аналіз майна підприємства.

1. Значення, задачі аналізу майна підприємства та джерел його формування.

2. Аналіз наявності, складу та динаміки майна підприємства.

3. Аналіз джерел формування майна підприємства.

Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законодавства України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.

У цілому джерелами формування майна підприємства є:

- грошові та матеріальні внески засновників;

- доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів основної діяльності;

- доходи від цінних паперів;

- кредити банків та інших кредиторів;

- капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

- надходження від роздержавлення і приватизації власності;

- придбання майна іншого підприємства, організації;

- безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;

- інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.

Майно підприємства включає усі види майна, необ­хідні для здійснення операційної діяльності. У складі майна виділяють матеріально-речовинні і нема­теріальні елементи.

До матеріально-речовинних елементів відносяться зе­мельні ділянки, будинки, споруди, машини, обладнання, сировина, напівфабрикати, готові вироби, грошові кошти.

Нематеріальні елементи створюються в процесі ­діяльності підприємства. До них відносяться: назва і репутація фірми, коло постійних клієнтів, вико­ристовувані товарні знаки, навички керівництва, квалі­фікація персоналу, запатентовані способи виробництва, ноу-хау, авторські права, контракти, що можуть бути продані або передані.

Капітал у матеріально-речовинному втіленні поділя­ється на основний і оборотний. До основного капіталу відносяться матеріальні факто­ри тривалого користування, такі як будинки, споруд­и, машини, обладнання тощо. Оборотний капітал витрачається на покупку засобів для кожного вироб­ничого циклу (сировини, основних і допоміжних матеріалів), а також на оплату праці. Основний капітал служить протягом ряду років, оборотний – цілком споживається впродовж одного циклу виробництва.

Основний капітал у більшості випадків ототожню­ється з основними фондами (основними засобами) підприємства. Однак поняття основного капіталу ширше, тому що крім основних засобів (будинків, споруд, машин і обладнання), що представляють його значну частину, до складу основного капіталу включаються також незавершене будівництво і довгострокові інвестиції – грошові кошти, спрямовані на приріст запасу капіталу.

Ціль аналізу майна підприємства – дослідження абсолютних і відносних змін статей активу балансу за певний період, відстеження тенденцій їх змін та визначення джерел їх фінансування.

Задачі аналізу майна підприємства:

­ дослідження складу, динаміки і структури майна підприємства;

­ аналіз стану майна підприємства;

­ оцінка складу і джерел утворення майна підприємства;

­ визначення ефективності фінансування і використання майна підприємства.

Майновий стан – одна з найбільш важливих характеристик основної діяльності підприємства. Дана сторона економічної діяльності підприємства зазнає впливу з боку багатьох факторів, у числі яких знаходиться і такий, що визначається співвідношенням між необоротними і оборотними активами підприємства.

Вивчаючи склад майна, необхідно проаналізувати склад статей балансу.

Дані про склад майна підприємства та його розмір надає така форма фінансової звітності як баланс. Дані активу балансу містять інформацію про зміни в складі майна підприємства, його структуру.

Величина і структура активів, відтворена у таблиці 1, свідчить про стрімке нарощення темпів зростання підприємства у 2009 році. Подвоєння активів підприємства, його капіталу та зобов’язань дозволяє дійти висновку, що підприємство знайшло свою нішу на ринку торгівлі України.

В структурі активів найвагоміше місце (96,65%) займають оборотні активи, в складі яких на кінець 2009 року 91,55% складає дебіторська заборгованість, іммобілізовані активи (99,99% - основні засоби) полягають 2-ге місце – 3,33% всіх активів, і 3-е місце – витрати майбутніх періодів – найменша стаття серед статей активів балансу – 0,02%.

Протягом року сталися деякі структурні зміни в складі активів підприємства. Так, скорочення мало місце по всім статтям за виключенням дебіторської заборгованості, яка збільшилася майже втричі: темп приросту склав 187,08%, а в сумовому вираженні це 2771,60 тис. грн. Таке становище говорить про постійне кредитування покупців і надання відстрочки в оплаті придбаних товарів. Можливо це і є запорукою успішного ведення бізнесу ТОВ “Шляхбудкомплекс”. Кредитуючи власних покупців, підприємство само не поспішає розраховуватися із власними постачальниками. Заслуговує на увагу зниження обсягів грошових коштів на рахунках у банку (228,5 тис. грн. в порівнянні із 587,00 тис. грн. на початку року). Отже більшість власних тимчасово вільних ресурсів підприємство намагається використати якнайефективніше, вкладаючи їх в оборот.

Для оцінки якості окремих видів майна підприємства варто розраховувати такі показники:

Сума господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Цей показник дає узагальнену вартісну оцінку активів, що значаться на балансі підприємства. Це облікова оцінка, що не збігається із сумарною ринковою оцінкою активів підприємства. Ріст цього показника свідчить про нарощування майнового потенціалу підприємства.

Частка активної частини основних засобів. Відповідно до нормативних документів під активною частиною основних засобів розуміють машини, устаткування і транспортні засоби. Ріст цього показника в динаміці звичайно розцінюється як сприятлива тенденція.

Коефіцієнт зносу. Показник характеризує частку вартості основних засобів, що залишилася до списання на витрати в наступних періодах. Звичайно використовується в аналізі як характеристика стану основних засобів. Доповненням цього показника до 100% (або одиниці) є коефіцієнт придатності.

Коефіцієнт відновлення. Показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду основних засобів складають нові основні засоби.

Коефіцієнт вибуття. Показує, яка частина основних засобів, із якими підприємство початок діяльність у звітному періоді, вибула через старість і по інших причинах.

Інформація, що міститься у балансі, дозволяє не тільки оцінити зміни в структурі капіталу, але і визначити, скільки притягнуто в оборот довгострокових і короткострокових позикових коштів.

За ступенем приналежності використовуваний капітал підрозділяється на власний і позиковий.

За тривалістю використання розрізняють капітал довгостроковий (постійний, перманентний) і короткостроковий.

Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування підприємств. Власний капітал є основою незалежності підприємства. Проте, потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємств тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього, особливо в тих випадках, коли виробництво носить сезонний характер. Тоді в окремі періоди будуть накопичуватися великі кошти на рахунках у банку, а в інші періоди їх буде бракувати. Крім того, варто мати на увазі, що якщо ціни на фінансові ресурси невисокі, а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал, чим сплачує за кредитні ресурси, та, привертаючи позикові засоби, воно може підвищити рентабельність власного капіталу. У той же час, якщо засоби підприємства створені в основному за рахунок короткострокових зобов'язань, те його фінансовий стан буде хитливим, тому що з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, спрямована на контроль за їхнім своєчасним поверненням і притягнення в оборот на нетривалий час інших капіталів.

Отже, від того, наскільки оптимально співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансовий стан підприємства.

В першу чергу аналізуючи джерела формування майна підприємства, слід вивчити зміни в їх складі, структурі та дати їм оцінку. Розрахункові дані зображено у таблиці 2.

Дані таблиці 2. свідчать, що фінансові ресурси підприємства за 2009 рік зросли на 2415,7 тис. грн. або на 108,33% від рівня 2008 року. Величина власного капіталу збільшилась на 203,2 тис. грн.., що склало 109,42% від рівня минулого року. Таке зростання обумовлене на 100 % зростанням нерозподіленого прибутку підприємства, бо розмір статутного капіталу збільшився лише за рахунок сплати зареєстрованого статутного капіталу на 4,9 тис. грн., однак доля статутного капіталу не перевищує навіть 0,2 % від загальної величини джерел фінансування підприємства. Величина нерозподіленого прибутку підприємства за результатами 2005 року становитиме 381,5 тис. грн., що більше ніж вдвічі перевищує рівень цієї статті на початок року.

В цілому ж власний капітал у 2009 році характеризується незначним зростанням (з 8,33% до 8,37%) частки у загальній величині джерел майна підприємства. Частка позичкового капіталу в складі джерел фінансових ресурсів підприємства майже не змінилась (-0,04%), що свідчить про підтримку стабільної залежності підприємства від зовнішніх кредиторів. В сумовому вираженні збільшення величини позичкового капіталу склало 2212,5 тис. грн. або 108,23% від рівня 2008 року. Основним чинником, який вплинув на збільшення обсягу позичкового капіталу, стала кредиторська заборгованість за товари, оскільки за даною статтею намітилося зростання в розмірі 2215,2 тис. грн. або у відносному вираженні – 110,46%. Цей факт є, з одного боку, досить позитивним, оскільки збільшуючи кредиторську заборгованість, підприємство залучає свого роду позичкові ресурси, які, на відміну від банківських кредитів та позик, є безкоштовними в межах договірних зобов’язань із відстрочкою платежу. З іншого боку, розраховуючись невчасно зі своїми кредиторами, ТОВ “Шляхбудкомплекс” підвищує ймовірність появи додаткових витрат зі сплати штрафів, пені та неустойки у разі порушення положень договорів із постачальниками товарів.

За звітний період зменшилася величина іншої кредиторської заборгованості на 2,7 тис. грн. або 6,96%, основними складовими якої є заборгованість перед бюджетом, органами страхування та робітниками підприємства.

Структуру пасивів підприємства характеризують: коефіцієнт автономії (фінансової незалежності), рівний відношенню власного капіталу до загального розміру капіталу підприємства; коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів, що розраховується як відношення суми позикового капіталу до власного. (він показує частку майна підприємства що фінансується за рахунок притягнутих коштів. Високий коефіцієнт (більше 1) свідчить про неблагополучну з економічної точки зору ситуації, тому що значну частину прибутків підприємство змушене буде віддавати у виді відсотків по кредитах і позикам).

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
3. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
4. SWOT-аналіз у туризмі
5. SWOT-аналіз.
6. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
7. V. Нюховий аналізатор
8. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
9. АВС (XYZ)-аналіз
10. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
11. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
12. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі

Переглядів: 2604