Методи вирішення конфліктів поділяють на структурні та міжособистісні.

Структурні методи ґрунтуються на використанні формальних важелів врегулювання конфліктних ситуацій. До них належать:

· роз’яснення вимог до змісту роботи – делегування окремим особам певних повноважень, обов’язків та відповідальності вимагає чіткого розуміння ними того, що від них вимагається, тому потрібно чітко пояснити кожному працівникові які результати і способи роботи задовольнять вище керівництво;

· принцип використання ієрархії – формування чіткої ієрархії підпорядкування визначає для кожного підлеглого одного безпосереднього керівника, вказівки якого він повинен виконувати. Таким чином усувається можливість подвійного підпорядкування;

· підпорядкування загальноорганізаційним цілям – сприяє об’єднанню зусиль працівників, усуває причини, що можуть призводити до неузгодженості напрямків діяльності;

· вплив на поведінку через систему винагород – прозора система винагород, яка базується на принципах справедливості та трудової участі сприяє позитивному мікроклімату в групі.

Міжособистісні методи вирішення конфліктів зводяться до п’яти варіантів типу поведінки керівника при появі перших ознак конфліктної ситуації. До них відносять:

· уникання – людина, яка незадоволена чимось в діяльності групи не бажає йти на загострення стосунків, не проявляє своєї зацікавленості в усуненні цієї проблеми таким чином усугубляючи її;

· залагодження конфлікту – використовується тимчасове приглушення конфліктних настроїв з допомогою переконання в тому, що конфлікт не вирішить проблему;

· примус – передбачає вирішення конфлікту в односторонньому порядку. При цьому одна сторона (переважно та, яка має реальну владу) приймає рішення, яке не враховує побажань протилежної сторони і спрямовує конфлікт у бажане їй русло;

· компроміс – тимчасовий хід, який передбачає взаємні поступки або відкладення вирішення проблеми на майбутнє, при цьому сама проблема залишається відкритою;

· співробітництво – найкращий спосіб вирішення конфліктів, при якому сторони вислуховують аргументи противника, проявляють готовність іти на взаємні поступки, ключові розходження вирішують шляхом колективного обговорення.

ТЕМА 14. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЕФЕКТИВНІСТЬ. ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Сутність організаційної ефективності і підходи до її визначення.

Види організаційної ефективності.

Сутність ефективності в менеджменті. Основні категорії ефективності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Конфлікт – відсутність згоди між двома або більше сторонами (особами чи групами); зіткнення протилежних поглядів, позицій, інтересів.	\|	Показники ефективності управління.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.