• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення понять.

Поділ понять.Логічна операція, що розкриває обсяг поняття, називається поділом поняття. Поняття, обсяг якого розкривається, називається діленим поняттям. Ознака, за якою здійснюється поділ, називається основою поділу, а поняття, одержані в результаті поділу, членами поділу. Залежно від кількості членів поділу, розрізняють поділ двочленний, тричленний і багаточленний.

Серед двочленного поділу виділяють дихотомію (від грец. dichotomia: dicha — два і tome — поділ, розтин, тобто поділ на дві частини), що являє собою поділ обсягу діленого поняття С на два суперечних поняття — А і не-А: швидкий — нешвидкий, збитковий — незбитковий і т. д. Існує також поділ поняття за видотворною ознакою(наприклад, науки поділяються на природничі, гуманітарні, технічні, економічні, медичні, юридичні та ін.).

Особливим видом поділу є класифікація. Від звичайного поділу класифікація відрізняється тим, що в ній поділ здійснюється за істотною, корінною ознакою, а члени поділу займають постійне і чітко фіксоване місце. Прикладом класифікації може служити періодична система хімічних елементів Менделєєва.

Визначенням або дефініцією називається логічна операція, що розкриває зміст поняття. Наприклад: «Холдингова компанія — це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній». Поняття, зміст якого визначається, називається визначуваним поняттям (definiendum, скорочено — Dfd), а поняття, за допомогою якого розкривається зміст визначуваного поняття, визначаючим поняттям (definiens — Dfn).

Якщо у визначенні розкривається тільки назва поняття, то воно називається номінальним. Якщо ж у визначенні розкриваються істотні ознаки предмета, то воно називається реальним.

Визначення, в структурі якого є і дефінієндум (визначуване)
і дефінієнс (визначаюче), називається явним(експліцитним).
У неявномувизначенні відсутні чітко визначені або дефінієндум, або дефінієнс. Зміст поняття в них передається через систему відношень, в яких воно перебуває з іншими поняттями у контексті. Саме до складу неявних визначень входять контексту­альні і аксіоматичні визначення. У перших з них контекстом виступає звичайний уривок будь-якого тексту. У других контекстом виступає сукупність фундаментальних положень якої-небудь теорії, які не потребують обґрунтування. Найпоширенішим видом реальних визначень є визначення через найближчий рід і видову відмінність. Правила цього виду визначення необхідно знати твердо і вміти використовувати їх на практиці:

1) треба уникати надто широкого і надто вузького визначення (тобто Dfd = Dfn);

2) визначення не повинне бути тавтологічним, тобто містити «замкнутого кола» (наприклад: «війна є війна», «масло масляне» тощо);

3) визначення має бути чітким і ясним за змістом, тобто не містити в собі багатозначності;

4) необхідно прагнути, щоб визначення було ствердним.

Висновки.Поняття — це базова первинна форма логічного мислення. За правилами логіки можна визначати поняття, проводити з ними різні операції: обмеження, узагальнення, додавання, віднімання, множення, поділу тощо.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
6. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
7. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
8. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
9. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
10. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
11. Біостратиграфічні методи визначення віку порід
12. Біуретовий метод визначення білків

Переглядів: 1321