Визначення понять.

Поділ понять.Логічна операція, що розкриває обсяг поняття, називається поділом поняття. Поняття, обсяг якого розкривається, називається діленим поняттям. Ознака, за якою здійснюється поділ, називається основою поділу, а поняття, одержані в результаті поділу, членами поділу. Залежно від кількості членів поділу, розрізняють поділ двочленний, тричленний і багаточленний.

Серед двочленного поділу виділяють дихотомію (від грец. dichotomia: dicha — два і tome — поділ, розтин, тобто поділ на дві частини), що являє собою поділ обсягу діленого поняття С на два суперечних поняття — А і не-А: швидкий — нешвидкий, збитковий — незбитковий і т. д. Існує також поділ поняття за видотворною ознакою(наприклад, науки поділяються на природничі, гуманітарні, технічні, економічні, медичні, юридичні та ін.).

Особливим видом поділу є класифікація. Від звичайного поділу класифікація відрізняється тим, що в ній поділ здійснюється за істотною, корінною ознакою, а члени поділу займають постійне і чітко фіксоване місце. Прикладом класифікації може служити періодична система хімічних елементів Менделєєва.

Визначенням або дефініцією називається логічна операція, що розкриває зміст поняття. Наприклад: «Холдингова компанія — це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній». Поняття, зміст якого визначається, називається визначуваним поняттям (definiendum, скорочено — Dfd), а поняття, за допомогою якого розкривається зміст визначуваного поняття, визначаючим поняттям (definiens — Dfn).

Якщо у визначенні розкривається тільки назва поняття, то воно називається номінальним. Якщо ж у визначенні розкриваються істотні ознаки предмета, то воно називається реальним.

Визначення, в структурі якого є і дефінієндум (визначуване)
і дефінієнс (визначаюче), називається явним(експліцитним).
У неявномувизначенні відсутні чітко визначені або дефінієндум, або дефінієнс. Зміст поняття в них передається через систему відношень, в яких воно перебуває з іншими поняттями у контексті. Саме до складу неявних визначень входять контекстуальні і аксіоматичні визначення. У перших з них контекстом виступає звичайний уривок будь-якого тексту. У других контекстом виступає сукупність фундаментальних положень якої-небудь теорії, які не потребують обґрунтування. Найпоширенішим видом реальних визначень є визначення через найближчий рід і видову відмінність. Правила цього виду визначення необхідно знати твердо і вміти використовувати їх на практиці:

1) треба уникати надто широкого і надто вузького визначення (тобто Dfd = Dfn);

2) визначення не повинне бути тавтологічним, тобто містити «замкнутого кола» (наприклад: «війна є війна», «масло масляне» тощо);

3) визначення має бути чітким і ясним за змістом, тобто не містити в собі багатозначності;

4) необхідно прагнути, щоб визначення було ствердним.

Висновки.Поняття — це базова первинна форма логічного мислення. За правилами логіки можна визначати поняття, проводити з ними різні операції: обмеження, узагальнення, додавання, віднімання, множення, поділу тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ВІДНІМАННЯ ПОНЯТЬ	\|	Структура простого судження, його види

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.