Класифікація пізніх гестозів вагітних.

1. Гіпертензія.

2. Набряки.

3. Протеїнурія.

4. Прееклампсія.

5. Еклампсія.

До даної класифікації не увійшли такі особливі форми пізнього гестозу, як НЕLLР-синдром і гострий жировий гепатоз, за умови розвитку яких ризик для плода та вагітної є вкрай високим, що потребує негайних адекватних дій. Діагностика, лікування та акушерська тактика у разі цих форм гестозу визначаються окремими протоколами.

Еклампсія — один з токсикозів вагітності, який розвивається в другій половині вагітності, в пологах і в післяпологовому періоді. Клінічно еклампсія визначається недостатністю функції печінки і нирок, важкими нападами корчів з втратою свідомості.

Етіологія і патогенез. Вважають, що причиною еклампсії є аутоінтоксикація продуктами, які виділяються тканинами плода і посліду. Еклампсія виникає частіше на тлі ниркової недостатності, порушенні ендокринного балансу (гіперфункція гіпофіза, недостатність надниркових і прищитотоподібних залоз). Заслуговує уваги алергічна теорія еклампсії, згідно з якою організм вагітної жінки сенсибілізується білковими продуктами плода і посліду.

Патологічна анатомія. При розтині знаходять жовтяницю, набряки, різко виражені зміни в печінці і в нирках. Печінка збільшена, на вигляд строката — на жовтому тлі. (жирова дистрофія) багаточисленні плоскі субкапсулярні крововиливи. Поверхня розрізу тьмяна, глиниста, з чиселенними крововиливами. Мікроскопічно знаходять крововиливи, некрози в периферичних ділянках часточок, тромбоз дрібних судин, білкову і жирову дистрофію гепатоцитів.

Нирки збільшені, в'ялі, кірковий шар блідий, набряклий, дещо потовщений, мозковий — різко повнокрівний.

Гістологічно виявляють дистрофію і некроз епітелію кана'льців, емболію клітинами посліду капілярів клубочків, фіброїдний некроз стінок капілярів. Крововиливи в стромі. Множинні крововиливи, крім печінки і нирок, виявляються в тканинах головного мозку, легенів, серця, в серозних оболонках. Смерть настає від печінково-нирковоі' недостатності і крововиливів в життєво важливі органи.

До патології вагітності відносять крімеклампсії, позаматкову вагітність, самовільний викидень, передчасні пологи, міхуровий занесок, хоріонепітеліому, плацентарний поліп, пологову інфекцію.

Позаматкова вагітність характеризується розвитком плода поза порожниною матки — в трубі (трубна вагітність), в яєчнику (яєчникова вагітність) або в черевній порожнині (черевна вагітність). Розвиток позаматкової вагітності зумовлений порушенням прохідності маткових труб (хронічне запалення, вроджені звуження просвіту, пухлини), що затруднює переміщення заплідненої яйцеклітини від ампулярного відділу труби до порожнини матки.

Трубна вагітність буває ампулярна, яка розвивається в черевному відтинку труби, інтерстиціальна — у відтинку труби, що розташований в товщі стінки матки, і істмічна — в місці анатомічного звуження труби. Якщо труба розривається по нижньому ребру внаслідок росту плодового яйця, то останнє потрапляє між листки широкої зв'язки матки — інтерлігаментарна вагітність. При трубній вагітності в слизовій труби, в місці прикріплення плодового яйця і в слизовій матки виникає децидуальна реакція — поява великих децидуальних клітин, багатих глікогеном. Плід прикріплюється до слизової ворсинчастою оболонкою. В зв'язку з тим, що стінка труби тонка, ворси проростають слизову, м'язовий шар аж до серозної оболонки. Стінка розпушується і плід відторгується (І- ЦІ місяць вагітності) — це називається порушеною трубною вагітністю. Розрив Труби супроводжується кровотечею в черевну порожнину, що може привести до смерті жінки. Інколи тромб тампонує отвір розриву (прикритий розрив); якщо останній випаде, можливі повторні кровотечі.

Якщо відторгнуте плодове яйце залишається в просвіті труби — неповний трубний викидень. У випадках, коли воно гине, а його оболонки просякають кров'ю, — це кров'яний занесок, якщо плід випадає в черевну порожнину через ампулярний відтинок труби, настає повний трубний викидень. При цьому можлива повторна імплантація, розвиток вторинної черевної вагітності. Частіше плід гине, муміфікується (паперовий плід) і звапнюється (літопедіон), або розсмоктується. При гістологічному дослідженні видаленої оперативним шляхом труби, виявляються ознаки вагітності — ворси хоріона, децидуальні клітини. У слизовій матки також має місце децидуальна реакція, матка дещо збільшується.

Самовільний (спонтанний) викидень — це самовільне переривання вагітності і виділення плода з порожнини матки до 28 тижнів від моменту зачаття. Викидень до 14 тижнів називають раннім, від 14 до 28 тижнів — пізнім. Переривання вагітності від 28 до 38 тижнів називають передчасними пологами. При викидні з порожнини матки виділяється все плодове яйце (плід і оболонки), останні можуть бути цілими або розірваними. При передчасних пологах спочатку народжується плід, а потім оболонки і плацента (послід). Гістологічно серед згустків крові виявляють ворси хоріона, децидуальні клітини і оболонки плода.

Часто викидень настає після того, як плід загинув внаслідок неповного занурення плодового яйця в слизову оболонку матки через її функціональну неспроможність. Остання переважно зумовлена атрофією внаслідок попередніх абортів, запалення. Часто причиною відокремлення і виштовхування плодового яйця буває рання смерть плода при різних захворюваннях матері (сифіліс, тяжкі інфекції, інтоксикації, авітамінози). Самовільний викидень розвивається також при тяжких потворностях зародка, несумісних з життям. Яким чином організм матері розпізнає потворності зародка залишається незрозумілим.

За даними ембріологів П Свєтлова і А. Дибана, смерть зародка настає частіше в певні періоди вагітності. Для ембріона людини такими періодами особливої чутливості до патогенних агентів є імплантація, що відповідає 7-му дню вагітності, і плацентація — 3-6-ий тижні. Ці періоди найбільшої чутливості зародка до впливів пошкоджуючих агентів називаються першим і другим критичними періодами. Однак смерть ембріона, в більшості випадків, настає не відразу після .пошкодження, а через деякий час; для першого критичного періоду — на 4-ий тиждень вагітності, для другого — на 8-11-ий тиждень. Таке запізнення відповідає клінічним спостереженням, за якими самовільні викидні переважають від 4-го до 11-го тижнів вагітності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Патогенез виникнення і розвитку пізнього гестозу.	\|	ПРЕНАТАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.