ПРЕНАТАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ

Пренатальна (антенатальна) патологія включає в себе патологічні процеси , людського зародка, починаючи з запліднення і закінчуючи народженням дитини. Пренатальний період триває 280 днів, або 40 тижнів. Весь розвиток від зачаття до пологів називається кіматогенезом, якому передує прогенез — період дозрівання жіночої і чоловічої статевих клітин (гамет) до запліднення. Період кіматогенезу поділяється на три періоди — бластогенез, триває від запліднення до 15-го дня вагітності, коли здійснюється дроблення заплідненої яйцеклітини і завершується виділенням ембріо- і трофобласта,^- ембріогенез — від 16-го до 75-го дня вагітності, коли здійснюється основний тканино-органогенез і утворюються амніон і хоріон; фетогенез — триває від 76-го до 280-го дня вагітності, коли йде диференціювання і дозрівання тканини плода, а також утворення плаценти і завершується пологами. Період фетогенезу поділяють на ранній фетальний (від 76-го до 180-го дня), до кінця якого незрілий плід стає життєздатним і пізній фетальний (від 181-го до 280-го дня), коли дозріває плід. Патологія, яка виникає в період кіматогенезу називається кіматопатією, і відповідно поділяється на три різновиди: бластопатію, ембріопатію, ранню і пізню фетопатії.

Причини кіматопатій за сучасними даними: 20 % виродливостів (основна патологія періоду кіматогенезу) пов'язані з генними мутаціями, 10 % — з хромосомними абераціями, 10 % — з впливом екзогенних чинників, 60% — незрозумілої етіології. До екзогенних чинників відносяться віруси краснухи, кору, вітряної віспи, мононуклеозу, паротиту, гепатиту, грипу, поліомієліту, бліда трепонема, токсоплазма, мікобактерія туберкульозу.

Крім інфекційних агентів, кіматопатії можуть бути зумовлені променевою енергією, деякими лікарськими препаратами (толідомід, цитостатики), гормонами, вітамінами, алкоголем, наркотиками, гіпоксією.

Бластопатії. Причини-найчастіше хромосомні аберації в поєднанні з впливом зовнішнього середовища (ендокринні захворювання матері, гіпоксія, інтоксикації і інші). До бластопатій відносяться: порушення імплантації бластоцити (позаматкова вагітність), двійникові виродливості, одиночні виродливості, вади формування плаценти і пуповин.

Ембріопатії— патологія ембріонального періоду з 16-го до 75-го дня вагітності, протягом якого завершується основний органогенез. До ембріопатій відносяться в основному природжені вади розвитку — виродливості. Для кожного органа існує певний проміжок часу, впродовж якого при дії тератогенного агента виникає вада розвитку цього органа. Цей проміжок часу називається тератогенним термінаційним періодом (від лат. Іегаіоз — виродливість і іегтіпиз — межа). Отже, це є певний проміжок часу, впродовж якого здійснюється закладка і формування різних органів, а дія тератогенних чинників в цей період зумовлює порушення цього процесу, що виражається виродливостямиТератогенні агенти — це віруси, бактерії, токсини, алкоголь, ліки, гормони, вітаміни, проникла радіація тощо.

Природжені вади — стійкі морфологічні зміни органів, які виникли внутрішиьоутробно внаслідок порушення морфогенезу частини тіла чи організму, і виходять за межі нормальної варіації. До вроджених вад відносяться:

1) відсутність якого-небудь органа або частини тіла — агенезія, аплазія;

2) недорозвиненість органа — гіпоплазія;

3) надмірний розвиток — гіперплазія;

4) зміна форми: злиття органів, атрезія або стеноз отворів чи каналів, неза-рощення ембріональних щілин — дисрафія або персистенція, виворіт — екстрофія;

5) зміна в розташуванні органів — ектопія;

6) персистенція ембріональних (провізорних) органів, частіше жаберних дуг або їх залишків.

Крім органної патології, можуть бути природжені вади, в основі яких лежить порушення диференціації окремих тканин;

— скелетних м'язів — вроджена міопатія Оппенгейма; — сполучної тканини — хвороба Морфана;

— шкіри — вроджений іхтіоз;

— кісток хрящового генезу — вроджена хондродисплазія.

Вроджені вади бувають прості — коли уражається один орган, складні — декілька органів однієї системи і множинні — органи декількох систем.

Фетопатії— патологія фетального періоду, в терміні з 76-го до 280-го дня вагітності, продовж якого здійснюється основна тканинна диференціація органів. Характерними є два типи проявів: порушення тканинного морфогенезу та реактивні зміни у вигляді розладів розвитку кровоплину, дистрофій і некрозів, спотворених імунних реакцій і компенсаторно-пристосувальиих процесів. Для ранніх фетопатій притаманні порушення тканинного морфогенезу, для пізніх — реактивні реакції. Морфологічно інфекційні фетопатії проявляються генералізацією запального процесу з множинними вогнищами реактивних некрозів, утворенням гранульом, геморагічним синдромом внаслідок васкуліту, гемолітичною жовтяницею, затримкою вогнищ екстрамедулярного кровотворення, акцидентальною інволюцією (атрофією) загруднинної залози (тимуса), загальною гіпотрофією, недоношеністю.

Алкогольна фетопатія характеризується малою масою плода. Розміри голівки і головного мозку зменшені, звивини вузькі численні, борозни глибокі. Часто ці зміни поєднуються з іншими природженими

вадами. Такі діти відстають у розумовому і фізичному розвитку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація пізніх гестозів вагітних.	\|	ПАТОЛОГІЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.