• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організаційна структура органів охорони інтелектуальної власності у сфері науки і техніки

Центральним органом виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності виступає Міністерство освіти і науки України,діяльність якого спрямовується Кабінетом Міністрів України.

Безпосередньо державна система правової охорони інтелектуальної власності складається з державних закладів, що входять до сфери управління Державної служби інтелектуальної власності. Центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності (або, як зазначено в Законах – Установа) – Державна служба інтелектуальної власності, була створена Указом Президента України від 9 грудня 2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»

Згідно з Положенням про Державну службу інтелектуальної власності, затвердженим Указом Президента України від 08 квітня 2011 р. №436/2011, основними завданнями Держслужби є:

· організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них;

· видає охоронні документи (патенти, свідоцтва), забезпечує їх державну реєстрацію;

· забезпечує опублікування офіційних відомостей про об'єкти промислової власності;

· здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності в міжнародних організаціях згідно з чинним законодавством;

· приймає в установленому порядку нормативно-правові акти в межах своїх повноважень;

· організовує інформаційну й видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності.

До сфери управління Держслужби входить Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) – державне підприємство, створене на підставі наказу МОН України № 175 від 7 червня 2000 р. Укрпатент створений на базі Державного патентного відомства України та державного підприємства «Інститут промислової власності».

Головними завданнями інституту є:приймання заявок на видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності, проведення експертизи заявок на об'єкти промислової власності на відповідність їх умовам надання правової охорони, забезпечення здійснення державної реєстрації об'єктів промислової власності і змін їх правового статусу та офіційної публікації відповідних відомостей. «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг», метою якого є забезпечення реальних механізмів сприяння винахідницькій та інноваційній діяльності шляхом надання різноманітних послуг у сфері інтелектуальної власності. Центр надає послуги щодо пошуків партнерів для здійснення інноваційних проектів засобами Інтернет-біржі промислової власності. До складу Центру входить Фонд патентної документації громадського користування (ФГК). Він містить офіційну документацію патентних відомств багатьох країн світу та міжнародних і регіональних організацій з інтелектуальної власності. Це насамперед національна патентна документація (офіційні бюлетені та повні описи до патентів України), бюлетені патентних відомств держав світу, періодичні видання з патентної інформації, нормативна та науково-методична література, тематичні та алфавітні каталоги.

Наступною ланкою Державної системи правової охорони інтелектуальної власності єДержавне підприємство «Українське агентство з авторських і суміжних прав» (УААСП), створене за наказом Міністерства освіти і науки України «Про створення державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» № 177 від 7 червня 2000 р. на базі Державного агентства України з авторських і суміжних прав і є його правонаступником, засноване на державній власності.

Українське агентство з авторських та суміжних прав здійснює:

· оформлення матеріалів державної реєстрації;

· реєстрацію правовласників та об'єктів охорони авторських прав;

· укладання з користувачами ліцензійних угод на відповідне використання об'єктів інтелектуальної власності – музичних, драматичних, літературних, аудіовізуальних, візуальних (скульптура, графіка, живопис, фотографія) творів;

· збір, розподіл та виплату авторської винагороди;

· проведення розрахунків з авторами інших країн світу, неурядовими та іншими організаціями за угодами із зарубіжними авторськими товариствами про взаємне представництво інтересів;

· правовий захист авторських прав;

· проведення заходів щодо запобігання порушенню прав авторів і власників суміжних прав;

· судова практика.

Державне підприємство «Інтелзахист» створено з метою організації процесу видачі контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм та баз даних, а також задля посилення захисту прав у сфері інтелектуальної власності. «Інтелзахист» також веде Реєстр виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення, до якого на добровільних засадах за заявочним принципом можуть вносити інформацію про себе фізичні та юридичні особи, які виробляють та/чи розповсюджують в Україні комп’ютерні програми.

Зі сферою інтелектуальної власності пов'язана і діяльність ряду недержавних організацій, які умовно можна поділити на дві групи.

Перша група – творчі громадські об'єднання: Національна спілка письменників України, Національна спілка кінематографістів України, Національна спілка театральних діячів України, Національна спілка архітекторів України, Національна спілка художників України, Національна спілка майстрів народного мистецтва України, Спілка фотохудожників України, Спілка дизайнерів України, Національна спілка композиторів України, Всеукраїнська музична спілка, Всеукраїнська спілка кобзарів, Національна ліга українських композиторів, Національна спілка журналістів України, Спілка рекламістів України, Український фонд культури.

Друга група – організації, що спеціалізуються на сфері інтелектуальної власності: Всеукраїнська асоціація патентних повірених, Українська група Міжнародної асоціації з охорони промислової власності (АІРРІ), Всеукраїнська громадська організація «Антипіратський союз України», Українська юридична група, Коаліція з питань захисту прав інтелектуальної власності (СІРК), Агентство захисту прав України, Авторсько-правове товариство, Українська асоціація власників товарних знаків, Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності тощо.

Система законодавства України про інтелектуальну власність:

Конституція України;

Цивільний кодекс України;

Закон України «Про власність»;

Закон України «Про охорону прав на сорти рослин»;

Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» ;

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки»;

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»;

Закон України «Про племінне тваринництво»;

Закон України «Про авторське право і суміжні права»;

Закон України «Про видавничу справу»;

Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»;

Закон України «Про кінематографію»;

Закон України «Про телебачення і радіомовлення»;

Закон України «Про інформацію»;

Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»;

Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»;

Закон України «Про науково-технічну інформацію»;

Закон України «Про державну таємницю»;

Закон України « Про наукову і науково-технічну експертизу»;

Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем».

Міжнародні договори:

І. Програмні міжнародні угоди:

· Паризька конвенція про охорону промислової власності (прийнята на Дипломатичній конференції в Парижі 1883 р., розвинена Мадридським протоколом 1981 р.), зі змінами та доповненнями.

· Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів, прийнята 9 вересня 1886 р., зі змінами та доповненнями.

· Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій ефірного мовлення (Римська конвенція), підписана в 1961 р.

· Найробський договір про охорону олімпійського символу, підписаний у 1981 р.

· Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури, підписаний у 1977 р.

· Мадридська угода про недопущення неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походження товарів, підписана в 1891 р., зі змінами та доповненнями.

· Договір про закони щодо товарних знаків (Договір ТLT), підписаний у Женеві в 1994 р.

· Міжнародна конвенція про охорону селекційних досягнень, підписана в 1961 р., зі змінами та доповненнями.

· Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТКІР8), підписана в 1995 р.

II. Класифікаційні міжнародні угоди:

· Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію, підписана в 1971 р., зі змінами та доповненнями.

· Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг з метою реєстрації знаків (Ніццька угода), підписана 1957 р.

· Віденська угода про введення Міжнародної класифікації образотворчих елементів знаків для товарів (Віденська угода), підписана в 1973 р.

· Локарнська угода про введення Міжнародної класифікації промислових зразків (Локарнська угода), підписана в 1968 р.

III. Реєстраційні міжнародні угоди:

· Договір про патентну кооперацію (Договір РСТ), підписаний у 1970 р., переглянутий у 1979 та 1984 рр.

· Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків (Мадридська угода), підписана у 1891 р. і доповнена Мадридським протоколом 1989 р.

· Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків, підписана в 1925 р., зі змінами і доповненнями.

· Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження та їх міжнародної реєстрації, підписана в 1958 р.

Читайте також:

1. B грудини зі здавленням чи пораненням органів.
2. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
3. I. Організація класу до уроку та повторення правил техніки безпеки.
4. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
5. ISO 15504. Призначення і структура стандарту
6. ISO 15504.Структура еталонної моделі
7. IY.3. Общество и его структура.
8. VII. Правила техніки безпеки і гігієни праці.
9. VII. Філо- та онтогенез органів виділення
10. VІ. План та організаційна структура заняття
11. VІІІ. Філогенез органів чуття
12. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві

Переглядів: 699