ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ УМОВ І ОХОРОНИ ПРАЦІ

Результати дії заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюються за допомогою чотирьох груп показників: змін стану охорони праці, соціальних, соціально-економічних, економічних.

Зміни стану умов праці оцінюються за факторами:

а) зміна кількості машин і механізмів, виробничих будівель тощо, приведених у відповідність до вимог стандартів безпеки праці та інших нормативних актів;

б) поліпшення санітарно-гігієнічних показників, зменшення вмісту шкідливих речовин у повітрі; зниження рівнів шуму та вібрації, поліпшення освітленості тощо;

в) поліпшення психофізіологічних показників, зменшення фізичних і нервово-психічних навантажень, у тому числі монотонних умов праці;

г) поліпшення естетичних показників, раціональне компонування робочих місць і машин, упорядкування приміщень і території, поєднання кольорових відтінків тощо.

Зміни стану виробничого середовища за факторами оцінюються різницею абсолютних величин до і після запровадження заходів або досягнутих результатів з прогнозованими, а також порівнянням відносних показників, що характеризують ступінь відповідності тих чи інших факторів гранично допустимим концентраціям (ГДК), гранично допустимим рівням (ГДР) або заданим.

Комплексна оцінка змін стану умов праці виконується за показником приросту кількості робочих місць, на яких умови праці приведені у відповідність до нормативних вимог.

Соціальні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці визначаються за наступними показниками:

а) збільшення кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам (як у комплексі, так і за окремими факторами), та скорочення кількості працюючих у незадовільних умовах праці;

б) зниження рівня виробничого травматизму;

в) зменшення кількості випадків професійної захворюваності, пов'язаної з незадовільними умовами праці;

г) зменшення кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності;

д) зменшення плинності кадрів через незадовільні умови праці.

Для оцінки соціальних результатів можуть також використовуватися інші показники (ступені задоволення працею та її престижності тощо).

Показники соціальної і соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величин соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення. Такі показники характеризують кількість умовних одиниць сукупного об'єму соціального чи соціально-економічного результату в розрахунку на одиницю витрат.

Правомірне також і обернене співвідношення суми витрат до соціального чи соціально-економічного результату. У цьому випадку оцінюється у грошовій формі одиниця отриманого соціального чи соціально-економічного результату.

Показники соціальної і соціально-економічної ефективності використовуються для визначення фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах праці, зниження рівня травматизму, захворюваності, плинності кадрів на різних підприємствах та в економіці в цілому.

Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії за рахунок зменшення збитків внаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань в економіці в цілому та на кожному підприємстві.

Макроекономічна оцінка соціально-економічних результатів заходів виконується з урахуванням:

а) всіх соціальних та економічних результатів у різних сферах виробництва;

б) фактора часу в розрахунках витрат і результатів.

Економічне обґрунтування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виконується при умові досягнення соціального ефекту за допомогою порівняння економічних результатів цих заходів з витратами, необхідними для їх здійснення шляхом розрахунку двох основних показників: економічного ефекту та економічної ефективності.

Економічний ефект визначається як різниця між річними економічними результатами заходів та витратами на їх здійснення. Він розраховується в усіх випадках економічного обґрунтування заходів і використовується:

для обґрунтування очікуваного (запланованого) ефекту наукових і проектних рішень для поліпшення умов і охорони праці;

для вибору найбільш ефективного з двох чи кількох варіантів, що відрізняються за своєю дією на показники виробничого середовища, а також за своїми соціальними, соціально-економічними чи економічними результатами;

для економічної оцінки фактично здійснених заходів з метою встановлення розмірів матеріального заохочення працівників підприємств, наукових і проектно-конструкторських організацій за поліпшення умов і охорони праці.

Економічна ефективність визначається як відношення економічних результатів до витрат. Вона розраховується в усіх випадках економічного обґрунтування і використовується з метою:

визначення макроекономічних витрат на поліпшення умов і охорони праці;

оцінки динаміки ефективності цих витрат;

порівняльного аналізу ефективності витрат на різних підприємствах, у галузях народного господарства, регіонах;

порівняння очікуваної (запланованої) і фактичної ефективності витрат.

Економічне обґрунтування заходів, які плануються на період, більший одного року, потребує врахування на ступних факторів:

зміни стану виробничого середовища, зумовленого зростанням виробництва, впровадженням нової техніки і технологій, освоєнням нових видів продукції;

зростання вимог до стану виробничого середовища;

підвищення продуктивності й оплати праці;

зміна вартості будівельно-монтажних робіт та обладнання.

Економічне обґрунтування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці здійснюється в наступному порядку:

визначається набір необхідних вихідних даних про зміну стану виробничого середовища на базі досягнутих соціальних результатів і техніко-економічних показників підприємства за базовим і впроваджуваним варіантами;

визначаються витрати на реалізацію заходу;

розраховується соціальна і соціально-економічна ефективність;

розраховується економічний ефект за результатами здійснення заходу.

Вихідні дані для розрахунку показників ефективності і заходів щодо поліпшення умов і охорони праці наведені в різних формах обов'язкового обліку та звітності (додаток В).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАХОДІВ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ УМОВ І ОХОРОНИ ПРАЦІ	\|	ВИБІР ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ТА РОЗРАХУНОК ВИТРАТ НА ПРАЦЕОХОРОННІ ЗАХОДИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.385 сек.