Лекція № 9. Проектування спеціальних ливникових систем.

Спеціальні види ливникових систем.Такі системи підтримують розплав у ливниковій системі в текучому стані.В результаті появилась можливість отримувати відливки без ливників і відпала необхідність їх відокремлення, зменшився розхід матеріалу, скоротився цикл литва. В залежності від способу підтримки температури розплаву у ливниках такі ливникові системи можна розділити на наступні види: система із само ізольованими каналами ( в тому ж числі з передкамерою див. табл 31); системи з частково підігрівними розвідними каналами; системи з гарячими каналами.

Система із само ізольованими каналами є найбільш простими і дешевими із всіх систем з незатверділими ливниками. Їх особливістю є те, що розплав подається через канали збільшеного розміру, які розміщуються в гарячих елементах форми. При коротких циклах литва ливник не встигає затвердіти. На стінках каналу утворюється товстий на пів затверділий шар, який служить ізолятором і не дає затвердіти матеріалу, що проходить по центральні частині каналу.

При тривалій зупинці ливник повністю затвердіває і підлягає видаленню. Недоліком системи є неможливість регулювання температури в середині каналу. Системи одно гніздових форм з передкамерою показні в табл. 31. Розміри камери і наконечника приведено в табл. 32.

На рис.46 показана само ізольована ливникова система багато гніздової форми: d = 2 ... 30мм; d₁ = 0.7d; r = 1.2d; d_л = d_с + 4, де d_с – діаметр сопла ливарної машини; максимальний цикл 15 с; максимальне число гнізд 6. Такі ливникові системи рекомендуються використовувати для литва поліетилену, поліпропілену.

Для видалення застиглого ливника захоплювачі 1 з позиції 1 переставляють в позицію11, замикаючи форму по площині А – А. Після форму розмикають по площині Б – Б і ливник видаляють. Захоплювач 1 переставляють у вихідну позицію1.

Системи із частково нагрівними розвідними каналами є модифікацією системи з само ізольованими каналами. Відмінна особливість – у впускне сопло і (або) в центральний ливник влаштований мідний сердечник із теном (потужністю 40 - 100вт). Сердечник підтримує необхідну температуру у соплі і впускному каналі. Завдяки чому цикл литва може бути дещо збільшено.

Ливникові системи з передкамерою.Таблиця 31

Ескіз	Переваги	Недоліки	Рекомендації на використання
	Простота конструкції (потрібне виготовлення тільки одного сопла)	Дуже чутливий до відхилень від температурного режиму.	Литво поліетилену. Цикл £ 15 с. Маса відливок до 63г.
	Короткий шлях течіння розплаву. Допускається збільшення циклу литва. Простота видалення корка. Менш чутливий до відхилень від температурного режиму.	Складніша конструкція сопла, (потрібна мідь, бронза). Необхідна ретельна підгонка торця наконечника до сопла.	Литво поліетилену, поліпропілену, полістирола. Цикл £ 30 с. Відношення довжини наконечника до середнього діаметра не більше 2 при більшому співвідношенні потрібна більш висока температура розплаву.
	Використання сопла ливарної машини.	Ускладнення конструкції форми

Застиглий ливник після тривалої зупинки видаляють аналогічно як при само ізольованій системі. Додатково перед вийманням необхідно включити нагрівачі , після чого ливник легко видаляється.

Розміри камери і наконечника( див. табл. 31) Таблиця 32.

Розмір	Значення розміру, мм, при масі відливки, г
До 25	До 100	До 200
R
R_н
b	0.5	0.6	0.8
Примітка. Діаметр d_н = d_в + 0.5 (де d_в – див табл. 28); d_c = (4/3) S_в + 4 (де S_в – товщина виробу).

Системи з само ізолюючими і частково підігрівними каналами не можна використовувати для полімерів із низькою термостабільністю (Поліформальдегід, полівінілхлорид і ін.). Такі ливникові системи ще недостатньо вивчені тому не мають широкого застосування.

Ливникові системи з гарячими каналами – найбільш складні і трудомісткі і в той же час найбільш надійні серед систем з ливниками, що не твердіють. Вони дозволяють переробляти достатньо широке коло матеріалів ( поліетилен, поліпропілен, полістирол, поліаміди, скло наповнені матеріали і ін.).

Найбільш поширені ці системи при литві крупно габаритних виробів, особливо тонкостінних, і в багатогніздних формах, де велика доля маси відливки ( при холодних ливникових каналах) приходиться на ливники.

Гаряче канальна ливникова система складається із двох основних частин: колектора, що прогрівається з центральною ливниковою втулкою і соплом (сопел) без індивідуального обігріву або з ним (рис. 47, а). Колектор 4 у вигляді плити з розвідними каналами. Як правило колектор виготовляють із сталі інколи із бронзи. Колектор повинен бути ізольованим від частин форми повітряним проміжком 3 – 5 мм. Для цього його встановлюють на опори 2, 5, 8 через азбестові прокладки 1,6. Заглушка 3 передбачена для можливості прочищення каналу.

Центральна ливникова втулка 7, Що встановлюється на колекторі, не повинна контактувати з фланцем форми.

Для забезпечення співвісності сопел 9 , що закріплені в колекторі, і впускних каналів матриці(ь) при проектуванні необхідно враховувати температурне розширення колектора (особливо, якщо його довжина більша від 300мм) коректуванням між центрових віддалей сопел. Використання системи колектор-сопло, що приведена на рис. 47, б, Забезпечує компенсацію температурного розширення колектора завдяки встановленню проміжної втулки 2, що може ковзати по основі сопла 1. Система складна у виготовленні.

Для обігріву колектора можна використовувати нагрівні елементи згідно ГОСТ13268-83 (табл. 33). Тени на колекторі розміщуються так, щоб створювалось рівномірне температурне поле.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Щілинні впускні канали	\|	Характеристики трубчастих електронагрівачів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.