• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЛІТЕРАТУРА

План.

1. Системи обробки тексту на прикладі текстового процесору Microsoft Word 2003;
2. Графічний редактор Paint.

Одними з найстаріших та найпопулярніших прикладних програм для персонального

комп’ютера є текстові редактори. Саме за їхньою допомогою звичайно здійснюється введення

текстової інформації до комп’ютера та її редагування.

Текстовий редактор — це програма, призначена для створення та опрацювання

текстової інформації.

Текст, оформлений за допомогою текстового редактора, зазвичай називається текстовим

документом. Текстовим документом називають також і файл, в якому цей текст зберігається.

Перші текстові редактори з’явилися водночас із виникненням перших серійних

персональних комп’ютерів. Ці редактори дозволяли лише вводити текстову інформацію,

редагувати її та зберігати в пам’яті комп’ютера. З появою вдосконалених ПК значно зросли

вимоги щодо організації зручного введення тексту. Разом з удосконаленням апаратної частини

комп’ютерів удосконалюються й текстові редактори.

Починаючи із середини 80-х років минулого століття текстові редактори набули великої

популярності. Той чи інший редактор встановлено на кожному без винятку персональному

комп’ютері.

Нині робота з діловою документацією на комп’ютері _______стала стандартом. Так, за оцінками

західних спеціалістів, в останні роки 96% усієї документації в розвинутих країнах виконувалось

в електронній формі, 3,5% — у друкованій (на друкувальній машинці) і лише 0,5% — у

рукописній. Для порівняння: двадцять років тому на електронну форму припадало лише 8%

усієї документації.

Більше того, за статистикою, останнім часом близько 35 від-сотків персональних

комп’ютерів по всьому світу використовувалися лише для оформлення текстових документів.

Тому не дивно, що текстовий редактор — це одна з найважливіших комп’ютерних

програм, якою має володіти кожна освічена людина.

Нині, коли можливості текстових редакторів значно розширилися, деякі з них здобули

назву текстових процесорів. Різниця між редакторами та процесорами умовна, процесори

зазвичай мають більше засобів для створення складних за оформленням текстів. Крім того,

текстовий процесор також надає користувачеві можливість виконувати автоматичну обробку

текстової інформації за допомогою програмованих вставок — макросів.

У нашій країні серед текстових процесорів найбільш поширеними є Microsoft Word (версії

2000, 2002, 2007), який є складовою частиною програмного пакета Microsoft Office, та

OpenOffice.org Writer. Текстові редактори — це WordPad, Блокнот (вбудовані текстові

редактори сімейства операційних систем Windows) та ін.

Microsoft Word характеризується такими позитивними якостями, як універсальність,

потужність, різноманітність інструментарію, інтегрованість з іншими прикладними засобами

(табличним процесором Excel, системою управління базами даних Access тощо). Ці переваги й

сприяли тому, що він став своєрідним стандартом серед текстових процесорів і його встановлено майже на кожному комп’ютері.

Основна мета використання текстового процесора — це створення оформленого

належним чином текстового документа.

Текстовий процесор Microsoft Word має дуже широкий спектр можливостей для

створення, оформлення та опрацювання документів. До його основних функцій належать:

· організація введення й редагування тексту за допомогою клавіатури та збереження

його в пам’яті;

· форматування тексту (оформлення тексту, зміна його параметрів);

· опрацювання декількох документів одночасно;

· попередній перегляд перед друком та друкування документів;

· перевірка правопису;

· використання графічних зображень у тексті;

· використання таблиць у тексті;

· використання макросів (програмованих вставок) у документах.

Програма (або додаток) Microsoft Word має стандартний Windows-інтерфейс. Word

завантажується, як правило, за допомогою головного меню Пуск операційної системи

Windows.

Вікно Microsoft Word (рис. 18.1) містить такі основні елементи:

· рядок заголовка — на ньому розташовані (зліва направо): піктограма додатка

Microsoft Word; назва поточного документа; стандартні кнопки Згорнути,

Поновити/Розгорнути, Закрити;

· меню додатка — включає всі команди додатка. Про використання найважливіших із

них ви дізнаєтесь пізніше;

· панелі інструментів — зазвичай розташовані у верхній частині вікна нижче меню

додатка. За бажанням користувача їх можна перемістити в довільну частину

робочого поля (для цього їх треба перетягнути мишею за лівий край). Панелі

інструментів містять кнопки, які дублюють деякі пункти головного меню додатка (ті

з них, що частіше використовуються). За замовчуванням на екрані відображаються

дві панелі інструментів: Стандартна та Форматування. Вмикати/вимикати панелі

можна за допомогою пункту меню Вигляд ® Панелі інструментів. Порядок та

перелік кнопок можна змінювати за допомогою пункту меню Вигляд ® Панелі

інструментів ® Настройка;

· робоче поле — призначене для введення та редагування тексту документа. Воно

може містити також смуги прокручування (якщо текст документа не вміщується в

робочому полі) та лінійки;

· рядок стану — містить таку інформацію (зліва направо): номер сторінки, номер

розділу, номер поточної сторінки, загальна кількість сторінок у документі, відстань

поточного положення курсора від верхнього краю сторінки в сантиметрах, номер

рядка, номер стовпця, індикатори режимів роботи програми.

Рис. 18.1. Вікно програми Microsoft Word

Принципи роботи з програмою Microsoft Word є також стандартними для операційної

системи Windows. При роботі в середовищі Word введення тексту здійснюється за допомогою

клавіатури. Про основні прийоми та методи роботи з програмою Microsoft Word ви дізнаєтеся в

наступних розділах.

Графічні редактори – це прикладні програми, що служать для створення, перегляду, редагування кольорових графічних зображень. В ОС Windows таким редактором є Paint.

Загальний вигляд вікна типовий для програм ОС Windows: у верхній його частині розміщується смуга заголовка, що складається з назви програми, назви малюнка; у лівій частині стрічки заголовка знаходиться кнопка віконного меню, що має вигляд емблеми редактора, у правій частині – розміщені кнопки управління вікном. Під стрічкою заголовка розміщено меню програми, що складається з пунктів: Файл, Правка, Вигляд, Малюнок, Палітра, Довідка. Центральну частину вікна займає ділянка малювання. Зліва, біля межі вікна, знаходиться панель інструментів, що використовується для створення і редагування зображення. Під панеллю інструментів розміщується панель зразків, вигляд яких змінюється залежно від вибраного інструмента. Так, наприклад, при виборі інструмента “лінія” в наборі зразків буде представлено набір зразків ширини лінії.

Під ділянкою малювання розміщена палітра. Вона представлена 28 зразками кольору, що розміщуються в два ряди, їх використовують для малювання. Змінюють колір за допомогою клацання зразка кольору. У лівому нижньому куті, між палітрою і набором інструментів розміщено індикатор кольорів. В індикаторі квадрат, розміщений попереду, зафарбовано основним кольором. Другий квадрат частково перекривається першим, він зафарбований фоновим кольором. Ліва кнопка миші працює з основний кольором, а права кнопка - фоновим кольором.

Вздовж нижньої межі вікна розміщена стрічка стану, в якій, крім звичайних повідомлень, відображаються координати покажчика миші. Інструменти використовують для створення і редагування малюнків. Щоб вибрати інструмент, необхідно клацнути відповідну кнопку в наборі інструментів. Кнопка активного інструмента зображається інверсним кольором.

Розглянемо призначення кнопок панелі інструментів:

Виділення довільної ділянки. Використовують для виділення контуром (пунктирною лінією) фрагмента малюнка довільної форми.

Виділення прямокутної ділянки. Використовують для виділення прямокутного фрагмента.

Гумка. Цим інструментом користуються для видалення непотрібних фрагментів малюнка. Він “стирає” об’єкти, намальовані основним кольором, зафарбовуючи шлях переміщення вказівки кольором фону.

Заливка. Зафарбовує замкнену ділянку. Якщо фігура, що зафарбовується, має розрив та фарба “розпливеться” по всій ділянці малювання.

Вибір кольору. Дає можливість копіювати певний колір об’єкта. Для цього потрібно вказати на ділянку, колір якої потрібно вибрати; вибраний колір демонструється на індикаторі поточних кольорів, що зручно, якщо малюнок складний.

Масштаб. Дозволяє працювати з малюнком, представленим у збільшеному масштабі. Величина збільшення вибирається в наборі зразків.

Олівець. Дозволяє малювати від руки лінію, що повторює рух вказівки миші при натиснутій кнопці. Олівцем малюють лінії мінімальної ширини в один піксель довільної форми.

Пензлик. При малюванні пензликом вибирають спочатку основний колір, а потім розмір цього інструмента. Ширина лінії залежить від форми і напрямку руху пензлика.

Аеронраф. Перед початком роботи цим інструментом вибирають його розмір і колір на палітрі. Швидкість переміщення розпилювача впливає на щільність фарби.

Надпис. Дозволяє створювати малюнки з фрагментами тексту.

Лінія. Цей інструмент дозволяє малювати лінії заданої ширини і кольору. Ширина лінії вибирається в наборі зразків, колір – на палітрі.

Крива. Служить для малювання плавних кривих заданого кольору. Ширина лінії задається під набором інструментів. Лінія може мати два вигини.

Прямокутник. Призначений для креслення прямокутників і квадратів (з натиснутою клавішею Shift) із заданим типом заповнення.

Багатокутник. Використовують для малювання послідовності прямих ліній, що утворюють багатокутник із заданим типом заповнення.

Еліпс. Дозволяє накреслити еліпс і коло (якщо утримувати клавішу Shift) із заданим кольором і типом заповнення.

1. А. Ю. Гаевский Информатика 7-11 кл.: Учебное пособие =2-е изд., доп. – К.: А.С.К., 2006 – 536 с.: ил.
2. В.З. Фигурнов. ІВМРС для пользователя. 7-я версия. М. «ИНФРА М»1997 С.480
3. И.Т. Зарецкая, Б.Г. Колодяжньїй, А.Н. Гуржий, А.Ю. Соколов Информатика. 10-11 кл.Киев «Форум» 2001 с.495
4. В.С. Новичков, Н.И. Панфилова , А.Н.Пьількин Алгоритмические язьїки в техникуме. Паскаль. Москва «Вьісшая школа» 1990 ст.223
5. В.В. Фаронов. ТигЬо Разсаі 7.0. Начальний курс. Учебное пособие. . "Нолидж" 1999 г. с.616
6. С. Симонович, Г. Евсеев, А. Алексеев. Специальная информатика. Учебное пособие. Универсальньш курс. М. АСЇпресс. 1999 г. с.480
7. А.В. Потапкин. Операционная система МИООХУЗ 95. Русская версия. Руководство к действию. М. "ЗКОМ" 1998 г. с.432
8. Л.И. Щеголева, А.Ф. Давьідов. Основьі вьічислительной техники и Программирования. Ленинград. Знергоиздат. 1981 г. с.253
9. В.Д. Руденко, О.М. Макарчук,М.О. Патланжоглу. Практичний курс Інформатики. За редакцією академіка АПН України Мадзігона В.М. Рекомендовано Міністерством освіти України як навчально-методич­ний посібник. К. Фенікс. 1997 г. с.304
10. А.Ф.Верлань, Н.В.Апатова. Информатика. Киев "Форум" 2001 г. ст.255
11. С. Симонович, Г. Евсеев. Практическая информатика. Учебное пособие. Универсальньш курс. М. АСТпресс. 1999 г. с.480
12. Г.А.Ковриженко " Системьі счисления и двоичная арифметика" Киев " Радянська школа" 1984 г. ст.78

Читайте також:

1. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
2. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
3. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
4. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
5. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
6. ЛІТЕРАТУРА
7. ЛІТЕРАТУРА
8. ЛІТЕРАТУРА
9. ЛІТЕРАТУРА
10. ЛІТЕРАТУРА
11. ЛІТЕРАТУРА
12. ЛІТЕРАТУРА

Переглядів: 1024