• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 1. Предмет педагогіки. Її виникнення та становлення

Ключові поняття та терміни теми: педагогіка, народна педагогіка, духовна педагогіка, світська педагогіка, виховання, освіта, навчання, розвиток, самоосвіта, самовиховання.

Завдання. Перевірте себе. Запишіть визначення понять.

Педагогіка – це _________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Об’єктом педагогікиє та частина об’єктивного світу, ті його явища, які обумовлюють розвиток людського індивіда в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства(процес виховання; система педагогічних явищ, пов’язаних з розвитком індивіда).

Предмет педагогіки – процес спрямованого особистісного розвитку людини в умовах її навчання, виховання, освіти.

Виховання – це ___________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Освіта – це _______________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Навчання – це ____________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Самовиховання – це ______________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Самоосвіта – це ___________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання. Прочитайте інформацію з питання «Функції педагогіки»та знайдіть відповідні приклади, що її доповнюють.

Теоретична функція педагогіки здійснюється на трьох рівнях: описовому – вивчення передового і новаторського педагогічного досвіду; діагностичному – виявлення стану педагогічних явищ (наприклад, успішності, вихованості учнів), встановлення умов і причин, які їх обумовлюють; прогностичному – створення теорії навчання і виховання, педагогічних систем та ін., що випереджають освітню практику.

Технологічна функція педагогіки як науки також реалізується на трьох рівнях: проективному, що пов’язаний з розробкою відповідних методичних матеріалів (навчальних планів, програм, підручників, навчальних посібників, педагогічних рекомендацій); перетворювальному, що спрямований на впровадження досягнень педагогічної науки в навчально-виховну практику з метою її удосконалення; оцінному і коректувальному, що передбачає оцінку впливу результатів наукових досліджень на педагогічну практику і наступну корекцію взаємодії наукової теорії та практики навчання і виховання.

Завдання. Прочитайте та доповніть (допишіть, знайдіть) інформацію з питання: «Педагогіка, її виникнення та становлення педагогіки».

Термін педагогіка походить від грецьких слів paides – діти і ago – вести. У стародавній Греції педагогом називали раба, який брав за руку дитину господаря і супроводжував її до школи. Поступово слово педагогіка стало вживатися більш загально: для визначення мистецтва вести дитину протягом життя, тобто виховувати, навчати, давати освіту.

З середини XX століття у деяких країнах замість терміна «педагогіка» вживають терміни «андрогогіка» (від гр. andros – мужчина і ago – вести) й «антропогогіка» (від гр. antropos – людина і ago – вести).

Педагогіка має теоретичні і практичні джерела розвитку: а) народну педагогіку; б) твори вчених-філософів; в) твори класиків педагогіки; г) результати сучасних педагогічних досліджень; д) передовий педагогічний досвід; е) державні документи галузі освіти; є) дані суміжних наук та ін.

Термін «народна педагогіка» ввів в обіг закарпатський педагог Олександр Васильович Духнович, який написав перший систематизований підручник з педагогіки для народних вчителів Західної України «Народна педагогія на користь училищ та вчителів сільських» (1857).

Народна педагогіка – це ___________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Її складовими є:

а) ____________________________________– сукупність знань і досвіду щодо створення і збереження сім’ї, трудових, моральних, мистецьких, сімейних та інших традицій. Вона сприяє формуванню в дітей любові до матері і батька, бабусі й дідуся, поваги до пам’яті померлих та ін.;

б) педагогічна деонтологія (грец. deon- потрібне, необхідне) – народне вчення про виховні обов’язки батьків перед дітьми, вчителів – перед учнями, вихователів – перед вихованцями, вироблені народом етичні норми, необхідні для виконання педагогічних функцій;

в) педагогіка народного календаря – _________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

г) козацька педагогіка – ____________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Джерелами народної педагогіки є: ___________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Народні трудові традиції – це морально-трудовий досвід народу, ідеали, засоби підготовки підростаючого покоління до праці, які склались історично, передавалися з покоління в покоління усталеним способом та підтримувалися силою громадської думки.

Звичаї – стереотипи поведінки, яких дотримуються за певних обставин, які зберігаються в незмінному вигляді протягом тривалого історичного періоду, передаються від покоління до покоління.

Становлення педагогіки:

а) педагогіка виникла з нагальних потреб життя суспільства як необхідність передачі молодшим поколінням досвіду, традицій. Покоління за поколінням робили свій внесок у духовну культуру народу, нагромаджували знання про способи передачі цієї культури. Так виникла народна педагогіка;

б) тривалий час педагогіка як наука розвивалась у складі філософії. Філософський період, містив ідеї і положення, пов’язані з питаннями виховання людини, формування її особистості, визначення її становища у суспільстві. У період середньовіччя значним був вплив церкви на виховання. Багато педагогічних ідей розвивались в рамках богослов’я – теології. Філософія стала методологічною основою педагогіки;

в) виділення педагогіки як окремої самостійної науки із складу філософії відбулось у XVII столітті. Англійський філософ Френсіс Бекон у перелік існуючих на той час наук включив і педагогіку. Але справжнє закріплення статусу педагогіки як науки сталося завдяки працям чеського педагога Яна Амоса Коменського «Велика дидактика», «Материнська школа», «Світ в малюнках» та ін. У своїй основній праці «Велика дидактика» він виклав свої погляди на роль освіти, підхід до визначення змісту, принципів, методів, форм навчання тощо. У педагогічний період виразниками педагогічної думки стали педагоги-класики: Джон Локк, Жан-Жак Руссо, ____________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________

Серед українських педагогів, просвітителів розвитку педагогіки як науки сприяли: М. Смотрицький, Ф. Прокопович, Г. Сковорода, ____________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

г) Сучасна педагогіка розвивається в результаті діяльності значного числа вчених-педагогів, працівників науково-дослідних установ, інститутів, вищих та інших навчальних закладів. Найбільш відомими педагогами сучасного етапу розвитку педагогіки як науки є новатори А. Макаренко, В. Сухомлинський, педагогічні діячі, вчені: Л. Виготський Г. Костюк, Н. Менчинська, Н. Кузьміна, _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

д) Важливим джерелом педагогіки є передовий педагогічний досвід. Сучасні вчителі-новатори: Ш. Амонашвілі, ________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Окрема характеристика етапів становлення педагогіки.

«Філософський період становлення педагогіки»

Колискою європейських систем виховання стала давньогрецька філософія. В Афінах зародилися перші педагогічні теорії. Найвидатніші філософи того часу були одночасно і виразниками педагогічних ідей античного світу.

Сократ (469-399 до н.е.) – син ремісника, став ідеологом великої земельної аристократії. Заперечував пізнання світу і природи через їх недоступність людському розуму, намагався довести, що люди повинні пізнавати лише самих себе і вдосконалювати свою мораль. На його думку, це і було метою виховання. Сократ вів бесіди з питань моралі на площах, заставляв своїх слухачів шляхом запитань і відповідей знаходити «істину», сам при цьому не пропонував готових положень і висновків. Такий стиль ведення бесід зі слухачами став називатись сократівським, а з часом – евристичним.

Платон (427-347 до н.е.) – видатний давньогрецький філософ, об’єктивний ідеаліст, ідеолог рабовласницької аристократії, учень Сократа. У творах «Держава», «Закон» Платон накреслив проект нової системи виховання дітей і молоді в рабовласницькій державі. За його теорією, діти до 7 років повинні виховуватись на «майданчиках» біля храмів, де жінки-виховательки, призначені державою, розвивають їх за допомогою ігор, казок, пісень, бесід тощо. З 7 до 12 років діти відвідують державну школу, де вчаться читати, писати, рахувати, музиці і співу. Для дітей 12-16 років пропонується школа фізичного виховання – палестра (з гімнастичними вправами). При цьому нездібні діти відсіваються в ряди землеробів і ремісників. З 18 до 20 років – ефебія – посилена військово-гімнастична підготовка. З 20-ти років юнаки, які не виявили здібностей до наук, ставали воїнами, а ті, що залишилися, до 30 років вивчають такі науки, як арифметика, геометрія, астрономія і музика. Вони готуються до виконання важливих державних доручень. Особи віком від 30 до 35 р., найздібніші і найдоброчесніші, можуть продовжувати вдосконалювати свою освіту, щоб потім стати керівниками держави. Після 50-ти років вони звільняються від керівництва державою і можуть далі самовдосконалюватись.

Виховання жінок, на думку Платона, повинно бути таке ж саме, як і в Спарті. Щодо виховання рабів, то Платон рекомендує ставитись до них суворо, не ніжити, карати за будь-які проступки, об’єднувати в групи за ознакою різномов’я, щоб вони не спілкувалися між собою.

Він з презирством ставився до фізичної праці, вважаючи, що для дітей рабовласників трудове виховання не потрібне.

Аристотель (384-322 до н.е.) – учень Платона, ______________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Аристотель запропонував власну вікову періодизацію: від народження до 7 років; від 7 до 14 років (початок статевої зрілості); від початку статевої зрілості до 21 року. Така періодизація, на думку Аристотеля, відповідає природі людини. До 7 років дитина виховується в сім’ї, де батьки повинні її загартовувати, виховувати засобами гри, казки, музики, моральних бесід. Від 7 до 14 років діти мали відвідувати державні школи, в яких займатимуться фізичними вправами, музикою, вчаться читати, лічити. Від 14 до 21 року підлітки та юнаки здобувають в школах середню освіту, яка включає знання з літератури, історії, філософії, математики, астрономії, музики. Такий зміст виховання і освіти Аристотель пропонував для хлопчиків. Проте для дівчат ця програма навчання була обмеженою.

Демокрит (460-370 до н.е.) – давньогрецький філософ-матеріаліст. Він створив атомістичну теорію, визнавав пізнання світу. У своїх працях багато уваги приділяв проблемам виховання. Демокрит відстоював принципи природовідповідності, гармонійного розвитку людини; великого значення надав трудовому вихованню дітей і молоді, використанню вправ у вихованні моральної поведінки. Мета виховання, на думку Демокрита, – підготувати молодь до реального життя на землі. Основним у вихованні має бути оволодіння знаннями про природу.

Розвиток педагогічної думки отримав своє продовження в працях філософів і ораторів наступних поколінь. Перший «штатний» педагог Марк Квінтіліан (бл. 35-бл. 96) був автором 12-томної книги «Дванадцять книг риторичних настанов» – практично, першої педагогічної книги.

У середні віки педагогічна теорія втратила прогресивну спрямованість античних часів. Вона мала релігійне забарвлення і була просякнута церковною догматикою.

Гуманізм епохи Відродження відбився як у поглядах на виховання, так і на організації практичної роботи школи. Гуманістична педагогіка характеризувалась повагою до дітей, протестом проти фізичних покарань, прагненням до вдосконалення здібностей дітей. У школах значну увагу приділяли естетичному вихованню, вивченню латинської і грецької мов, а також математики, астрономії, механіки, природознавства, географії, літератури, мистецтва.

Одним з найяскравіших представників епохи Відродження є Вітторіно да Фельтре (1378-1446). В 1424 р. відкрив при дворі герцога Мантуанського школу, в якій навчались діти герцога і його наближених, а також діти бідних батьків, які утримувались за рахунок Вітторіно да Фельтре. Ця школа знаходилась на березі мальовничого озера, кімнати в ній були світлими, просторими. Школа називалась «Будинком радості». Велика увага надавалась фізичному вихованню (верхова їзда, плавання, гімнастика, фехтування), вивчались давні мови, римська і грецька літератури, вивчали математику, у викладанні якої мали місце наочні посібники і практичні роботи. Тілесні покарання допускались лише за антиморальні дії вихованців. Школа В. да Фельтре користувалась популярністю, була зразком для створення нових гуманістичних шкіл в різних країнах Західної Європи, а самого Вітторіно да Фельтре називали «першим шкільним учителем нового типу».

Думка про виховання молодого покоління в процесі трудової діяльності була вперше висловлена англійським гуманістом, письменником утопічного соціалізму Томасам Мором (1478-1535). У творі «Золота книга про найкращий люд і про новий острів «Утопія» намалював картину ідеального суспільного ладу: відсутня приватна власність, панування суспільної організації виробництва і розподілу, держава піклується про освіту і виховання своїх громадян, навчання рідною мовою, загальне для дітей обох статей. Поряд з елементарною освітою учні-утопійці набували знання з музики, діалектики, науки числа і виміру, астрономії. Молодь виховувалася в дусі гуманістичної моралі, фізичного розвитку, підготовки до трудової діяльності. Землеробство вивчається теоретично в школі і практично на полях. Люди, які займалися наукою, звільнені від фізичної праці, а ті, які не виправдовували покладених на них надій, повертались до землеробства і ремесел. Все доросле населення Утопії могло на дозвіллі займатися наукою і мистецтвом в спеціально відведених для цього місцях.

Т. Мор проголосив принципи загального навчання, рівноправної освіти для обох статей, висловив думку про організацію самоосвіти, підкреслив велику роль праці у вихованні дітей, вперше висловлює думку про знищення різниці між фізичною та розумовою працею.

Ще одним представником утопічного соціалізму був італійський мислитель Томмазо Кампанелла (1568-1639). У творі «Республіка Сонця» чи «Місто Сонця» (виховний керівник держави – вчений Сонце (метафізик), його помічники – Мон (могутність), Сін (мудрість). Мор (любов).). Всі члени суспільства були зобов’язані займатись сільськогосподарською і ремісничою працею не більше чотирьох годин на день; найздібніші – наукою і мистецтвом. Готуючись до трудової діяльності, діти спочатку відвідували різні майстерні, потім долучались до громадської праці. Навчання розпочиналось з двох років із застосуванням наочності. Стіни «Міста Сонця» були розписані картинами (зображення різних галузей знань і ремесел). Гуляючи зі своїм наставниками вздовж стін, маленькі діти засвоювали алфавіт і вчились говорити, потім, граючись, оволодівали навчальними предметами. Активне і свідоме навчання дітей – з восьми років.

«Виникнення перших шкіл»

Мексика. У VІІ тисячолітті до н.е. на території нинішньої Мексики виникли найдревніші у людській цивілізації піктографічні школи (від гр. pictos – писаний фарбою, мальований і gramma – пишу; мальоване письмо). У той час там проживали племена інків та майя.

За пізніших часів перші школи з’являються в країнах Сходу: Ассирії, Вавилоні, Єгипті, Китаю, Індії та ін. Саме у цих країнах зростала роль міст, розвивались ремесла, торгівля, складався апарат державної влади. Поступово виникли писемність, початки математики, астрономії та прикладних наук. Все це вимагало довготривалого й планомірного навчання.

Єгипет. Близько IV тисячолітті до н.е. відбулося об’єднання невеличких держав на берегах річки Ніл. Так виникає рабовласницька держава Єгипет на чолі з фараоном. Саме у цей період а з’являються два типи шкіл: школи жерців (їх називали школами каліграфічного письма) та школи писців (ієратичного письма).

Загалом в школах жерців навчалися хлопчики із жрецьких родин. Кількість учнів становила не більше 10. Вони вивчали ієрогліфи (читання), письмо, рахунок, арифметику, астрономію, астрологію, давньоєгипетський релігійний культ. Школи ці влаштовувалися при храмах і називалися рамессеум. Термін навчання сягав до десяти років (оволодіння магією, чаклунством, народною медициною, навичками зображення ієрогліфів). Всіма цими знаннями, уміннями володіли жерці, що становили пануючу касту у Єгипті. Оволодіння грамотою, науками набувало тут кастового й релігійного характеру. У ІІІ-му тисячолітті виникають школи писців. Саме у цих закладах готували майбутніх державних чиновників Єгипту.

Шумерія (рабовласницька держава на території між річками Тигр і Євфрат). Школи у Шумерів з’явилися у середині III тисячоліття до н. е. Вони готували писарів (система письма нараховувала до 600 знаків). Шумери писали на мокрих глиняних табличках, тому учнів називали «синами будинку глиняних табличок», а вчителя «батьком» цього будинку. У цих школах, окрім письма, вивчали математику, географію, ботаніку, зоологію, граматику, літературу. Навчання було тривалим і платним, тому навчалися лише діти багатих людей і знаті.

Китай (або інші країни) ___________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання. Порівняйте системи виховання у Давній Греції та Давньому Римі.

В Афінах утвердились ідеї:

ü «калока-гатії» (гармонійного розвитку особистості, у якому весь зміст виховання спрямовувався на досягнення фізичної і духовної досконалості в їх єдності);

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання. Використовуючи підручники та інші інформаційні джерела заповніть таблиці: «Педагогічні ідеї та праці педагогів-класиків» (або будь якого педагога-класика).

Педагогічні ідеї та праці педагога-класика Я.А. Коменського

Читайте також:

1. Cum in corpore dissentiatur, apparet nuliam esse emptionem (D. 18.1. 9. рr.). - Когда есть разногласие в отношении самого предмета, то продажа, очевидно, недействительна.
2. I. ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
3. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
4. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
5. X. Зарахування вступників на основі повної загальної середньої освіти, які досягли визначних успіхів у вивченні профільних предметів
6. XVII ст.). Виникнення козацтва.
7. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
8. Абетково-предметний покажчик
9. Алфавітно-предметний покажчик
10. Алфавітно-предметний покажчик
11. Алфавітно-предметний покажчик
12. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.

Переглядів: 823